Справа № 180/554/25

1-кс/180/101/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2025 р. м. Марганець

       Суддя  Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши заяву про самовідвід, -     

в с т а н о в и в :

Згідно автоматичного розподілу справ, на розгляд судді ОСОБА_1 надійшла скарга ОСОБА_3 в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_4 на дії (бездіяльність) слідчих, які розслідують кримінальне провадження №12025041330000072 від 21.02.2025 року.

На обгрунтування заяви про самовідвід зазначено, що у ОСОБА_3 існує стійке суб`єктивне переконання щодо упередженості суддів Марганецького міського суду, про що ОСОБА_3 неодноразово зазначав в судових засіданнях, заявах, скаргах, що може викликати сумнів у її неупередженості під час розгляду скарги.

Тому суддя вважає, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України вона не може брати участь у кримінальному провадженні при наявності обставин, які викликають сумнів у її неупередженості.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація судового процесу технічними засобами не проводилась.

Вивчивши заяву про самовідвід, дослідивши скаргу, суд приходить до наступного.

Відповідно частини 1статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції, законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.

Відповідно до п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Згідно зі ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.

У Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини і громадянина (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 р.) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).

Статтею 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини (надалі - також «ЄСПЛ») є обов`язковими для виконання Україною. У статті 16 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі також - «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ при розгляді справи має забезпечуватися суб`єктивний критерій неупередженості (безсторонності) суду. У сторони мають бути відсутні будь-які побоювання у безсторонності суду. Кожна із сторін вправі сподіватися на об`єктивне рішення у справі.

Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK).

Європейський суд з прав людини визнає, що підставою відводу судді може бути як реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, так і суб`єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід складу суду від розгляду справи.

Відповідно до ч. 1ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених ст. 75-79 цього кодексу, суддя зобов`язаний заявити собі самовідвід.

Враховуючи викладене, з метою запобігань можливих безпідставних звинувачень у необ`єктивному розгляді справи, усунення в подальшому можливих сумнівів щодо неупередженості судді, виходячи з морально-етичних міркувань, з метою гарантування об`єктивного здійснення правосуддя, забезпечення права на справедливий суд, вважаю заяву такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, суд –

П о с т а н о в и в :

Заяву судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 про самовідвід при розгляді скарги ОСОБА_3 в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_4 на дії (бездіяльність) слідчих, які розслідують кримінальне провадження №12025041330000072 від 21.02.2025 року - задовольнити.

Справу № 180/554/25 передати до канцелярії суду для повторного розподілу між слідчими суддями Марганецького міського суду Дніпропетровської області в порядку, встановленому ст. 35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1