Справа № 568/455/25

Провадження № 1-кп/568/72/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2025 року м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Радивилів кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025181210000039 від 19.02.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який народився в м.Дубно, Рівненської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб немає, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 Кримінального кодексу України,

за участю сторін судового провадження:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_5

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він 19 лютого 2025 року, приблизно о 07 год. перебуваючи у виділі №6 кварталу №99 лісового масиву урочище «Карпилівка» Дубенського надлісництва філії «Поліський лісовий офіс ДП “Ліси України”», що поблизу с. Карпилівка, Крупецької територіальної громади, Дубенського району, Рівненської області, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою здійснення незаконної порубки лісу, всупереч вимогам ст. 54 Лісового кодексу України, ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», та п. п. 2, 3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», згідно яких використання лісових ресурсів проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком (ордером), не маючи лісорубного квитка (ордера) на здійснення лісорубних робіт, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх наслідків, за допомогою бензопили, шляхом повного відокремлення стовбура від коріння, здійснив незаконну порубку 1 (одного) дерева породи «Дуб звичайний» діаметром у корі біля шийки кореня 34,1-38 см., вартістю 13 078 грн. 2б коп.

В подальшому, продовжуючи свою протиправну діяльність, охоплену єдиним умислом, він цього ж дня, близько 11 год., перебуваючи у виділі №4 кварталу №97 лісового масиву урочище «Карпилівка» Дубенського надлісництва філії «Поліський лісовий офіс ДП “Ліси України”», що поблизу с. Карпилівка, Крупецької територіальної громади, Дубенського району, Рівненської області, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою здійснення незаконної порубки, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх наслідків, за допомогою бензопили, шляхом повного відокремлення стовбура від коріння, здійснив незаконну порубку 1 (одного) дерева породи «Дуб звичайний» діаметром у корі біля шийки кореня 51 см., вартістю 22 782 грн. 40 коп.

В наслідок злочинної діяльності державі в особі Крупецької територіальної громади, Дубенського району, Рівненської області заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму в розмірі 35 860 грн. 66 коп.

Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 246 КК України, тобто незаконна порубка дерев у лісах, що заподіяла істотну шкоду.

До суду з обвинувальним актом надійшла угода про примирення між підозрюваним та потерпілим у кримінальному провадженні від 21.03.2025, укладена між підозрюваним ОСОБА_3 , з одного боку та потерпілим у цьому кримінальному провадженні Крупецькою сільською радою Дубенського району Рівненської області, в особі представника – заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_5 .

Відповідно до угоди про примирення від 21.03.2025 ОСОБА_3 під час досудового розслідування беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, в межах Кримінального провадження.

Сторонами угоди про примирення від 21.03.2025 узгоджено призначення покарання ОСОБА_3 за ч.1 ст. 246 КК України з урахуванням обставин, які пом`якшують покарання, якими є: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданих збитків та відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також з урахуванням того, що ОСОБА_3 на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, характеризується позитивно.

Відтак, сторони угоди про примирення від 21.03.2025 узгодили покарання, яке слід призначити ОСОБА_3 , за вчинення інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України – у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. В угоді про примирення зазначено про усвідомлення її сторонами наслідків її укладення та затвердження, передбачених статтею 473 КПК України, а також наслідків її невиконання, передбачених статтею 476 КПК України.

Загальний порядок судового провадження на підставі угоди визначений ст. 474 КПК України.

Якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Прокурор має право відкласти направлення до суду обвинувального акта з підписаною сторонами угодою до отримання висновку експерта або завершення проведення інших слідчих дій, необхідних для збирання та фіксації доказів, які можуть бути втрачені зі спливом часу, або які неможливо буде провести пізніше без істотної шкоди для їх результату у разі відмови суду в затвердженні угоди.

Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду (ч. 1, 2 ст. 474 КПК України).

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди про примирення та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.246 КК України, що полягало у незаконній порубці ним дерев 19.02.2025, приблизно о 07 год. та близько 11 год., у виділі №6 кварталу №99 та виділі №4 кварталу №97 лісового масиву урочище «Карпилівка» Дубенського надлісництва філії «Поліський лісовий офіс ДП “Ліси України”», відповідно, та пояснив, що йому цілком зрозумілі надані законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені статті 473 КПК України, характер обвинувачення, а також вид покарання, яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом. При цьому обвинувачений повідомив про добровільність своєї позиції, просить суд затвердити угоду про примирення та призначити йому узгоджене покарання, запевняв суд, що має реальну можливість оплатити суму штрафу, у скоєному щиро кається, на досудовому слідстві сприяв швидкому розслідуванню вчиненого кримінального правопорушення, повністю відшкодував матеріальну шкоду потерпілій стороні.

Судом з`ясовано у обвинуваченого ступінь розуміння ним положень статей 473, 474 КПК України. Також обвинувачений підтвердив свою спроможність сплатити узгоджений розмір штрафу у разі затвердження судом угоди про примирення.

Представник потерпілої юридичної особи Крупецької сільською радою Дубенського району Рівненської області – заступник сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_5 підтримав укладену з обвинуваченим угоду про примирення та просив суд затвердити її.

Розглянувши угоду про примирення від 21.03.2025 заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та представника потерпілого суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення яким затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 469 КПК України передбачено, що угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді). Угода про примирення у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов`язаних з домашнім насильством, може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника. Якщо дії чи інтереси законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє, за рішенням прокурора, слідчого судді, суду такий законний представник замінюється іншим із числа осіб, визначених статтею 44 цього Кодексу.

