Є.у.н.с.512/249/25

Провадження № 2/512/229/25

с-ще Саврань

"31" березня 2025 р.

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

Суддя Савранського районного суду Одеської області Брюховецький О.Ю. розглянувши можливість відкриття провадження у справі за цивільним позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Шкапенко О.В. в інтересах АТ «Акцент-Банк» звернувся до Савранського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідно до змісту якої просить:

стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь АТ «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 49074, місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11) заборгованість за кредитним договором №BH0CT155101630915317126 від 07.09.2021 року у розмірі 152291,2 грн станом на 25.03.2025 та витрати на судовий збір.

Згідно зі статтею 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) автоматизованою системою документообігу суду, з урахуванням положень статей 36, 37 ЦПК України, було визначено головуючого суддю Брюховецького О.Ю. та передано йому вказану справу.

Вищевказану позовну заяву сформовано та подано представником позивача через підсистему «Електронний суд». Позовна заява та додані до неї документи подані в електронному вигляді.

Згідно частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Частиною 5 статті 177 ЦПК України встановлено обов`язок позивача додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009, №2 роз`яснюється, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам ЦПК України. У зв`язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (постанова Верховним Судом від 21.02.2018 у справі № 910/5226/17).

Водночас саме банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (постанова Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц).

Отже, виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

Саме таку позицію висловив Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17.12.2020 року у справі 278/2177/15-ц.

За змістом позовної заяви позивач просить стягнути заборгованість за кредитним договором № АBH0CT155101630915317126 від 07.09.2021, який укладений між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 в сумі 152291,2 грн. з яких 75209,27 грн. загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 77081,93 грн. загальний залишок заборгованості за процентами; 0,00 грн. загальний залишок заборгованості за комісією; 0,00 грн. загальний залишок заборгованості за пенею.

Як доказ виникнення заборгованості по боргових зобов`язаннях та їх розміру позивач надав суду лише розрахунок. При цьому в порушення вимог частини 5 статті 177 ЦПК України, позивач не надав виписку про рух коштів на рахунку відповідача, клопотань про витребування доказу до позовної заяви не подано.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно із роз`ясненнями, що містяться у пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» у рішенні щодо грошових зобов`язань має бути висновок суду про розмір грошових сум та детальний порядок його обчислення за кожною з вимог.

В той же час позовна заява не містить зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, в тому числі: позовна заява не містить зазначення обґрунтованого математичного розрахунку заявлених до стягнення сум із зазначенням: строку (періоду) нарахування сум відсотків та суми основного боргу, на яку вони нараховані; формул розрахунку і арифметичних дій щодо кожної суми; пояснення використаних у розрахунках цифр з посиланням на відповідні докази чи інші розрахунки, які ґрунтуються на доказах, що надало б суду можливість надати правовий аналіз та перевірити правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості.

Наданий розрахунок заборгованості є незрозумілим, зокрема, представником банку не наведено жодної формули, за якою проводились відповідні математичні обчислення в позові чи в самому розрахунку.

Крім того, представником позивача не надано детального розрахунку відсотків річних за прострочення грошового зобов`язання (з зазначенням дат та сум нарахування заборгованості, сума боргу на яку були нараховані річні відсотки, а також виписок про особовому рахунку, відкритому на ім`я відповідача, для відстеження руху коштів по спірному кредитному договору.

Обов`язок доказування покладається безпосередньо на позивача.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, в позовній заяві позивач посилається на кредитний договір № № АBH0CT155101630915317126 від 07.09.2021, укладений між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 в електронній формі, але при цьому, всупереч вимогам статті 175 ЦПК України не надав суду копії вказаного договору.

Враховуючи вищевикладене, суд позбавлений можливості винести обґрунтоване та законне рішення по справі.

Відповідно до частини 1 статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Позовна заява подана представником позивача - Шкапенко О.В. за допомогою системи «Електронний суд».

Частинами 5, 6, 7 статті 43 ЦПК України встановлюють, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

В позовній заяві зазначено, що електронний кабінет у Системі Електронний суд у відповідача ОСОБА_1 відсутній.

Із вищевказаних норм вбачається, що належним доказом направлення документів учасникам провадження може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.

Як вбачається з матеріалів справи АТ «Акцент - Банк» направив на електронну адресу відповідача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 позовну заяву з додатками (а.с.31).

У відповідності до частини 7 статті 43 ЦПК України належними доказами направлення примірника позовної заяви разом із доданими до нього документами на адресу відповідача є бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.

