Справа №11-494 Головуючий у 1 інстанції Чишій С.С.
ч.І ст. 286 КК України Доповідач Хлапук Л.І.
УХВАЛА іменем України
19 вересня 2006 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі: Головуючого-судді Хлапук Л.І.
суддів Матвієнко Н.В., Силки Г.І. з участю прокурора Артиша Я.Д., захисника ОСОБА_3. підсудного ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією помічника Любомльського міжрайонного прокурора, що приймав участь у розгляді справи, на постанову Любомльського районного суду від 24 липня 2006 року, якою кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженця АДРЕСА_1 Ратнівського району, жителя м. Ковеля Волинської області, не судимого - направлено прокурору Любомльської міжрайонної прокуратури для проведення додаткового розслідування.
По справі винесено окрему постанову в адресу начальника слідчого управління УМВС України у Волинській області та прокурора цієї ж області про неналежний контроль за діями слідчих слідчого відділу Любомльського РВ УМВС та допущені останніми порушення прав потерпілої ОСОБА_2 при досудовому розслідуванні вищевказаної кримінальної справи, -
встановила:
ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що біля 17 год. 11 грудня 2005 року в с. Вишнів Любомльського району на автодорозі „Київ- Ковель- держкордон" керуючи автомашиною „Фольксваген LТ-21" реєстраційний НОМЕР_1 порушив п.12.1, 12.2, 12.3, 1.1 Правила дорожнього руху. В результаті цього керована ним автомашина з "їхала в кювет і перекинулась, а її пасажири отримали тілесні ушкодження: ОСОБА_2 - середньої тяжкості, ОСОБА_4 - легкі.
Своєю постановою від 24 липня 2006 року Любомльський районний суд направив дану кримінальну справу на додаткове розслідування з-за неповноти досудового слідства та порушення на цьому слідстві прав потерпілої ОСОБА_2 через виклик її для допиту в невстановленому законом порядку, не проведення допиту як потерпілої, не визнання її цивільним позивачем з роз"ясненням притаманних йому прав, не ознайомлення ОСОБА_2 з матеріалами справи, не призначення судово-медичної експертизи з врахуванням всіх даних про термін її лікування після автопригоди, що може потягти перекваліфікацію дій підсудного на більш тяжкий, ніж вмінено, злочин.
Помічник Любомльського міжрайонного прокурора, який приймав участь у розгляді справи, в своїй апеляції вважає дану постанову незаконною, оскільки неповнота досудового слідства може бути усунена в ході судового розгляду справи, а допущені слідством порушення норм КПК не є істотними і можуть бути усунені судом. Прохає постанову скасувати, а справу - направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, який доповів суть постанови і доводи апеляції, прокурора, підсудного та його захисника ОСОБА_3, які підтримали апеляцію, колегія суддів вважає, що та підлягає до задоволення.
У відповідності з ст.. 281 КПК України, п.8 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005р. „Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" повернення кримінальних справ на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства, коли дана неповнота не може бути усунута в судовому засіданні. В порушення даних вимог суд, не проводячи судового слідства, не досліджуючи та не даючи оцінку наявним в справі доказам, зробив висновок про неповноту досудового слідства. Направив справу на додаткове розслідування з вищевказаних мотивів в підготовчій частині судового засідання, що неприпустимо. При цьому слідчі дії, на необхідність проведення яких він вказав: допит потерпілої, визнання її цивільним позивачем, роз'яснення процесуальних прав, проведення судово-медичної експертизи суд вправі провести сам в ході судового слідства без направлення справи на.додаткове розслідування. А встановлення лікувальних закладів, де лікувалась потерпіла, і проведення виїмки необхідних документів можна провести шляхом дачі судового доручення в порядку ст. 315-1 КПК України.
Будь-які дані про необхідність вмінення ОСОБА_1 більш тяжкого злочину по справі відсутні, тому вказівка про це в постанові суду є передчасною.
В матеріалах кримінальної справи є дані про дану слідчим доручення іншим слідчим органам допитати потерпілу ОСОБА_2 та її відмову з'явитись в слідчі органи для дачі показань. ОСОБА_2 була визнана в ході досудового слідства потерпілою з роз'ясненням їй її прав та повідомленням про закінчення досудового слідства і можливість ознайомитись з матеріалами справи. Не допитувалась через відмову з'явитись до слідчого, а виклик її на досудовому слідстві не через судову повістку, а шляхом телефонного зв'язку, не є таким порушенням норм КПК України, яке тягне направлення справи на додаткове розслідування. Ознайомитись з матеріалами кримінальної справи при її бажанні, подати додаткові докази ОСОБА_2 вправі згідно з ст. 267 КПК України в ході судового розгляду.
У відповідності п. п. 13, 14 вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, якщо під час досудового слідства потерпілий не заявив цивільного позову, саме на суді лежить обов'язок повідомити йому про дане право до початку судового слідства, роз'яснивши йому права відповідно до вимог ст. 295 КПК України. При наявності позовної заяви, поданої ОСОБА_2 до суду, останній повинен був провести вищевказані дії, не перекладаючи даний обов'язок на органи досудового слідства.
Посилаючись на порушення прав потерпілої ОСОБА_2 досудовим слідством, суд сам порушив її права. Всупереч вимог п. 12 згаданої Постанови Пленуму Верховного Суду України не вжив всіх можливих заходів до забезпечення участі потерпілої в судовому засіданні. При наявності клопотання ОСОБА_2 про нерозгляд кримінальної справи у її відсутність, не вирішив дане клопотання та без участі даної потерпілої розпочав судовий розгляд справи.
Враховуюч'и вищенаведене, колегія суддів вважає постанову суду про направлення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 на додаткове розслідування незаконною і такою, що підлягає до скасування, а справа - направленню на новий судовий розгляд.
Оскільки викладені в окремій ухвалі суду в адресу начальника СУ УМВС України у Волинській області та прокурора цієї області факти щодо порушення норм КПК України в ході досудового слідства випливають з помилкових висновків його постанови про направлення справи на додаткове розслідування, яка скасовуються, скасуванню підлягає і дана окрема ухвала.
Керуючись ст. ст. 365-366 КПК України, колегія суддів судової палати, -
ухвалила:
Апеляцію помічника Любомльського міжрайонного прокурора задовольнити, постанову Любомльського районного суду від 24 липня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.
Скасувати окрему ухвалу від 24 липня 2006 року по даній справі, винесену в адресу начальника СУ УМВС України у Волинській області та прокурора Волинської області.
Головуючий: /-/ Хлапук Л.І.
Судді: /-/ /-/ Матвієнко Н.В., Силка Г.І.
Оригіналу відповідає:
Судді апеляційного суду
Волинської області Л.І.Хлапук