ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

        

15 червня 2006 р.

№ 18/614(02-2-27/10867)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                                                                                Перепічая В.С.,

                                                                                                Вовка І.В.,

                                                                                                Гончарука П.А.

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю латвійсько-українське спільне виробничо-комерційне підприємство “Агротехсервіс” на рішення господарського суду м. Києва від 31.03.2006 р. у справі № 18/614 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю латвійсько-українське спільне виробничо-комерційне підприємство “Агротехсервіс” до відкритого акціонерного товариства “Херсонський нафтопереробний комплекс”, Генеральної прокуратури України, Кабінету Міністрів України про стягнення суми, -

                                        Встановив:

У листопаді 2004 року товариство з обмеженою відповідальністю латвійсько-українське спільне виробничо-комерційне підприємство “Агротехсервіс” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства “Херсонський нафтопереробний комплекс”, Генеральної прокуратури України, Кабінету Міністрів України про стягнення, з урахуванням уточнених позовних вимог, 105069743 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 31.03.2006 р. в позові відмовлено.

Не погодившись з прийнятим у справі судовим рішенням, позивач подав на нього касаційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі рішення суду та прийняти нове рішення про задоволення позову.

До касаційної скарги додані докази сплати державного мита у розмірі 850 грн.

Згідно п. “г” ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” (зі змінами та доповненнями від 25.03.2005 р.), яка стосується розміру ставок державного мита, із апеляційних та касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами, які подаються до господарських судів, сплачується 50 % ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 % ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Додане до касаційної скарги платіжне доручення № 13508 від 28.04.2006 р. про сплату 850 грн. не може вважатися належним доказом сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі, так як сплачена сума не відповідає зазначеним вимогам, що є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

               

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу на рішення господарського суду м. Києва від 31.03.2006 р. у справі № 18/614 повернути товариству з обмеженою відповідальністю латвійсько-українському спільному виробничо-комерційному підприємству “Агротехсервіс”.

       Судді                                                                                   Перепічай В.С.

                                                                                                        Вовк І.В.

                                                                                                    Гончарук П.А.