22.01.2025

Справа № 331/906/24

Провадження № 2/331/140/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ                УКРАЇНИ

заочне

22 січня 2025 року                                                        місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді                                        Яцун О.О.,

за участю секретаря судового засіданні                Красан І.Л.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Жовтневого районного суду міста Запоріжжя цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , яка діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1162694 від 12.02.2024 року (а.с.9), звернулася до Жовтневого районного суду міста Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_3 , третя особа: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона разом з покійним чоловіком ОСОБА_4 проживала у квартирі АДРЕСА_1 . Ордер на дану квартиру АДРЕСА_2 від 26.11.2008 року було видано саме померлому чоловіку ОСОБА_4 . В ордері було вказано і ОСОБА_1 , як члена сім`ї наймача житлового приміщення, що має право на зайняття вказаного житлового приміщення. Після смерті чоловіка позивач ОСОБА_1 змінила договір найму та стала головним квартиронаймачем даної квартири. У вказаній квартирі зареєстровані позивач ОСОБА_1 і її донька відповідач ОСОБА_3 . Позивач стверджує, що донька ОСОБА_3 тривалий час не проживає у вказаній квартирі. Майже сім років потому остання виїхала до Російської Федерації, де і вийшла заміж. По цей час остання проживає на території Російської Федерації. Позивач вказує, що вона є пенсіонером, а отже оплачувати комунальні послуги, в тому числі і за доньку ОСОБА_3 , яка не проживає у квартирі, їй надалі все складніше. На звернення позивача до органу реєстрації Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради з заявою про зняття із задекларованого (зареєстрованого) місця проживаннядоньки ОСОБА_3 їй було відмовлено по причині відсутності довіреності та оригіналів документів. Отже, єдиним способом захисту законних прав та інтересів позивача є звернення до суду з даним позовом.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 16 лютого 2024 року позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання (а.с.30).

У судове засідання 22.01.2025 року позивач ОСОБА_1 і представник позивача – адвокат Левицька Ю.В. не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені судом своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Разом з тим, позивачем і представником позивача було подано до суду заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують та просять позов задовольнити (а.с.61, 67).

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання повторно не з`явилася, про день, час і місце розгляду справи була повідомлена судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку. Проте, жодних документів на підтвердження поважності причин неявки відповідач суду не надала, відзиву на позов, заперечень проти заявлених ОСОБА_1 позовних вимог на адресу суду також не надходило.

Представник третьої особи Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, будучи належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, будь-яких пояснень щодо позову до суду не надав.

За клопотання сторони позивача у судовому засіданні 04.06.2024 року було допитано свідка ОСОБА_5 , яка являється сусідкою позивача ОСОБА_1 , пояснила суду, що донька позивача ОСОБА_3 тривалий час не проживає у квартирі, що належить ОСОБА_1 , а також те, що витрати на утримання квартири, де проживає ОСОБА_1 , остання несе особисто.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За правилами ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищезазначене, а також приймаючи до уваги, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши пояснення свідка, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі ордеру № 649 на житлове приміщення серії № 24, яке було видано Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 26.11.2008 року на ім`я  ОСОБА_4 , останньому і його дружині ОСОБА_1 , 1950 року народження, було надано право на зайняття житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.14).

Після смерті чоловіка ОСОБА_4 позивач змінила договір найма та стала головним квартиронаймачем вказаної вище квартири, що підтверджується листом районної адміністрації Запорізької міської ради по Жовтневому району № Г-0020 від 12.02.3013 року (а.с.13).

Згодом позивач ОСОБА_1 звернулася до органу реєстрації Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради з заявою про зняття із задекларованого / зареєстрованого місця проживання(перебування) відповідача ОСОБА_3 що підтверджується заявою 14-1/04-25 від 09.02.2024 року.

Проте, позивачу було відмовлено у знятті з реєстраційного обліку її доньки ОСОБА_3 на підставі п.п.13 п.1 ст. 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні від 05.11.2021 року №? 1871-IX та до п.п.3 п.87 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою КМУ від 07.02.2022 року № 265 (відсутність довіреності та оригіналів документів) (а.с.10-11).

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється донькою позивача ОСОБА_1 та зареєстрована у вищевказаній квартирі, як член сім`ї основного наймача, що підтверджується матеріалами справи.

За правилами частин першої та другої статті 61, статей 64 та 65 ЖК Української РСР, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач і члени його сім`ї.

Статтею 107 ЖК Української РСР визначено, що у разі вибуття наймача та членів його сім`ї, договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім`я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім`ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Системне тлумачення статей 71, 72 ЖК Української РСР дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, яка втратила право користування жилим приміщенням за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин. Саме на позивача процесуальний закон покладає обов`язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК Української РСР строки у жилому приміщенні без поважних причин. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 755/16152/16-ц (провадження № 61-11414св19) вказано, що «у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (стаття 71 ЖК УРСР), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. Наймачеві або членові його сім`ї, який був відсутнім понад встановлений законом строк без поважних причин, суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права (вселення, обмін, поділ жилого приміщення тощо). Наймач або член його сім`ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред`явлення позову про це. На підтвердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресація кореспонденції, утворення сім`ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо). Факт тимчасової відсутності фізичної особи і пов`язані з цим правові наслідки необхідно відмежовувати від факту постійної відсутності особи у житловому приміщенні у зв`язку з вибуттям наймача та членів його сім`ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті (стаття 107 ЖК УРСР). Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, у зв`язку з чим указане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку, з урахуванням конкретних обставин справи. Зазначені правила статей 71 та 107 ЖК Української РСР є різними за своєю правовою природою й кожна з них є окремою підставою для пред`явлення позову, оскільки перше з них регулює збереження житла за тимчасово відсутніми громадянами, а правило другої статті передбачає втрату членом сім`ї наймача права користування цим житловим приміщенням у разі його вибуття на постійне проживання в інше житлове приміщення.

За вказаних вище обставин, приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_3 тривалий час не проживає у спірній квартирі і матеріалами справи це підтверджено, відповідачем обрано інше постійне місце проживання, за зареєстрованим місцем проживання відповідач більше шести місяців не проживає, вибула на інше місце проживання, тобто встановлено, що відповідач постійно і тривалий час відсутня за зареєстрованим місцем проживання, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

За правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При зверненні до суду з позовною заявою позивачем ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмірі 968 грн. 96 коп. (а.с.25-26).

Між тим, позивач ОСОБА_1 не заявляє вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_3 на її користь судових витрат, понесених нею при зверненні до суду з позовною заявою, натомість, просить покласти судові витрати на позивача, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у статті 13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно статті 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись Конституцією України, ст.ст. 71, 107 ЖК УРСР України, ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 259, 263-265, 280-284, 352, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто Жовтневим районним судом міста Запоріжжя за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Інформація про учасників справи, відповідно до п. 4) ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

представник позивача: адвокат Левицька Юлія Василівна, місцезнаходження: АДРЕСА_4 ;

відповідач: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий;

третя особа: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, місцезнаходження: місто Запоріжжя, проспект Маяковського, будинок № 20-А, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40302133.

Суддя                                                                                О.О. Яцун