Справа № 2-а-649/11

ПОСТАНоВА

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

          05 грудня 2011 року                                             м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого - одноособово судді Лук’янчук О.В.

                     при секретарі –Холостенко І.А.,

              за участю адвоката –ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Білгород –Дністровському справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Білгород –Дністровської міської ради про  визнання протиправним та скасування рішень міської ради, про визнання недійсним державного акту на землю,  

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про  визнання протиправним та скасування рішень міської ради, про визнання недійсним державного акту на землю, просить визнати протиправним та скасувати рішення Білгород –Дністровської міської ради Одеської області №192 –ХХІV від 27.12.2002 р. “Про затвердження матеріалів інвентаризації і передачу в приватну власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,0415 га за адресою: АДРЕСА_1 “в”, для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд”; визнати протиправним та скасувати підпункт 1.1. п. 1 рішення Білгород –Дністровської міської ради Одеської області  від 26.01.2006 р. № 1111-ІV “Про внесення виправлень в рішення Білгород –Дністровської міської ради”; визнати недійсним державний акт  на право приватної власності на земельну ділянку  реєстр. №69 від 16.11.2003 р. виданий на ім’я ОСОБА_5.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивачка посилалась на те , що оскаржені акти прийняті з порушенням вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" , Земельного кодексу України, постанови Верховної Ради Української ССР "Про земельну реформу", Декрету КМУ "Про приватизацію земельних ділянок " та інших законодавчих актів.   

Позивач позовні вимоги підтримує, просить задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Білгород –Дністровської міської ради з позовом не згоден, просить відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 - ОСОБА_6, адвокат ОСОБА_1 в його інтересах заперечують проти позову.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – ОСОБА_7 - ОСОБА_8 з позовом не  згодна, просить відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору –Білгород –Дністровський міський відділ земельних ресурсів у судове засідання не з’явився ,причина не явки суду не відома.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, які є в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що дійсно позивач являється власником 24/100 частин домоволодіння по АДРЕСА_1.

ОСОБА_7 являється власником 16/100 частин домоволодіння по АДРЕСА_1

Власником решти 60/100 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 є  ОСОБА_5.

В Білгород-Дністровському міськрайонному суді перебувала справа про визначення порядку користування земельною ділянкою закріпленою за зазначеним домоволодінням. По справі неодноразово ухвалювалися рішення. Так, провадження у справі за первісним позовом ОСОБА_5 про встановлення порядку користування земельною ділянкою та зустрічним позовом ОСОБА_3 про визнання незаконним рішення міської ради та визнання недійсним державного акту на землю ухвалами суду від 09.03.2011 р. закрито.

Рішенням Білгород –Дністровської міської ради “Про затвердження матеріалів  інвентаризації та передачу у приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,0415 га за адресою: АДРЕСА_1, “в”, для будівництва і  обслуговування жилого будинку , господарських будівель і споруд”від 27.12.2002 року № 192-ХХІV, передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,0415 га за адресою: АДРЕСА_1 “в”, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

13.01.2003 року ОСОБА_5 звернувся до міської ради з заявою про надання йому у приватну власність частини земельної ділянки відповідно до рішення Білгород –Дністровської міської ради Одеської області №192 –ХХІV від 27.12.2002 р.  

26.01.2006 року №1111-ІV рішенням Білгород –Дністровської міської ради “Про внесення виправлень в рішення Білгород - Дністровської міської ради”п.п.1.1. частину “АДРЕСА_1”, викладено в редакції “АДРЕСА_1”.

На підставі рішення Білгород –Дністровської міської ради від 27.12.2002 року №192-ХХІV позивачу 16.11.2003 року ОСОБА_5 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серія ОД №011478, на земельну ділянку площею 0,0415у межах згідно з планом, яка розташована АДРЕСА_1, цільове призначення: будівництво та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, який був зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 69.

Згідно до ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 р.№ 43 “Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі” з наступними змінами і доповненнями, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 04.06.1999 р. за № 354/3647  складанню державного акту на право власності на земельну ділянку передує технічна документація, яка включає, зокрема, кадастровий план земельної ділянки, складений за результатами зйомки та збірний кадастровий план суміжних землевласників і землекористувачів (п. 1.16). На кадастровий план в свою чергу заносяться, зокрема, межі земельної ділянки з описом суміжних землевласників та землекористувачів, (п.2.6)

Судом встановлено, що технічна документація зі складання державного акту на право приватну власність на землю ОСОБА_5 була розроблена з урахуванням рішення Білгород-Дністровського міського суду від 23.09.2002 року, яким визначено порядок користування земельною ділянкою відповідно до другого варіанту порядку користування земельною ділянкою по висновку № 57/2001р. судово - технічної експертизи, яке було скасовано та в подальшому закрито провадження по справі.    

Відповідно до стаття 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

При розгляді справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів  місцевого  самоврядування  в  разі  незгоди з рішеннями з питань,  віднесених у галузі земельних відносин до їх компетенції (зокрема,  про відмову в передачі земельної ділянки у власність чи користування,  у продажі земельної ділянки,  в наданні  дозволу  і вимог  на  розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо), суд за наявності підстав для  задоволення  позову  визнає рішення такого  органу  недійсним  і зобов'язує його залежно від характеру спору виконати певні дії,  передбачені його компетенцією  (або  не вчиняти  чи  припинити їх),  на захист порушеного права,  як цього вимагає законодавство,  або надає право позивачеві  вчинити  певні дії  для  усунення порушень його права.

При розгляді адміністративного позову щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, суди, відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто  з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, а також зобов’язати відповідача вчинити певні дії або утриматися від вчинення певних дій.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішень міської ради, про визнання недійсним державного акту на землю.

Керуючись ст..ст.2, 17 , 161-163 КАС України, суд, -

          ПОСТАНОВИВ :

Позовну заяву ОСОБА_3 до Білгород –Дністровської міської ради про  визнання протиправним та скасування рішень міської ради, про визнання недійсним державного акту на землю – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Білгород-Дністровської ради Одеської області № 192 – XXIV від 27.12.2002 р. «Про затвердження матеріалів інвентаризації і передачу в приватну власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,0415 га. за адресою АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд» .

Визнати протиправним та скасувати п.п.1.1 п.1 рішення Білгород-Дністровської міської ради від 26.01.2006р. за № 1111 – IV  «Про внесення виправлень в рішення Білгород-Дністровської міської ради».

Скасувати державний акт на право приватної власності на земельну ділянку реєстр № 69 від 16.11.2003р. від 16.11.2003р. виданий на ім’я ОСОБА_5.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу  не було подано. Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо ії не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: