Справа №11-680/11 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Ільченко

Категорія -  Хуліганство Доповідач - Забара

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2011 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Забари І. К.,

суддів -  Борсая  В. М.,  Олійника  В. Б.,

з участю прокурора -  Кононенко К.М.

засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу за апеляціями захисника ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_4, засудженого ОСОБА_1 на вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29 березня 2011 року,  яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, раніше  судимий:

30.08.2004 року за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 289 ч.2, 69, 75 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки із звільненням від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 роки;

24.12.2004 року за ст.ст. 15  – 307 ч.2, 309 ч.1, 69, 70, 71 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці;

20.01.2006 року за ст.ст. 185 ч.2, 71 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців;

13.09.2007 року за ст.ст. 309 ч.2, 71 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць,

засуджений за ч.2 ст. 296 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканець АДРЕСА_1, раніше  судимий:

22.10.2010 року за ст.ст. 185 ч.3, 104, 76 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки із звільненням від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 рік,

засуджений за ч.2 ст. 296 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до знов призначеного покарання частково приєднана, у вигляді 1 року 1 місяця позбавлення волі, невідбута частина покарання за вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від  22.10.2010 року та остаточно визначено ОСОБА_2 до відбуття 3 роки 1 місяць позбавлення волі.

Долю речових доказів по справі вирішено в порядку, передбаченому ст.81 КПК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку суду ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнані винними та засуджені за вчинення злочину за наступних обставин.

10 грудня 2010 року близько 23-00 год. ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та знаходячись в приміщенні кафе-бару “Цезар” по вул. Гончаренка, 2-а в м. Охтирка, діючи групою осіб, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, безпричинно стали чіплятись до ОСОБА_4, висловлюючись на його адресу нецензурною лайкою та принижуючи його честь та гідність та, провокуючи до бійки, не припиняли свої дії на протязі 15 хвилин. Після цього ОСОБА_1 разом із ОСОБА_4 вийшли з приміщення бару та, знаходячись біля вхідних дверей, ОСОБА_1 почав наносити удари потерпілому кулаками в область обличчя. В свою чергу ОСОБА_2, схопивши зі стійки бару літнього майданчику порожню скляну пляшку, проявляючи особливу зухвалість, наніс нею три удари ОСОБА_4 в тім’яну область голови. Внаслідок хуліганських дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_4 були заподіяні легкі тілесні ушкодження у вигляді синця лівої щоки та рани потиличної ділянки голови.

В поданій апеляції захисник ОСОБА_3 просить вирок суду відносно ОСОБА_1 змінити та призначити йому покарання нижче ніж 2 роки позбавлення волі, мотивуючи свої вимоги тим, що суд першої інстанції несправедливо оцінив ступень тяжкості скоєного її сином, не приділив належної уваги пом’якшуючим вину обставинам, не взяв до уваги думку потерпілого.

Потерпілий ОСОБА_4 в поданій апеляції також просить пом’якшити вирок суду відносно засудженого ОСОБА_1, призначивши йому покарання у вигляді 1 року позбавлення волі.

Засуджений ОСОБА_1 в поданій апеляції та доповненнях до неї просить пом’якшити призначене йому судом покарання та скасувати вирок суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги тим, що суд не взяв до уваги його щире каяття в скоєному, думку потерпілого, який просив суд його суворо не карати, те, що він навчається та не становить суспільної небезпеки.

Вислухавши доповідь судді, засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, на підтримку поданих апеляцій, думку прокурора про залишення вироку суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Так, дійшовши до висновку про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скоїли злочин, за який вони засуджені, місцевий суд вірно кваліфікував їхні дії за ч.2 ст. 296 КК України.

При цьому доведеність вини засуджених та правильність кваліфікації їх дій в поданих апеляціях не оспорюються.

Що стосується доводів поданих по справі апеляцій про надмірну суворість призначеного засудженому ОСОБА_1 покарання, то колегія суддів не може прийняти їх до уваги, оскільки суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України призначив йому покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, врахувавши при цьому як ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу винного, який раніше неодноразово судимий, так і обставини, що пом’якшують покарання, в тому числі і ті обставини, на які захисник, потерпілий та засуджений ОСОБА_1 посилаються в своїх апеляціях.

За таких обставин колегія суддів не знаходить підстав до пом’якшення призначеного засудженому ОСОБА_1 покарання і задоволення поданих по справі апеляцій.

Що стосується поданої неповнолітнім засудженим ОСОБА_2 заяви про застосування до нього амністії, то вона не підлягає задоволенню на підставі п. “и” ст. 7 Закону України “Про амністію у 2011 році”, оскільки він, будучи звільненим від відбування покарання з випробуванням під час іспитового строку вчинив умисний злочин.

В той же час у вступній частині вироку суд першої інстанції без належної перевірки відповідних підстав  зазначив наявність у ОСОБА_1 судимості за вироком суду від 02.10.2003 року.

Зазначений недолік необхідно усунути суду першої інстанції у відповідності з вимогами ст.ст. 409, 411 КПК України

Керуючись ст.362, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29 березня 2011 року, відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляції захисника ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_4 та засудженого ОСОБА_1 на цей вирок – без задоволення.

Запропонувати суду першої інстанції в порядку ст.ст. 409, 411 КПК України визначитись на предмет погашення судимості від 02.10.2003 року у засудженого ОСОБА_1

В задоволенні заяви ОСОБА_2 про застосування до нього амністії відмовити.

СУДДІ:

Забара І. К.        Борсай В. М.         Олійник В. Б.