УХВАЛА

03 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 584/545/22

провадження № 61-3570ск25

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Моісеєнко Василь Володимирович, на рішення Путивльського районного суду Сумської області від 26 квітня 2024 року та постанову Сумського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Новослобідської сільської ради Конотопського району Сумської області, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання права власності за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2025 року засобами поштового зв`язку представник

ОСОБА_1 - адвокат Моісеєнко В. В. подав касаційну скаргу на рішення Путивльського районного суду Сумської області від 26 квітня

2024 року та постанову Сумського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року у справі № 584/545/22.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги до касаційної скарги додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просив визнати за ним за набувальною давністю право власності на нежиле приміщення - зерносушильний комплекс (установка - КЗС-20), яке складається із двох поверхів загальною площею 231,8 кв. м, в тому числі: І поверху літ. «Б», приміщення «1» площею 24,5 кв. м, приміщення «2» - 79,6 кв. м,

приміщення «3» - 13,7 кв. м, та ІІ поверху літ. «Б», приміщення «1» - 114 кв. м, що розташований за адресою:

АДРЕСА_1 .

Рішенням Путивльського районного суду Сумської області від 26 квітня

2024 року, залишеним без змін постановою Сумського апеляційного суду

від 18 лютого 2025 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення Путивльського районного суду Сумської області від 26 квітня 2024 року та постанову Сумського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року, ухваливши по справі нове судове рішення про задоволення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року в справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) сформульовано правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно визначається вартістю такого майна.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в межах оспорюваної суми.

Відповідно до положень частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб становить з 1 січня 2022 року - 2 481 гривня.

Отже судовий збір за подану касаційну скарги має розраховуватися з огляду на вартість спірного майна (нежилого приміщення - зерносушильного комплексу) за формулою: (ЦП х 1%) х 200%, де ЦП - вартість спірного майна.

Максимальний розмір судового збору за подану касаційну скаргу у розглядуваній справі (незалежно від вартості спірного майна) становить 24 810 грн.

До касаційної скарги додано квитанцію від 17 березня 2025 року про сплату судового збору у розмірі 1 816 грн, однак не наведено обґрунтування такого розміру із посиланням на вартість спірного майна.

У розпорядженні Верховного Суду наразі відсутні відомості про вартість спірного майна.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

Також Верховний Суд роз`яснює заявнику, що, за загальним правилом, судові рішення у справах з ціною позову менше ніж двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (757 000 грн у 2025 році), оскарженню в касаційному порядку не підлягають, крім випадків визначених у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом надання документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі з урахуванням вартості спірного майна та роз`яснень, викладених у цій ухвалі.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Моісеєнко Василь Володимирович, на рішення Путивльського районного суду Сумської області від 26 квітня 2024 року та постанову Сумського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року у справі № 584/545/22 залишити без руху.

Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення ОСОБА_1 копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що у випадку, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Шипович