27 червня 2006 року                                                м.Київ

             Суддя Верховного Суду України Сенін Ю.Л., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 3 лютого 2006 року та рішення апеляційного суду Полтавської області від          17 квітня 2006 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що 26 червня 2005 року з вини відповідача сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пошкоджено її автомобіль, заподіяна моральна шкода. Позивачка просила стягнути 12710 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та суму в розмірі десяти мінімальних заробітних плат на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 3 лютого            2006 року позов задоволено частково, постановлено стягнути із ОСОБА_1 на користь позивачки 12710 грн. 23 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 2500 грн. за заподіяну моральну шкоду та 178 грн. на відшкодування витрат по оплаті державного мита.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 17 квітня 2006 року зазначене рішення змінене, постановлено зобов'язати ОСОБА_2 повернути відповідачу запасні частини, які підлягають заміні при ремонті автомобіля; в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення на передати справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не може бути прийнята до провадження з таких підстав.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки  матеріалів справи.

 Із змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що задовольняючи частково позов, суд виходив із того, що дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої пошкоджено автомобіль позивачки, сталась із вини відповідача, тому він зобов'язаний відшкодувати ОСОБА_2 матеріальну та моральну шкоду, заподіяну ушкодженням автомобіля.

Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або  вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині без наведення конкретних порушень судом норм процесуального права, які були допущені при встановленні зазначених в рішенні фактів, також не можуть бути визнані такими, що викликають необхідність перевірки матеріалами справи.

Доводи скарги та зміст оскаржуваних рішень також не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

       На підставі наведеного та керуючись пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України,

у  х  в  а  л  и  в :

            Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом                     ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 3 лютого 2006 року та рішення апеляційного суду Полтавської області від 17 квітня 2006 року.

             Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити ОСОБА_1

             Ухвала оскарженню не підлягає.

                              Суддя

             Верховного Суду України                                                                  Ю.Л.Сенін