Справа № 2-3019/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"30" листопада 2011 р. Шевченківський районний суд м.Києва у складі головуючого судді Мєлєшак О.В., при секретарі Акулової А.В., за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м.Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Дитячої  поліклініка №5 Шевченківського району м.Києва, треті особи: ОСОБА_4, Головний лікар Дитячої поліклініки № 5 Солдатова Оксана Володимирівна про визнання наказу незаконним,  суд,-

                                                                            ВСТАНОВИВ:

           Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просив визнати незаконним наказ № 135 від 28 травня 2009 року, виданий головним лікарем Дитячої поліклініки № 5 Шевченківського району м.Києва О.Солдатовою, щодо оголошення догани завідуючого педіатричним відділенням № 2 ОСОБА_4

           В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 23.09.2009 року він був засуджений вироком військового суду Київського гарнізону 23.09.2009 року  за ч.2 ст.407 КК України  з тих підстав, що у періоди з 28.10 по 24.11.2008 року з 16.12.2008 року по 2.01.2009 року з 2 по 08.2009 року з 10 по 16.02.2009 року з 07 по 12.03.2009 року  ухилявся від проходження військової служби без поважних причин.

           Військовий суд гарнізону, постановляючи вирок, визнав неповажними причини нез»явлення на службу, у тому числі, і у зв»язку з необґрунтованою видачею листів непрацездатності, що було встановлено актом перевірки за наслідками якого головним лікарем ДП № 5 Шевченківського району м.Києва видано наказ № 135 від 28 травня 2009 року про оголошення догани завідуючому педіатричним відділенням № 2 ОСОБА_4

           Зазначає, що  спірний наказ про оголошення догани ОСОБА_4 містить неправдиву інформацію, щодо видачі на його ім»я  листів непрацездатності з порушенням вимог наказу Міністерства охорони здоров»я від 13.11.2001 року, з цих підстав просив його скасувати.

           В судовому засіданні представник відповідача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Додав, що спірний наказ безпосередньо порушує права та інтереси позивача, оскільки містить неправдиву інформацію, щодо незаконності видачі на його ім»я листків непрацездатності.

           Представник відповідача Дитячої поліклініки № 5 Шевченківського району у м.Києві,  треті особи ОСОБА_4 та Головний лікар Дитячої поліклініки № 5 Шевченківського району у м.Києві -Солдатова О.В. до судового засідання  не з»явились, повідомлялись судом про час та місце розгляду справи належним чином. З врахуванням позиції представника позивача, справа розглянута у заочному порядку.

            Заслухавши представника позивача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив наступні обставини та правовідносини.

            28.05.2009 року наказом № 135 Головного лікаря Дитячої поліклініки № 5 Шевченківського району м.Києва оголошено догану завідуючому педіатричним відділенням № 2 ОСОБА_4 (а.с.31) за грубе порушення своїх функціональних обов»язків.

              Як зазначено у наказі, ОСОБА_4 виписала листки тимчасової непрацездатності по догляду батьку дитини ОСОБА_2 з порушенням п.3.13 наказу МОЗ України від 13.11.2001 року № 455 «Про затвердження інструкції про порядок видачі документів, що засвідчує тимчасову непрацездатність громадян».

             Підставою для оголошення догани визначено акт перевірки комісії ТМО м.Києва «Старокиївське» від 28.05.2009 року.

             З предмету спору вбачається, що позивач оскаржує наказ, яким накладено дисциплінарне стягнення на  третю  особу ОСОБА_4

               Відповідно до ст.150 Кодексу законів про працю України дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава ХУ цього Кодексу).

         Статтею 232 Кодексу законів про працю в Україні визначено, що безпосередньо  в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами:

1) працівників підприємств, установ, організацій, де комісії по трудових спорах не обираються;

2) працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу;

3) керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службових осіб державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого та регіонального самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян з питань звільнення, зміни дати і формулювання причини звільнення, переведення на іншу роботу, оплати за час вимушеного прогулу і накладання дисциплінарних стягнень, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу.

            Таким чином, законодавець визначив коло осіб, які можуть звернутися до суду з даними видами позовів.

            Позивач, за своїм статусом не є особою, що перебувала у трудових відносинах з відповідачем, спірний наказ є актом індивідуальної дії, а тому не може вважатися у розумінні позивача таким, що порушує його законні права та інтереси.

             ОСОБА_4, відносно якої спірним наказом оголошено догану,  за ініціативою суду залучалась в якості третьої особи з боку позивача, однак остання не скористалась правом, визначеним ст.34 ЦПК України та не заявила самостійних вимог щодо предмету спору.   

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2  є неналежним позивачем, а тому зазначене, є достатньою і самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Доводи позивача в тій частині, що скасування спірного наказу, може в майбутньому бути підставою для перегляду вироку за ново виявленими обставинами, не ґрунтуються на законі, а тому не приймаються судом до уваги, оскільки фактично зводяться до оспорювання позивачем вироку, умови оскарження якого визначені в площині норм Кримінально-процесуального кодексу України.

На підставі ст.81,88 ЦПК України з заявника належить стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 8 грн.50 коп.

Керуючись ст. ст. 11, 15,  60, 81, 88, 169, 212- 215, 224-226  ЦПК України, на підставі ст. 150,232 Кодексу Законів про працю України, суд, -     

                                                                               В И Р І Ш И В:

       Відмовити у позові  ОСОБА_2  до Дитячої  поліклініка №5 Шевченківського району м.Києва  про визнання незаконним наказу № 135 від 28 травня 2009 року виданого головним лікарем Дитячої поліклініки № 5 Шевченківського району в м.Києві.  

         Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито у розмірі 8 (вісім) грн. 50 грн.

          Рішення може бути оскаржене позивачем протягом десяти днів з дня його оголошення до апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд м.Києва, а особами, що не були присутніми у той же термін з дня отримання копії рішення.

          Відповідач має право подати заяву до Шевченківського районного суду м.Києва про скасування заочного рішення протягом 10 днів з дня його отримання.       

           Повний текст рішення виготовлено 5.12.2011 року.

              Суддя