ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

        

09 жовтня 2006 р.

№ 30/165

 Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Кочерової Н.О., Рибака В.В., Черкащенка М.М.,

перевіривши  матеріали касаційної  скарги

Української державної інноваційної  компанії в особі Дніпропетровського регіонального відділення

на постанову

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.08.2006р.

у справі

№ 30/165 господарського суду Дніпропетровської області

за позовом

Української державної інноваційної  компанії в особі Дніпропетровського регіонального відділення

до	ДП “ВО “Південний машинобудівний завод”

третя особа

ТОВ “ЮМТ”

про	стягнення 5 359 705, 08  грн.

ВСТАНОВИВ:

Подана до Вищого господарського суду України касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1  Господарського процесуального кодексу України, не приймається до розгляду і підлягає поверненню скаржнику відповідно до  п. 4 ч.1 ст.1113 ГПК України, оскільки до скарги не додано документу, що підтверджує сплату держмита у встановленому розмірі.

За приписом частини 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати державного мита.

Згідно ст.3 п.2 підп. а Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”  (в редакції з 31.03.2005р.) державне мито сплачується в наступних розмірах:  із  позовних  заяв  майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але  не   менше  6  неоподатковуваних мінімумів доходів   громадян   і   не  більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.  Із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а    також заяв про  перегляд їх за  нововиявленими обставинами    50 відсотків ставки, що підлягають сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційної інстанції та рішення господарського суду Дніпропетровської області, якими у задоволенні позову було відмовлено.

Проте, звертаючись з  касаційною скаргою, скаржник сплатив державне мито за платіжним дорученням від 12.09.2006р. №1102 лише в сумі 8 350 грн., хоча повинен був сплатити 12 750 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 1113 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1,2,3,4,6 частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати касаційну скаргу у загальному порядку, тобто з урахуванням вимог цього Кодексу, і зокрема вимог ст. ст. 53, 110 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 86,  п. 4 ч.1 ст.1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

                                               УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Української державної інноваційної  компанії в особі Дніпропетровського регіонального відділення  на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.08.2006р. у справі №30/165 повернути без розгляду.

Головуючий                                                                                     Н. Кочерова

Судді                                                                                                  В.Рибак

                                                                                                          М. Черкащенко