справа № 208/3743/25

провадження № 2-н/208/1095/25

УХВАЛА

01 квітня 2025 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Величко О.В., розглянув заяву Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» про видачу судового наказу про стягнення з   ОСОБА_1  заборгованості за послуги теплопостачання, судового збору,-

ВСТАНОВИВ

АТ «Дніпровська теплоелектроцентраль» звернулась до суду з заявою про стягнення заборгованності за телопостачання, заборгованості за абонентське обслуговування, інфляційних витрат, 3 % річних, суми пені, витрат на правничу допомогу та судовий збір.

Судовим наказом від 01.04.2025 року з ОСОБА_1 на користь АТ « Дніпровська теплоелектроцентраль» стягнено заборгованності за телопостачання, заборгованості за абонентське обслуговування, інфляційних витрат, 3 % річних та витрат на правничу допомогу.

В частині вимог, а саме стягнення пені в розмірі 1 062,78 гривні , суддя приходить до висновку про необхідність відмовити з наступних підстав

Відповідно до ст. 160 ЦПК Українисудовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.

Судовий наказ може бути видано, зокрема, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості (п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України).

Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення. При цьому у наказному провадженні можуть існувати лише безспірні вимоги заявника - це такі вимоги заявника, із яких не вбачається спір про право, тобто це вимоги, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 168 ЦПК Україниу судовому наказі зазначається сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.

Досліджуючи підставність вимог стягувача в частині стягнення із боржників пені відзначаю, що згідно з положеннями статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»).

З аналізу вказаних норм законодавства, пеня не є заборгованістю за договором, а є штрафною санкцією. Вимоги про сплату пені у зв`язку з порушенням грошових зобов`язань, хоча й мають грошовий характер, але за своєю природою не є основним зобов`язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов`язань, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов`язання боржником. Отже, вимоги в частині стягнення пені не підлягають розгляду в порядку наказного провадження. Такі вимоги стягувача як стягнення пені із боржників підлягають розгляду судом в порядку позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 ЦПК України вимога про стягення пені не належить до стягнення в межах наказного провадження, тому вона має розглядатися в межах позовного провадження та відповідно не може бути стягнута з боржника

Відповідно ч .3 ст. 165 ЦПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог

Беручи до уваги наведене вище, та те що заявник просить стягнути з боржників в тому числі пеню , можливість стягнення якої в наказному проваджені не передбачено згідно до ст. 161 ЦПК України, суд приходить до висновку, про відмову заявнику АТ «Дніпровська теплоелектроцентраль» у видачу судового у частині вимоги про стягнення з боржника суми пені ,-

На підставі викладеного, керуючись ст.160,161,165,166,260 ЦПК України, суддя,-

у х в а л и в:

Відмовити заявнику Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» у видачі судового наказу про стягнення з  з   ОСОБА_1   в частині стягнення пені в розмірі 1 062,78 гривні.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15 днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя                                                           О.В.Величко