ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
11 жовтня 2006 р. |
№ 2-27/9826-2006 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
головуючого судді |
Кривди Д.С. -(доповідача у справі), |
|
суддів : |
Жаботиної Г.В., Уліцького А.М., |
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу та касаційного подання |
ТОВ “Торг-сервіс”, Товариства рятування на водах України, Кримської республіканської рятувально-водолазної служби Першого заступника прокурора АР Крим |
|
на рішення |
господарського суду Автономної республіки Крим від 15.06.2006 |
|
у справі |
№2-27/9826-2006 господарського суду АР Крим |
|
за позовом |
Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 |
|
до |
Фонду майна АР Крим |
|
третя особа |
Товариство порятунку на водах АР Крим в Україні |
|
про |
спонукання до виконання певних дій, |
за участю представників сторін від:
позивача: ОСОБА_1 -підприємець
відповідача: Сироватський О.С. -за довіреністю від 10.01.2006р.
третьої особи: не з'явились
скаржника (ТОВ “Торг-сервіс”): Зазовський Я.І. -за довіреністю від 20.06.2006р.
скаржника: (Товариства рятування на водах України): Бєлая Л.Л. - за довіреністю від 01.03.2006р.
скаржника (Кримська республіканська рятувально-водолазна служба): Султановський А.В. -керівник згідно наказу від 21.05.2006р.
прокуратури: Громадський С.О. -прокурор відділу Генеральної прокуратури України (посвідчення №76 від 10.02.2005р.)
Згідно розпорядження Заступника голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 10.10.2006р. здійснено заміну судді Бакуліної С.В. на суддю Уліцького А.М.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.06.2006р. (суддя Воронцова Н.В.) позов задоволено; зобов'язано Фонд майна АР Крим укласти з Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 договір оренди нерухомого державного майна -будівель та приміщень рятувальної станції, а саме: нежитлове приміщення з прибудовами літ.А, А1, А2, А3, А4, А5 загальною площею 252,8кв.м.; ганок, ІІ, ІІІ, Y, YІ; тераса YІІ; сходи, YІІІ, навіс, літ. В, В1; склад, літ. Ж, площею 15,9кв.м.; лебідочна, літ. Б, площею 8,4кв.м.; сарай, літ. З; каса, літ. И, 2кв.м.; обмінний пункт, літ. К, 2кв.м.; сарай, літ. Л; вбиральня, літ. У; навіс, літ. Е, що знаходиться на балансі Кримської Республіканської рятувальної водолазної служби та розташовані за адресою: АДРЕСА_1, у визначеній редакції.
В касаційній скарзі Товариство рятування на водах України просить скасувати рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Скаржник доводить, що органом управління спірним майном є Товариство рятування на водах України, а тому спір безпосередньо стосується його прав щодо управління державним майном, однак скаржника не було залучено до участі у справі.
Кримська республіканська рятувально-водолазна служба звернулася з касаційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Скаржник посилається на те, що його не було залучено до участі у справі, тоді як рішення стосується його прав та обов'язків, оскільки спірне майно є державною власність та знаходиться на балансі Кримської республіканської рятувально-водолазної служби.
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, з касаційною скаргою звернулося також ТОВ “Торг-Сервіс”. Скаргу мотивовано тим, господарський суд прийняв рішення, що стосується прав та обов'язків ТОВ “Торг-Сервіс, якого не було залучено до участі у справі, а тому рішення підлягає скасуванню за направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Крім того, на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.06.2006р. Перший заступник прокурора АР Крим вніс подання, в якому просить скасувати рішення місцевого суду і прийняти нове про відмову в позові, з огляду на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на касаційне подання позивач просить відмовити в задоволенні подання.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, скаржників та прокурора, дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню повністю, а касаційне подання -частково з наступних підстав.
Місцевим господарським судом встановлено, що 25.01.2006р.СПД ОСОБА_1 звернувся із заявою до Фонду майна АРК з проханням укласти договір оренди нерухомого державного майна, що знаходиться на балансі Кримської республіканської рятувальної водолазної служби, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а саме: нежитлове приміщення з прибудовами літ.А, А1, А2, А3, А4, А5 загальною площею 252,8кв.м.; ганок, ІІ, ІІІ, Y, YІ; тераса YІІ; сходи, YІІІ, навіс, літ. В, В1; склад, літ. Ж, площею 15,9кв.м.; лебідочна, літ. Б, площею 8,4кв.м.; сарай, літ. З; каса, літ. И, 2кв.м.; обмінний пункт, літ. К, 2кв.м.; сарай, літ. Л; вбиральня, літ. У; навіс, літ. Е, у визначеній позивачем редакції.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що заява позивача про укладення договору оренди була надіслана орендодавцеві згідно Закону України “Про оренду державного та комунального майна” з необхідним переліком документів; орган, уповноважений управляти спірним майном, погодив передачу відповідачем в оренду позивачу вищевказаного майна, а відповідач не надав доказів, що на момент звернення позивача з заявою про укладення договору оренди на спірне майно, у відповідача вже були відповідні заяви від інших осіб.
Однак, з таким висновком суду колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976 №11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, встановивши і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Згідно ст. 1 ГПК України підприємства і організації мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Статтею 84 ГПК України встановлено, що у мотивувальній частині рішення вказуються доводи, за якими господарський суд відхилив докази сторін, а у спорі про спонукання укласти договір в резолютивній частині рішення вказуються умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, що кореспондується з ч. 2 ст. 12 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, відповідно до якої у разі передачі спору на розгляд суду, арбітражного суду договір оренди вважається укладеним з моменту набрання чинності рішенням суду, арбітражного суду про укладення договору оренди і на умовах, зазначених у ньому.
Проте, в порушення зазначених вимог і приписів місцевим господарським судом не встановлено, які саме права або охоронювані законом інтереси позивача порушив відповідач.
За змістом ст.107 Господарського процесуального кодексу України касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.
Місцевий господарський суд встановив, що спірне нерухоме державне майно знаходиться на балансі Кримської республіканської рятувальної водолазної служби, а органом управління цим майном є Товариство рятування на водах України. Однак, суд не дав належної правової оцінки вказаним обставинам.
ТОВ “Торг-сервіс” у касаційній скарзі посилається на те, що має самостійні вимоги на предмет спору у даній справі, оскільки також звертався до Фонду майна АР Крим з клопотанням про укладення договору оренди спірного майна, а відповідач повідомляв суд про наявність ще одного претендента на укладення договору оренди спірного майна, що, в свою чергу, вимагає виконання вимог п.7ст.9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.
Вказане, враховуючи суть спору, свідчить про нез'ясування судом всіх обставин та недослідження всіх доказів, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, у зв'язку з чим прийнято рішення, що стосується прав та обов'язків не залучених до участі у справі осіб.
Відповідно до пункту 3 частини 2 ст.11110 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.
З огляду на зазначене постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа згідно з пунктом 3 ст.1119 ГПК України -передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду слід відповідно до вимог ст.ст. 21, 24 ГПК України визначити коло учасників процесу та їхнє процесуальне положення.
Господарському суду Автономної Республіки Крим, врахувавши викладене та встановивши обставини справи з дотриманням вимог ст.43 ГПК України, належить вирішити спір у відповідності з чинним законодавством.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, п.3 ч.1 ст.1119, 11110, ст.11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційні скарги задовольнити повністю, а касаційне подання Першого заступника прокурора АР Крим -частково.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.06.2006 року у справі №2-27/9826 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький