_________ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ____________
Справа №22-4944/06 Головуючий у 1-й інстанції: Ганчева Л.В.
Суддя-доповідач: Гончар О.С.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого судді Кочеткової І.В.
суддів Гончара О.С, Мануйлова Ю.С.
при секретарі Ткаченко М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який діє в інтересах позивача ОСОБА_2, на постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 16 червня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Токмацького об'єднаного міського військового комісаріату Запорізької області Південного оперативного командування (надалі ТОМВК) про стягнення заборгованості по грошовому забезпеченню при проходженні військової служби в Збройних Силах України (надалі ЗСУ)-
ВСТАНОВИЛА :
В лютому 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до ТОМВК про стягнення заборгованості по грошовому забезпеченню при проходженні військової служби в ЗСУ. Зазначав, що він будучи майором ЗСУ, проходив військову службу на посаді помічника військового комісара ТОМВК. 06.08.05р. звільнений з лав ЗСУ за скороченням штатів. Загальний календарний термін військової служби становить 30 повних календарних роки.
На думку ОСОБА_2 в порушення вимог Указу Президента України від 05.05.03р. "Про надбавки військовослужбовцям ЗСУ ... за безперервну службу" відповідачем не в повному обсязі нараховувались надбавки за безперервну військову службу. Розмір цієї надбавки при вислузі в 30 років становить 90% грошового забезпечення. Неповне нарахування такої надбавки призвело до заниження розміру премії і матеріальної допомоги, які залежали від розміру грошового забезпечення.
В зв'язку з цим у відповідача виникла заборгованість по виплаті щомісячної надбавки за безперервну військову службу - 10738,43 грн., щомісячної премії - 2130,12 грн., матеріальної допомоги - 1526,5 грн.
Постановою Токмацького районного суду Запорізької області від 16 червня 2006 року в задоволенні позову відмовлено повністю..
Не погоджуючись з рішенням суду представник позивача в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити, нову, якою справу направити на новий судовий розгляд.
Вислухавши доповідача, дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно керувався Указом Президента України від 05.05.2003 року та Інструкцією "Про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу у ЗСУ", затвердженої наказом Міністра оборони України від 26.05.2003 року № 149, де передбачена надбавка за безперервну військову службу, залежно від стажу служби
понад 5 років -до 10%
понад 10 років - до 30%
понад 15 років - до 50%
понад 20 років - до 70%
понад 25 років - до 90 відсотків до грошового забезпечення.
Пунктом І Указу Президента України від 05.05.2003 року № 589 передбачено, що порядок і умови даних надбавок визначаються Міністром оборони України. Пункт 2 Указу визначає, що виплата надбавок буде здійснюватися за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання ЗСУ.
Статтею 1 Указу Президента України від 05.05.03р. "Про надбавки військовослужбовцям ЗСУ ... за безперервну службу", чітко визначено, що право встановлювати військовослужбовцям щомісячні надбавки за безперервну службу у ЗСУ надано Міністру оборони України, він же визначає порядок і умови її виплати. З цією метою Міністром оборони України був виданий наказ від 26.05.03. № 149 «Про затвердження Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну службу в ЗСУ», пунктом 2 якої встановлено, що розміри цієї надбавки встановлюються щорічно, виходячи з фонду грошового забезпечення, за рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України і Наказом Міністра оборони України не встановлені мінімальні розміри надбавок в межах конкретної вислуги років. В Указі Президента і в Наказі Міністра оборони перед кожним розміром надбавки стоїть прийменник «до», що дозволяє виплачувати військовослужбовцям надбавку за військову безперервну службу в ЗСУ понад 5 років менше 10%; понад 10 років менше 30%; понад 15 років менше 50%; понад 20 років менше 70%; понад 25 років менше 90%, про що у військах було доведено рішенням Міністра оборони України телеграмами від 26.05.03. № 14672095 і від 16.01.04. № 14671/11/26.
Аналіз чинного законодавства свідчить про суттєву важливість даної обставини. Так, відповідно до п. 13.1 Положення "Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України" за вислугу років на військовій службі чітко передбачена відсоткова надбавка до окладів за військовим званням
від 1 до 2 років- 5 %
від 2 до 5 років - 10 %
від 5 до 10 років - 20 % і т.д.
Відсутність прийменника "до" чітко вказує, що у випадку виплати такої надбавки у меншому або ж більшому ніж зазначено розмірі свідчило б про порушення норм права.
Тому нарахування і виплата надбавки менше максимальної ставки, передбаченої за відповідний стаж, не є порушенням закону.
Отже, в зв'язку з цим, судова колегія приходить до переконання, що нарахування і виплата щомісячної надбавки за безперервну військову службу, щомісячної премії, матеріальної допомоги проводились у відповідності до чинного законодавства, і тому не вбачає підстав для скасування чи зміни судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах позивача ОСОБА_2, відхилити.
Постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 16 червня 2006 року по справі залишити без зміни.
Ухвала може бути оскаржена протягом одного місяця після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.