ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2006 р. | № 16/22 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого судді | Овечкіна В.Е., |
суддів | Чернова Є.В., |
Цвігун В.Л., |
розглянув касаційну скаргу |
ТзОВ “Газ-Дніпро” |
на ухвалу | від 19.07.06 Київського міжобласного апеляційного господарського суду |
у справі | № 16/22 господарського суду Полтавської області |
за позовом | ТзОВ “Газ-Дніпро” |
до | ВАТ “Повстин” |
3-тя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору | ТОВ “Торговий дім “Газ-Дніпро” |
про | стягнення 22523,70 грн. |
У справі взяли участь представники сторін:
від позивача: Куть В.І., довір. від 01.07.06
від відповідачів: не з’явилися
Рішенням господарського суду Полтавської області від 30.03.06 (суддя Тимощенко О.М.) позовні вимоги задоволено. Рішення мотивовано тим, що відповідачем не доведено факту оплати за поставлений товар.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.07.06 (судді: В.Швець В.О., Фаловська І.М., Андрейцева Г.М.) рішення господарського суду Полтавської області від 30.03.06 скасовано, в задоволення позовних вимог відмовлено.
В поданій касаційній скарзі ТзОВ “Газ-Дніпро” просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно та у порушення ст. 526 ЦК України пов’язує оплату за автомобіль з його поставкою та набуттям на нього права власності, оскільки це не витікає з умов договору. Згідно п.5.1 договору поставки товару №37/П від 25.04.04 покупець (відповідач) зобов’язувався оплатити товар на протязі 90 банківських днів з моменту підписання договору.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Суди попередніх інстанцій встановили наступне.
Між ТзОВ “Торговий Дім “ГАЗ-Дніпро” та ВАТ “Повстин” був укладений договір №37/П від 25.04.06 на поставку автомобіля ГАЗ-САЗ-35071 вартістю 17500 грн.
Відповідно до п.4.1 цього договору моментом переходу права власності на товар є передача постачальником акту прийому-передачі покупцю.
Згідно п.5.1 цього договору покупець зобов’язувався оплатити товар в повному обсязі на протязі 90 банківських днів з моменту підписання цього договору.
01.10.04 позивач уклав з ТзОВ “Торговий дім “ГАЗ-Дніпро” договір уступки права вимоги, відповідно до умов якого ТОВ “Торговий дім “ГАЗ-Дніпро” передав, а позивач прийняв право вимоги та став кредитором по договору №37/П від 25.04.04, укладеному між первісним кредитором та ВАТ “Повстин” і отримав право вимагати від боржника оплати поставленого автомобіля.
Позивач листами №141/04-2 від 27.10.04 та №37/2006-3 від 21.03.06 повідомив відповідача про перехід до нього права вимоги виконання грошових зобов’язань. Зобов’язання по оплаті вартості автомобіля відповідач до теперішнього часу не виконав.
Пунктом 10.3 договору №37/П від 25.04.04 передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати отриманого товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої на момент прострочення, від суми боргу за кожен день прострочки, але не більше 10% від суми боргу.
Колегія суддів не може погодитися з висновками суду апеляційної інстанції про те, що оскільки акт прийому –передачі не містить дати, то він не може підтверджувати факт виконання ТОВ “Торговий дім “ГАЗ-Дніпро” своїх зобов’язань за договором поставки товару, а тому залишається не вирішеним питання щодо моменту переходу права власності на товар, а висновок суду про те, що між сторонами не відбулося належної поставки та передачі права власності є передчасним.
Предметом даного спору є стягнення заборгованості за постановлений автомобіль, в т.ч. штрафні санкції за порушення умов договору.
Умова договору щодо розрахунків сторін не поставлена в залежність від дати підписання акту прийому –передачі (пункт 5.1 договору), а тому навіть наявність чи відсутність такої дати не породжує юридичних наслідків до спірних правовідносин сторін. Окрім цього, слід зазначити, що спірний акт прийому –передачі містить підписи та печатки сторін за договором.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З огляду на те, що підставою скасування рішення від 30.03.06 судом апеляційної інстанції стало неправильне застосування останнім ст.334 ЦК України, та помилкове незастосування ст.ст.625 ЦК України, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції –без змін.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 1115, 1117, п.6 ст.1119, ст. ст.11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТзОВ “Газ-Дніпро” задовольнити.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду області від 19.07.06 скасувати.
Рішення господарського суду Полтавської області від 30.03.06 у справі № 16/22 залишити без змін.
Головуючий, суддя В. Овечкін
Судді: Є. Чернов
В. Цвігун