Судове рішення #193463
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

 

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

         

09 жовтня 2006 р.                                                                                  

№ 18/27 

 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

 

 

Карабаня В.Я. -головуючого,

 

 

Ковтонюк Л.В.,

 

 

Чабана В.В.,

 

розглянувши у відкритому засіданні матеріали

 

касаційної скарги

Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Долина, Івано-Франківської області

 

на

постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.06.2006

 

у справі

господарського суду Івано-Франківської області  № 18/27

 

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Долина-Агро”, м. Долина, Івано-Франківської області

 

до

Приватного підприємця ОСОБА_1

 

про

повернення орендованого приміщення

 

за участю представників сторін:

від позивача -не з'явилися;

від відповідача -не з'явилися.

 

УСТАНОВИВ:

 

07.02.2006р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Долина-Агро” звернулося до суду з позовними вимогами про повернення орендованого приміщення Приватним підприємцем ОСОБА_1 у зв'язку з закінченням строку суборенди.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 04.04.2006 (суддя Гриняк Б.П.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.06.2006 (судді: Скрутовський П.Д.-головуючий, Онишкевич В.В., Слука М.Г.), позовні вимоги задоволено, зобов'язано відповідача звільнити орендоване приміщення.

Не погоджуючись з ухваленими судовими актами, Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування рішень судів обох інстанцій, ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог покликаючись на те, що вони ухвалені з порушенням матеріального права, оскільки орендодавець протягом місяця після закінчення дії договору не вимагав від орендаря повернути орендоване приміщення, тому договір вважається продовженим. 

Проаналізувавши мотиви, викладені у касаційній скарзі, у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів визнає касаційну скаргу необгрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, господарські суди першої та другої інстанцій виходили з того, що 01.07.2005 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Долина-Агро” (суборендодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (суборендар) укладено договір оренди, згідно якого орендодавець передає орендарю частину складу НОМЕР_3 площею 583 м2 та обладнання, яке в ньому вмонтоване, розташоване у                    м. Долина по АДРЕСА_1 терміном на 6 місяців з моменту підписання договору.

Відповідно до пункту 8.1 договору після закінчення строку дії договору він може бути продовжений за письмовою згодою сторін, що також передбачено статтею 777 Цивільного кодексу України.

Судами встановлено, що повідомлення про намір на укладення договору найму на новий строк зі сторони відповідача не поступало, незважаючи на нагадування з боку позивача від 02.12.2005 НОМЕР_1про закінчення строку договору.

Відповідно до пункту 7.1 договору після закінчення строку суборенди суборендар зобов'язаний передати суборендодавцю приміщення, що суборендується, протягом 5 днів з моменту закінчення строку суборенди за актом  передачі, однак він цього добровільно не зробив. Стаття 785 Цивільного кодексу України містить такі ж приписи.

Позивач звернувся з претензію від 06.01.2006 НОМЕР_2 про повернення суборендованого майна, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Отже, суди обох інстанцій правильно дійшли висновку про задоволення позовних вимог щодо повернення орендованого приміщення у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди.

Зважаючи на викладене, посилання заявника на продовження дії договору суборенди, тому що орендодавець протягом місяця після закінчення дії договору не вимагав від орендаря повернути орендоване приміщення, суперечить договору суборенди щодо порядку продовження дії договору та матеріалам справи.

Також, судами правильно задоволено вимоги щодо стягнення з відповідача понесених витрат у сумі 600 грн., що підтверджується договором про надання юридичних послуг від 01.02.2006 та видатковим касовим ордером від 07.02.2006.

При ухваленні рішень, судами обох інстанцій правильно встановлено фактичні обставини справи на основі всебічного, повного та безпосереднього дослідження наявних у матеріалах справи доказах. Правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

 

ПОСТАНОВИВ:

 

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.06.2006 у справі господарського суду Івано-Франківської області № 18/27 залишити без змін, а касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 - без задоволення.

 

Головуючий суддя

В.Я. Карабань

 

Суддя

Л.В. Ковтонюк

 

Суддя

В.В. Чабан

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація