ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"02" квітня 2025 р.                                            Справа № 906/127/24  

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді                         Олексюк Г.Є.

судді                                                  Гудак А.В.

судді                                                  Мельник О.В.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.09.2024 у справі № 906/127/24 (суддя Шніт А.В., повний текст рішення складено 10.10.2024)

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз"

до ОСОБА_1

про стягнення 11 180 200 грн

за участю представників сторін:

позивача - Костюкович В.М.;

відповідача - Чишинська А.В.;

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільних систем "Житомиргаз" звернулося до Господарського суду Житомирської області із позовом про стягнення з ОСОБА_1 11 180 200 грн збитків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на видачу незаконного наказу Голови Правління АТ "ОГС "Житомиргаз" від 17.05.2023 № 34/уп "Про виплату голові правління та членам правління премії". В якості правових підстав позову позивач посилається, зокрема, на ст. ст. 22, 92, 614, 1166 ЦК України, ст. ст. 65, 225 ГК України, ст. ст. 89, 90 Закону України "Про акціонерні товариства".

Рішенням Господарського суду Житомирської області від  19.09.2024 позов задоволено; стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ "ОГС "Житомиргаз" 11 180 200 грн збитків.

До Північно - західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.09.2024 у справі №906/127/24, в якій відповідач просить скасувати рішення суду, прийняти нове, яким в позові відмовити.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи у складі головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Мельник О.В., суддя Гудак А.В.

Листом від 31.10.2024 матеріали справи витребувано з Господарського суду Житомирської області.

12.11.2024 до суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від  19.09.2024 у справі № 906/127/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 15.01.2025 о 14:30 год.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 відкладено розгляд справи на 06.02.2025 о 15:15 год.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 06.02.2025 оголошено в судовому засіданні перерву до 26.02.2025 о 15:30 год.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді у справі Гудак А.В. судове засідання у справі № 906/127/24, призначене на 26.02.2025 о 15:30 год., не відбулося.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 10.03.2025 розгляд справи призначено на 26.03.2025 о 15:30 год.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 26.03.2025 відкладено розгляд справи на 02.04.2025 о 15:00 год.

Представник ОСОБА_1 надіслав до суду клопотання, в якому із посиланням на п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України просить зупинити провадження у справі до завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 925/511/24, щодо формування єдиної практики визначення юрисдикції спору.

Дане клопотання мотивоване тим, що між позивачем та відповідачем були наявні трудові відносини та стягується виплачена заробітна плата (премія входить до складу заробітної плати), а суб`єктний склад сторін даного спору не підпадає під приписи п. 3 та п. 12 ч. 1 ст. 20 ГПК України (позов подано не акціонером, а товариством), тобто відсутні ознаки справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів. Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вирішено сформувати єдину правозастосовну практику статей 4, 20 ГПК України, ст. 19 ЦПК України, і передано подібну справу 925/511/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, тому провадження по справі № 906/127/24 підлягає зупиненню.

В судовому засіданні 02.04.2025 представник відповідача підтримала клопотання, просить його задоволити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти клопотання.

Розглянувши в судовому засіданні 02.04.2025 клопотання представника відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За змістом ч. 1 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний або ж має право зупинити провадження у справі.

Стаття 228 ГПК України на відміну від статті 227 цього Кодексу визначає підстави, за яких суд має право, а не зобов`язаний зупинити провадження у справі.

Так, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Зі змісту даної норми ГПК України випливає те, що обов`язковою умовою зупинення провадження у справі є перегляд судового рішення саме у подібних правовідносинах.

Верховним Судом сформовано усталену практику визначення подібності правовідносин.

Так, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/7; пункт 40 постанови від 25.04.2018 № 910/24257/16).

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц; пункт 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, у справі № 925/511/24 позивач звернувся до суду із вимогами до АТ "ОГС "Черкасигаз" про визнання припиненими з 10.04.2024 трудових відносин та стягнення 800 000 грн, з яких: 320 000 грн заборгованості із заробітної плати за лютий та березень 2024 та 480 000 грн вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням наглядової ради АТ "ОГС "Черкасигаз", оформленим протоколом № 2/23 від 22.09.2023, позивача обрано членом АТ "ОГС "Черкасигаз" з 26.09.2023 терміном на 5 років згідно із статутом товариства; на виконання рішення наглядової ради 25.09.2023 позивач та відповідач уклали контракт, відповідно до умов якого контракт є строковою трудовою угодою; у зв`язку з порушенням відповідачем законодавства про працю позивач ініціював розірвання трудового договору (контракту); позивач дотримався процедури звільнення з роботи, проте відповідач не звільнив позивача з посади та не виплатив заробітну плату і вихідну допомогу, чим порушив законодавство про працю та норми контракту.

Так, ухвалою Верховного Суду від 11.03.2025 справу № 925/511/24 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від висновків, викладених в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.11.2024 у справі № 466/10073/22, щодо питання юрисдикції спору.

Підставою для передачі справи № 925/511/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду в ухвалі від 11.03.2025 зазначено, що з огляду на ч. 3 ст. 302 ГПК України суд повважав за необхідне відступити від висновку щодо застосування норм права (ст. ст. 4, 20 ГПК України, ст. 19 ЦПК України), викладених Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постанові від 13.11.2024 у справі № 466/10073/22 та передати з власної ініціативи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки однакове розуміння правильності визначення розмежування судової юрисдикції сприятиме розумній передбачуваності судових рішень, забезпечить реалізацію на практиці принципу правової визначеності, як для позивачів так і для судів та єдиному підходу у вирішенні правової проблеми визначення предметної юрисдикції у спорах між керівником або іншим членом виконавчого органу юридичної особи приватного права та такою юридичною особою щодо припинення повноважень (звільнення) керівника або іншого члена виконавчого органу юридичної особи приватного права.

В той же час, предметом позову у справі № 906/127/24 є вимоги позивача про стягнення із відповідача 11 180 200 грн збитків. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на видачу незаконного наказу Голови Правління АТ "ОГС "Житомиргаз" від 17.05.2023 № 34/уп "Про виплату голові правління та членам правління премії". В якості правових підстав позову позивач посилається, зокрема, на ст. ст. 22, 92, 614, 1166 ЦК України, ст. ст. 65, 225 ГК України, ст. ст. 89, 90 Закону України "Про акціонерні товариства".

Враховуючи вищенаведені висновки Верховного Суду щодо визначення подібності правовідносин, проаналізувавши зміст правовідносин у справі № 925/511/24 та у справі №906/127/24, колегія суддів дійшла висновку, що правовідносини у зазначених справах є відмінними за своїм змістом, об`єктом та матеріально-правовими нормами, що застосовуються до їх правового регулювання, а тому висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №925/511/24 не матиме значення для надання правової оцінки правовідносинам у справі №906/127/24, що свідчить про відсутність правових підстав для зупинення провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України.

При цьому суд апеляційної інстанції також зауважує, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Виходячи з аналізу положень статті 2 ГПК України, на господарське судочинство покладено обов`язок забезпечення розумності строків розгляду справ, а на сторони - неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції", рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Керуючись ст. ст. 227 228, 234, 235, 270, 281 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі № 906/127/24 до завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 925/511/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя                                                                       Олексюк Г.Є.

Суддя                                                                                              Гудак А.В.  

Суддя                                                                                              Мельник О.В.