ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
06 червня 2006 р. | № 7/11-132 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кривди Д.С.
суддів Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Теребовлянському районі
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.02.2006р.
у справі № 7/11-132 Господарського суду Тернопільської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Дружбівський деревообробний завод”
до Гусятинської міжрайонної державної податкової інспекції
до Теребовлянського відділення Гусятинської міжрайонної державної податкової інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого господарського суду України надійшла касаційна скарга Державної податкової інспекції у Теребовлянському районі на рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.02.2006р. у справі №7/11-132 Господарського суду Тернопільської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Дружбівський деревообробний завод” до Гусятинської міжрайонної державної податкової інспекції та до Теребовлянського відділення Гусятинської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.
Відповідно п.п. 1 п. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно п.п. 7 п. 1 ст. 3 зазначеного Кодексу суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України “Про державну податкову службу в Україні”. Як випливає з ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством. Відповідно до п. 1 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Отже, з аналізу вищенаведених норм Закону України “Про державну податкову службу в Україні” випливає, що на відповідні органи державної податкової служби покладено функції щодо здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Як вже було зазначено, Товариство з обмеженою відповідальністю “Дружбівський деревообробний завод” звернулося з позовом доГусятинської міжрайонної державної податкової інспекції та до Теребовлянського відділення Гусятинської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.
Згідно до п.п. 1.9 п. 1 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове повідомлення - письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом
Враховуючи те, що орган державної податкової служби, стосовно розрахунку суми податкового зобов’язання та надіслання платнику податків податкового повідомлення-рішення, діє як орган державної влади при здійсненні ним владних управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкт владних повноважень, то касаційний перегляд згаданої постанови не може бути здійснений Вищим господарським судом України у зв’язку з набранням чинності 01.09.2005 року Кодексом адміністративного судочинства України, яким змінена підвідомчість даної справи.
Отже, виходячи з положень пункту 1 ст. 3 зазначеного Кодексу, справа за позовом суб’єкта підприємницької діяльності до органу державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, є справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою).
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 6 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Касаційний перегляд рішень за такими справами здійснює Вищий адміністративний суд України за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Таким чином, із даної правової норми випливає, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів господарські суди першої та апеляційної інстанції вирішують адміністративні справи, а касаційний перегляд даних справ здійснює Вищий адміністративний суд України. Отже Вищому господарському суду України не надано право здійснювати касаційний перегляд справ адміністративної юрисдикції.
Відповідно до ст. 1 ГПК України, яка визначає право на звернення до господарського суду, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Таким чином, як випливає з аналізу вищенаведених правових норм, касаційну скаргу до Вищого господарського суду України можуть подати сторони за справою, яка підвідомча судам господарської юрисдикції. Оскільки дана справа не підвідомча господарському суду, то у Державної податкової інспекції у Теребовлянському районі були відсутні правові підстави для подання касаційної скарги до Вищого господарського суду України.
Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст.1, 2, 12, 86 108 Господарського процесуального кодексу України, пунктом 6 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий господарський суд України,
УХВАЛИВ:
Відмовити в прийнятті касаційної скарги Державної податкової інспекції у Теребовлянському районі на рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.02.2006р. у справі №7/11-132 Господарського суду Тернопільської області до провадження Вищого господарського суду України.
Головуючий - суддя Кривда Д.С.
судді Жаботина Г.В.
Уліцький А.М.