Справа №10-392/11 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Собина

Категорія -  Подання про обрання, зміну запобіжного заходу та продовження строків тримання під вартою, про проведення обшуку Доповідач - Забара

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2011 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Забари І. К.,

суддів -  Борсая  В. М.,  Олійника  В. Б.,

з участю прокурора -  Михалевич В.А.

адвоката ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу за апеляцією помічника прокурора Зарічного району м. Суми на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 20 вересня 2011 року про відмову в задоволенні подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцю АДРЕСА_1, зареєстрованому в АДРЕСА_2 раніше судимому,

та обрання запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд,

ВСТАНОВИЛА:

20 вересня 2011 року до Зарічного районного суду м. Суми з поданням, погодженим з прокурором м. Суми, звернувся слідчий СВ Зарічного РВ СМУ УМВС України в Сумській області про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_2, мотивуючи його тим, що останній обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, а саме в тому, що 30.05.2011 року він, перебуваючи по АДРЕСА_1, під час виховання сина ОСОБА_3, 2006 р.н., вдарив останнього рукою по правій руці, чим спричинив тілесне ушкодження середньої тяжкості, перебуваючи на волі може ухилитися від слідства і суду, перешкодити встановленню істини по справі.

Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 20 вересня 2011 року в задоволенні вищезазначеного подання слідчого було відмовлено та обрано ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

На дану постанову суду помічником прокурора Зарічного району м. Суми, було подано апеляцію, в якій він, посилаючись на те, що ОСОБА_2 будучи обізнаним про проведення працівниками органів внутрішніх справ перевірки за фактом неправомірних дій відносно його неповнолітнього сина, виїхав за межі України, та оголошувався у розшук,  перебуваючи на волі може ухилитися від слідства і суду, вплинути на потерпілого та його законного представника.

Вислухавши доповідь судді, адвоката ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_2, які просили постанову суду залишити без зміни, думку прокурора, який просив задовольнити його апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні подання слідчого СВ Зарічного РВ СМУ УМВС України в Сумській області про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд першої інстанції цілком вірно дійшов до висновку про відсутність підстав для застосування до обвинуваченого вказаного запобіжного заходу та необхідності обрання запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.

При цьому районний суд в повній мірі дотримався вимог ст. ст. 148, 150, 155 КПК Україні і дослідив всі обставини, з якими закон пов’язує можливість обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Зокрема, було враховано, що ОСОБА_2 одружений, має на утриманні малолітнього сина, розкаюється в скоєному, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем колишньої роботи та проживання.

Що стосується інших доводів прокурора, на які він посилається в своїй апеляції, то суд належним чином дослідив та вірно встановив, що вони не можуть свідчити про наміри ОСОБА_2 ухилитися від слідства та суду і перешкодити встановленню істини по справі, тому колегія суддів вважає їх необґрунтованими.

На підставі викладеного, колегія суддів не вбачає будь – яких законних підстав для скасування чи зміни постанови районного суду та задоволення апеляції прокурора.

Керуючись ст. ст. 362, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 20 вересня 2011 року про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд – залишити без зміни, а апеляцію прокурора на цю постанову – без задоволення.

СУДДІ:

Забара І. К.        Борсай В. М.         Олійник В. Б.