Отже, ЦПК України передбачено, що копія позову з додатками, яка надійшла до суду через систему «Електронний суд», має бути надіслана відповідачу в паперовому вигляді з описом вкладення, а такий лист опису вкладення має бути долучений до позову позивачем при його подачі до суду.

За змістом пункту 17 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі Правила №270), внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв`язку. Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв`язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.

Згідно пунктів 59, 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.

У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Згідно із пунктом 3.2.1.2 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" від 12.05.2006 року №211 при прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв`язку звіряє вкладення з описом ф.107, а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля. Форма опису вкладення передбачає, що внесення виправлень до опису вкладення не допускається, про що зазначено безпосередньо на бланку опису вкладення.

Водночас пунктом 62 Правил №270 передбачено, що підтвердженням оплати послуг поштового зв`язку з пересилання письмової кореспонденції є, зокрема, розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв`язку.

Статтею 1 Закону України «Про поштовий зв`язок» № 2722-IX від 03.11.2022 визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку; поштове відправлення з оголошеною цінністю - реєстроване поштове відправлення, що приймається для пересилання з оцінкою вартості вкладення, визначеною відправником; реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку (шляхом проставляння письмового або електронного підпису) або з фіксацією технічними засобами.

Отже, за змістом положень Правил №270 у взаємозв`язку із положеннями статті 1 Закону України «Про поштовий зв`язок» № 2722-IX від 03.11.2022, доказом, що підтверджує прийняття оператором поштового зв`язку поштового відправлення для пересилання є виданий ним відправнику розрахунковий документ встановленої форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо); разом з тим опис вкладення є підтвердженням того, які саме документи вкладені до поштового відправлення.

При цьому, суд звертає увагу на те, що, відповідно до пункту 61 Правил надання поштового зв`язку, затверджених Постановою № 270 від 05.03.2009 Кабінету Міністрів України, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документами учасникам справи є бланк опису вкладення з номером поштового відправлення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фіскальним чеком/квитанцією про відправлення. Тобто належним доказом надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документами відповідачу є оригінал опису вкладення відправленої поштової кореспонденції, в якому перелічені всі документи, які надсилаються одержувачу та який засвідчений підписом працівника відділення поштового зв`язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи, а саме оригінал поштової квитанції (чеку).

Зважаючи на викладене, позивач має надати суду належні докази направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу на його адресу місця проживання/перебування.

Таким чином, зазначені недоліки у своїй сукупності перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Враховуючи, вимоги процесуального законодавства позивач зобов`язаний подати усі докази по справі разом із позовною заявою. Процесуальним законодавством встановлено чіткі рамки подачі доказів до суду, після чого суд не вправі приймати подані докази, оскільки буде порушено вимоги принципу змагальності.

Аналогічна позиція вказана у постанові Верховного суду від 16.07.2020 по справі № 908/2828/19 (№ в ЄДРСР 90565972); від 18.06.2020 по справі № 909/965/16 (№ в ЄДРСР 89910851); від 07.05.2020 по справі № 922/3059/16 (№ в ЄДРСР 89318804); від 09.04.2020 по справі № 10/Б-743 (№ в ЄДРСР 88868235) відповідно до якої «Системний аналіз статей 80, 269 ГПК свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку - позивача) (висновок викладений в постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 913/317/18 та від 22.05.2019 у справі № 5011-15/10488-2012)».

Також у постанові ВС від 16.12.2020 по справі № 332/3299/13-ц (№ в ЄДРСР 93794835) вказано, що: «Відповідно до вимог статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Так, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку - позивача)». У постанові ВС від 12.01.2021 по справі № 753/9240/18 (№ в ЄДРСР 94151239) суд зазначив, що: «При цьому процесуальним обов`язком позивача є подання доказів разом з поданням позовної заяви (частина друга статті 83 ЦПК України), а в силу положень частини восьмої статті 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Таким чином, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку - позивача). Однак, наявності таких об`єктивних обставин позивачем не наведено, а судом не встановлено».

Згідно висновку ВС від 20.10.2020 по справі № 756/671/19 (№ в ЄДРСР 92335060), «Відповідно до частини восьмої статті 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, суддя доходить висновку про залишення позовної заяви без руху та надання позивачу часу, необхідного для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Цивільний позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, для усунення зазначених недоліків позовної заяви.

Роз`яснити позивачу, що у разі, якщо він у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 175 ЦПК України, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

У разі невиконання ухвали суду, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернена.

Ознайомитись з повним текстом ухвали суду, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя: О.Ю. Брюховецький