Справа № 2-2096/2009р.

 РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

 2 грудня 2009 року м.Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі: головуючого - судді Перекупка І.Г., при секретарі Мітюхіній О.В.,

розглянувши в заочному відкритому судовому засідінні у м. Димитров Донецької області справу за позовом Комунального підприємства „Служба єдиного замовника" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по квартплаті, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 підприємство „Служба єдиного замовника" (далі КП "СЄЗ") звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по квартплаті, в обгрунтування якого вказав, що відповідачка проживає в квартирі № 34 будинку № 1 п. Львівський в м.Димитров, Донецької області і користується квартирою на підставі договору найму жилого приміщення, проте, користуючись послугами, які входять до квартирної плати, з 1 серпня 2006 року по 1 червня 2009 року відповідачкою квартирна плата не сплачується, внаслідок чого за нею утворилася заборгованість, що становить 1850, 21 грн. Оскільки відповідачка в добровільному порядку не вживає заходи щодо погашення заборгованості, позивач просить стягнути з неї на його користь вказану суму. Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідачки на його користь понесені ним втрати від інфляційних процесів у сумі 509, 18 грн., З % річних у сумі 74, 52 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.

Представник позивача до судового засідання не з’явився, надавши суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність. Не заперечує проти розгляду справи у заочному судовому засіданні в разі неявки до суду відповідачки.

Відповідачка, яка належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, до судового засідання також не з’явилася, про причини неявки суд не повідомила, клопотання про перенесення розгляду справи суду не надіслала.

Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права та обов’язки сторін і немає необхідності вислуховувати їх особисті пояснення. Зі згоди представника позивача суд розглядає справу в заочному судовому засіданні відповідно до положень ст.224 ЦПК України.

Судом встановлено, що будинок № 1 пров. Львівський в м.Димитров Донецької області знаходиться на балансі комунального підприємства «Служба єдиного замовника», що підтверджується рішенням Димитровської міської ради від 22.06.2002 року (а.с. 15).

Відповідачка є наймачем квартири № 34 зазначеного будинку і значиться зареєстрованою в ній з 2004 року (а.с.6). На її ім’я позивачем відкрито особистий рахунок № 015581, що свідчить про фактичне укладення між сторонами договору (а.с.8).

Відповідно до положень ст.ст.64, 68 ЖК України, ст. 815 ЦК України наймач та повнолітні члени його сім’ї зобов’язані виконувати умови договору і своєчасно вносити квартирну плату за користування жилим приміщенням.

Згідно доданого до справи розрахунку квартирна плата не сплачувалась відповідачкою з 1 серпня 2006 року по 1 червня 2009 року, заборгованість з квартплати за вказаний період становить 1850, 21 грн. (а.с.9-10).

Суд вважає, що відповідачка, з якою укладено договір найму жилого приміщення, в односторонньому порядку порушила зобов’язання, що випливають з умов договору. Доказів ненадання чи неякісного надання послуг судом не встановлено, тому вимоги позивача щодо стягнення заборгованості з квартплати є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідачки втрат від інфляції та 3 % річних від простроченої суми в порядку ст.625 ЦК України не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Тарифна політика у житлово-комунальному господарстві здійснюється на підставі чинного законодавства, основу правового регулювання складають Закони України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до яких повноваження щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги надано органам місцевого самоврядування. Порядок формування цін/тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг визначає Кабінет Міністрів України.

Судом встановлено, що позовні вимоги грунтуються на договорі, предметом якого є надання комунальних послуг населенню. Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг, а також права та обов’язки сторін визначаються спеціальним Законом від 24.06.2004року №1875-1У «Про житлово-комунальні послуги», норми якого не містять санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов’язання. Не містить їх і Закон України від 20 лютого 2003 p. № 554-1V "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію". Статтею 5 цього Закону встановлено, що на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їхню заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг.

Законом України від 13.11.1996року «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги», чинного і на теперішній час, у зв’язку з невиконанням державою зобов’язання по виплаті заробітної плати, пенсіїй, стипендій, інших грошових виплат населення тимчасово забороняється нараховувати по розрахунках з 1 жовтня 1996року та стягувати з громадян України пеню за несвоєчасне внесення квартирної плати та за житлово-комунальні послуги. Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» 10.01.2002року з послідуючими змінами регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, суб’єктами яких є підприємства, установи та організації незалежно, від форм власності та господарювання, а також фізичні особи підприємницької діяльності тобто на сферу житлово-комунальних послуг, де платником є фізична особа, він не поширюється.

Таким чином, на думку суду, положення ст.625 ЦК України на правовідносини, які виникають з прострочення виконання грошового зобов’язання з оплатою населенням комунальних послуг, не поширюються. Тому в частині вимог позивача щодо нарахування та стягнення з відповідача втрат від інфляційних процесів та 3 % річних, які по суті є платою за користування чужими коштами, а не санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов’язання, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., які було сплачено позивачем при подачі позову до суду (а.с.2), та на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн., оскільки позивач звільнений від сплати цих витрат за рішенням Димитровської міської ради від 24.12.2008 року за № V/36-10 (а.с. 16).

На підставі ст.64, 68 ЖК України, ст.815 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 88, 209, 212, 215, 224-226, 294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства „Служба єдиного замовника" до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства „Служба єдиного замовника" заборгованість з квартирної плати за період з 01.08.2006 року по 01.06.2009 року в сумі 1850 (одна тисяча вісімсот п*ятдесят) грн. 21 коп. та судові витрати в розмірі 30 грн., перерахувавши цю суму на розрахунковий рахунок 26000980103842, МФО 335593, Код ОКПО 32062555 Донбаська філія Димитровське відділення ВАТ «Кредит промбанк».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в

розмірі 51 грн.

В задоволенні вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства „Служба єдиного замовника" інфляційних нарахувань на суму боргу та 3 % річних відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення

рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.