Положеннями ч. 3 ст. 469 КПК України визначено, що угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , а саме, незаконна порубка дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.246 КК України, згідно із ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Обвинуваченому ОСОБА_3 та представнику потерпілого роз`яснено, що згідно положень ч. 1 ст. 473 КПК України, наслідком укладення та затвердження угоди про примирення є:

1) для підозрюваного чи обвинуваченого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 цього Кодексу та відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу;

2) для потерпілого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 цього Кодексу та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

На виконання положень ч. 5 ст. 474 КПК України, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком усвідомлює та розуміє:

1) що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов`язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права:

мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;

мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;

допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;

2) наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу;

3) характер кожного обвинувачення;

4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Крім того, судом з`ясовано, що представник потерпілої юридичної особи Крупецької сільською радою Дубенського району Рівненської області – заступник сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_5 цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 474 КПК України, суд опитавши учасників судового провадження, з`ясував обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Суд виходить з того, що фактичні обставини та формулювання обвинувачення, викладені в обвинувальному акті від 21.03.2025 та зазначені в угоді про примирення від 21.03.2025, які підтвердженні обвинуваченим, обґрунтовано свідчить про існування підстав для визнання ОСОБА_3 своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

Таким чином, судом з`ясовано, що усі сторони кримінального провадження, розуміють, що відповідно до статті 473 КПК України наслідком укладання та затвердження зазначеної угоди для потерпілого Крупецької сільської ради Дубенського району Рівненської області та обвинуваченого ОСОБА_3 є обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями статтей 394 та 424 КПК України, а для обвинуваченого, також, його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а для потерпілої сторони - позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Також судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 розуміє, що у разі невиконання угоди про примирення відповідно до статті 476 КПК України потерпіла сторона має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку, та що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за статтею 389-1 КК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про примирення.

Суд переконався, що умови угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та закону, інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Покарання, запропоноване сторонами, відповідає санкції ч.1 ст. 246 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, факт того, що завдані збитки обвинуваченим потерпілій стороні повністю відшкодовані, претензії до обвинуваченого відсутні, та обставини, що пом`якшують покарання, а також визначене сторонами покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, відповідно до статті 67 КК України, судом не встановлено.

Отже, судом встановлено відсутність підстав для відмов в затвердженні угоди, що визначені ч. 7 ст. 474 КПК України. Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань - не вбачається.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення від 21.03.2025 укладеної між підозрюваним ОСОБА_3 , з одного боку та потерпілим у цьому кримінальному провадженні Крупецькою сільською радою Дубенського району Рівненської області, в особі представника – заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_5 , оскільки умови такої угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання у виді у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, враховуючи наявність пом`якшуючих обставин - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, добровільне відшкодування збитків, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, беручи до уваги те, що ОСОБА_3 раніше не судимий, на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не затримувався та під вартою не тримався.

Питання щодо майна, на яке накладено арешт ухвалами слідчих суддів, суд вирішує згідно приписів ч. 4 ст. 174 КПК України.

Частиною 4 статті 174 КПК України визначено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Частина 1 ст. 126 КПК України покладає на суд обов`язки вирішити питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалі суду.

Виходячи із п. 3 ч. 1 ст. 118 КПК України, процесуальні витрати складаються із витрат, пов`язаних із залученням експертів, які в силу приписів ч. 1 та 2 ст. 122 цього ж Кодексу несе сторона кримінального провадження, що залучила експерта. При цьому у разі залучення експертів спеціалізованих державних установ стороною обвинувачення, це здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

Частина 2 ст. 124 КПК України зобов`язує суд у разі ухвалення обвинувального вироку стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Отже, з обвинуваченого ОСОБА_3 мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на проведення судової інженерно-екологічної експертизи (висновок експерта №1112-Е від 19.03.2025) в розмірі – 8 481 грн 06 коп.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст. ст.314, 368, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення від 21.03.2025 по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025181210000039 від 19.02.2025, укладену між підозрюваним ОСОБА_3 , з одного боку та потерпілим у цьому кримінальному провадженні Крупецькою сільською радою Дубенського району Рівненської області, в особі представника – заступником сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_5 - з іншого боку.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Відповідно до п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України, речові докази, дев`ять покрижованих стовбурів дерев породи "Дуб", які вилучені 19.02.2025 під час проведення огляду на території урочища "Карпилівка" поблизу с.Карпилівка, Дубенського району, Рівненської області, залишити у розпорядженні власника - Дубенське надлісництво філії "Поліський лісовий фонд" ДП "Ліси України".

Відповідно до п.1 ч.9 ст. 100 КПК України, речовий доказ, бензопилу марки "Stihl", яка вилучена 19.02.2025 під час проведення огляду на території урочища "Карпилівка" поблизу с.Карпилівка, Дубенського району, Рівненської області, на яку ухвалою слідчого судді Радивилівського районного суду Рівненської області 21.02.2025 накладено арешт, конфіскувати у дохід держави.

Застосований на стадії досудового розслідування ухвалою слідчого судді Радивилівського районного суду Рівненської області від 21.02.2025 № 568/273/25(провадження №1-кс/568/31/25), захід забезпечення, арешт майна, після набрання вироком законної сили, в частині накладення арешту на дев`ять покрижованих стовбурів дерев породи "Дуб", які вилучені 19.02.2025 під час проведення огляду на території урочища "Карпилівка" поблизу с.Карпилівка, Дубенського району, Рівненської області, після набрання вироком законної сили - скасувати.

Письмові речові докази (документи) - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави процесуальні витрати на залучення експерта під час досудового розслідування в сумі в сумі 8 481 (тридцять три тисячі чотириста двадцять вісім) гривень 06 копійок.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд Рівненської області.

Відповідно до частини третьої статті 394 Кримінального процесуального кодексу України вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою – сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз`яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;

3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

У відповідності до положень частини 15 статті 615 КПК України після складання та підписання повного тексту вироку оголошено його резолютивну частину з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя                                                                                ОСОБА_6