ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 936/338/25

Провадження № 3/936/216/2025

03.04.2025 селище Воловець

Суддя Воловецького районного суду Закарпатської області Пелих О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, мешканки АДРЕСА_1 , продавця, за  ч.1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

21.03.2025 на розгляд до суду надійшла справа про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 164 КУпАП.

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 247496 від 18.03.2025, вбачається, що 18.03.2025 біля 11.30 год. в селищі Воловець, вул. Фабрична, 56, продавець магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ОСОБА_1 здійснювала продаж алкогольних напоїв, а саме пива, вина та горілки, не маючи ліцензії на продаж алкогольних напоїв, чим порушила порядок провадження господарської діяльності, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 164 КУпАП.

До суду особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з`явилася, про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з таких підстав.

Згідно вимог ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозицією ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди.

Головною умовою виникнення відповідальності за ч.1 ст. 164 КУпАП є провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Статтею 42 Господарського кодексу України передбачено, що підприємництво як вид господарської діяльності - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до роз`яснень, викладених в постанові Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини в сфері господарської діяльності», під господарською діяльністю слід розуміти діяльність фізичних і юридичних осіб, пов`язану з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов`язкові ознаки якої безпосередність (самостійно), систематичність (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик її здійснення з метою отримання прибутку (п.2).

Таким чином, важливими ознаками господарської діяльності є її систематичність (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) та здійснення суб`єктом на власний ризик з метою одержання прибутку.

При цьому, складаючи протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 164 КУпАП, уповноважена особа зобов`язана довести наявність таких ознак у діях особи, тобто наявність усіх ознак об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбачених диспозицією вказаної статті.

Досліджуючи матеріали справи, вбачається, що в наданих суду матеріалах відсутні дані про те, що особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є суб`єктом господарювання. Згідно з матеріалами справи, зокрема письмових пояснень ОСОБА_1 , остання працює лише продавцем у даному закладі.

Будь-яких достатніх та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 систематично здійснює господарську діяльність, що є однією з основних її ознак, як і будь-яких інших доказів на підтвердження вини останньої у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано.

Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стаття 129 Конституції України передбачає, що однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідност.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»,суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У своєму рішенні «Маліга проти Франції» від 23.09.1998 ЄСПЛ підкреслив, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.

Із огляду на наведене, судом зясовано, що обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та є такими, що не доведені доказами.

Згідно з  ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, суд вважає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять фактичних даних, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП підлягає закриттю, оскільки у її діях відсутній склад вказаного адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 КУпАП, постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.

Згідно ст. 265 КУпАП речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об`єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 2341, 234-2, 244, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.

В зв`язку з закриттям провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, вилучені алкогольні вироби слід знищити.

Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.164 КУпАП щодо ОСОБА_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Алкогольні вироби, зокрема,  4  пляшок пива  марки « Закарпатське» ємкістю по  2 л. кожна, 21 пляшок горілки  марки  "Хлібна Хортиця"  ємкістю по 250 мл. кожна,  4 пляшок  вина ємкістю по 1,5 л. кожна, що були вилучені у ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 247496 від 18.03.2025, які перебувають на зберіганні у Воловецькому районному суді Закарпатської області (місцезнаходження: смт. Воловець, вул. Зарічна, 1, Закарпатської області) – знищити.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Воловецький районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

        Суддя  Пелих О.О.