Справа № 344/4101/25

Провадження № 1-і/344/30/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2025 року                                                                              м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді                                 ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання            ОСОБА_2 ,

з участю:

прокурора                                             ОСОБА_3 ,

потерпілого                                          ОСОБА_4 ,

представника потерпілого                 ОСОБА_5 ,

обвинуваченого                                   ОСОБА_6 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_6   про відвід судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_8 , -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_8 знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6   у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 194, ч.2 ст. 309 КК України.

01.04.2025 року в судовому засіданні захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_6 заявили про недовіру судді ОСОБА_8 та її відвід від розгляду справи та просили подані 18.03.2025 року заяву та волевиявлення вважати як письмові заяви про відвід. Вказана заява та волевиявлення, мотивовані тим, що Івано-Франківський міський суд, в тому числі суддя ОСОБА_8 , є частиною корпорації України, а тому він не є незалежним та безстороннім судом. ОСОБА_9 перебуває в правовому статусі Людини і під вартою некомпетентного слідства та суду, перебуває під вартою без достатніх правових підстав. Саме в цьому вбачає підстави для відводу судді.

В судове засідання захисник не прибула, про час та місце розгляду заяви повідомлена належним чином, причини неявки суд не повідомила.

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні не виявив бажання висловитися. 

Прокурор в судовому засіданні заперечила щодо задоволення такого, вказавши, що вичерпний перелік підстав для відводу судді визначено нормами КПК України,жодна із яких не наведена та не є підставною, а тому просить відмовити в задоволенні заяви.

Потерпілий та його представник підтримали думку прокурора.

Про призначення судового засідання повідомлялася суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_8 , якій заявлено відвід. Письмових пояснень від судді з приводу відводу не надходило.

Дослідивши надані матеріали, заслухавши думку осіб, які беруть участь у розгляді заяви, суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При здійсненні правосуддя судді незалежні і керуються верховенством права (ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Підстави для відводу судді передбачені ст. ст. 75, 76 КПК України.

Згідно зі статтею 75 КПК України слідчий суддя, суддя не може брати участі у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. Також згідно зі ст. 76 цього Кодексу не допускається повторна участь судді в кримінальному провадженні.

Перелік підстав для відводу судді є вичерпним.

Згідно з частиною 5 статті 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно з ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» від 10 червня 1996 року).

У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п.1 ст.6 Конвенції має визначатися згідно з суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та згідно з об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Згідно практики ЄСПЛ, відображеної в рішеннях у справі «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії», «Пуллар проти Сполученого Королівства», «Білуха проти України», наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Проте, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

Європейський суд з прав людини зазначає у рішеннях «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Матеріали справи не містять обставин, відповідно до яких суддя ОСОБА_8 згідно ст.75 КПК України не може приймати участь у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_6   у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 194, ч.2 ст. 309 КК України.

Крім того, відповідність дій судді вимогам закону може бути перевірена та дана оцінка під час подальшого розгляду справи в апеляційній, а також касаційній інстанціях.

Окрім цього, захисник та обвинувачений не навели і не розкрили підстав порушення суддею другого показника Бангалорських принципів поведінки суддів що стосується об`єктивності, що узгоджується з вимогами рішення ЄСПЛ у справі «Гарабін проти Словаччини» від 20.02.2013 року в якому зазначено, що існування національних процедур для забезпечення неупередженості, а саме правил, що регулюють відвід судді, є важливим фактором. Такі правила виявляють особливу увагу національного законодавства до усунення всіх обґрунтованих сумнівів у неупередженості судді чи суду і є спробою забезпечити неупередженість, усуваючи причини таких сумнівів.

Оскільки судом не встановлено і захисником та обвинуваченим не доведено наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості та об`єктивності судді, що не відповідає вимогам вмотивованості згідно вимог ч.5 ст.80 КПК України, заява про відвід судді задоволенню не підлягає.

Таким чином, аналіз законодавчих норм, які чітко регулюють порядок звернення з заявою про відвід, вимоги до вмотивованості та порядку вирішення заяви, свідчать про відсутність достатнього обґрунтування захисником та обвинуваченим своєї заяви, та враховуючи практику Європейського суду з прав людини, положення п.1 ст. 6 Конвенції, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої заяви про відвід судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_8 при розгляді кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_6   у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 194, ч.2 ст. 309 КК України, а тому у задоволенні вказаної заяви слід відмовити.

Заявлений відвід не містить належних та підтверджуючих даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені ст.75 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.21, 30, 31, 35, 75, 80-81, 369-372 КПК України,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви захисника ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_6   про відвід судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_8 від розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_6   у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 194, ч.2 ст. 309 КК України, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                         ОСОБА_10