_________ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ____________
Справа №22-4922/06 Головуючий у 1-й інстанції: Кляшторний B.C.
Суддя-доповідач: Гончар О.С.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2006 року м. Запоріжжя
Колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого судді Кочеткової І.В.
суддів Гончара О.С, Мануйлова Ю.С.
при секретарі Ткаченко М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 липня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту частково недійсним та визнання права власності на жилий будинок, треті особи приватний нотаріус Запорізького нотаріального округу ОСОБА_3 -
ВСТАНОВИЛА :
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним заповіту та визнання права власності на жилий будинок. Зазначала, що вона з 1973 року перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_4, проживала в будинку АДРЕСА_1, який належав ОСОБА_4 на праві власності ще до укладення шлюбу. За час спільного проживання подружжя значно покращило домоволодіння шляхом його перебудови і облаштування, що істотно збільшило його цінність.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. За декілька годин до смерті склав нотаріально посвідчений заповіт, яким зазначений будинок заповів відповідачеві. З даним заповітом позивач не згодна, просить визнати його недійним, оскільки на час його складання на думку позивача ОСОБА_4 не розумів значення своїх дій. Позивач вважала, що їй на праві власності належить 1/2 частину будинку - як обов'язкова частка непрацездатної вдови і 1/4 частка - у зв'язку з істотним покращенням стану жилого будинку під час проживання в ньому. В зв'язку з тим, що 1/4 частину будинку, що лишилася, не можна виділити в натурі відповідачеві, просила визнати за собою право власності на неї без будь-якої компенсації.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 липня 2006 року позов задоволено частково. За ОСОБА_1 визнано право власності на 1/2 частку будинку АДРЕСА_1. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити, нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Вислухавши доповідача, дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції.
Згідно ч.З ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що позивач, як непрацездатна вдова у відповідності до ст. 1241 ЦК України має право на обов'язкову частку у спадковому майні, т.т. будинку, яка складає половину частки, яка б належала їй у разі спадкування за законом.
Через те, що позивач є єдиним спадкоємцем за законом, їй в порядку ст. 1241 ЦК України належить право власності на 1/2 частку будинку.
Судова колегія погоджується з думкою суду першої інстанції про те, що позивачем не надано достатніх доказів того, що за час перебування позивача у шлюбі із спадкодавцем істотно збільшилась цінність спірного будинку по відношенню до його первісної ціни. Адже жила і загальна площа будинку збільшена не була, первісна вартість будинку без покращень і його вартість з покращеннями не визначено.
Судова колегія критично ставиться до заяви позивача про визнання недійсним заповіту з тих підстав, що ОСОБА_4 під час складання заповіту не розумів значення своїх дій. Адже як суду першої інстанції так і суду апеляційної інстанції доказів з цього приводу ніяких позивачем не надано.
Більш того, судова колегія бере до уваги той факт, що ОСОБА_4 зроблено заповідальний відказ на користь позивача, що вказує на те, що і на її користь спадкодавець зробив спадкове розпорядження.
Отже, в зв'язку з цим, судова колегія не вбачає підстав для скасування чи зміни судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 липня 2006 року по справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі скарги у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції.