Справа № 686/3116/25

Провадження № 1-кс/686/3230/25

УХВАЛА

Іменем України

02 квітня 2025 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу, клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_5 , про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, поданого на підставі ст. 616 КПК України, а також клопотання слідчого СП ВРЗЗС СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмельницький Хмельницької області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у кримінальному провадженні № 62024240010000116 від 27.03.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

встановив:

28.03.2025 підозрюваний ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із клопотанням про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов`язання відносно підозрюваного ОСОБА_4 (отримано слідчим суддею 31.03.2025).

31.03.2025 слідчий СП ВРЗЗС СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з клопотанням, погодженим з прокурором Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, в межах строку досудового розслідування, посилаючись на те, що закінчити досудове розслідування в строки не представляється за можливе. Водночас, продовжують існувати передбачені ст.177 КПК України ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинення ряду нових аналогічних злочинів, з метою отримання грошової винагороди.

02.04.2025 захисник підозрюваного ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із клопотанням про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосованого відносно підозрюваного ОСОБА_4 на підставі ст. 616 КПК України.

В судовому засіданні, яке відбулось 02.04.2025, за згодою учасників процесу вирішено здійснити розгляд указаних клопотань в одному судовому засіданні. Підозрюваний ОСОБА_4 не заперечував щодо проведення судового засідання із розгляду указаних клопотань по суті за відсутності його захисника – адвоката ОСОБА_5 , оскільки останній зайнятий в інших судових процесах в м. Київ.

Прокурор у судовому засіданні підтримав подане клопотання щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання відносно підозрюваного ОСОБА_4 в межах строків досудового розслідування, а саме до 13.05.2025 та просив його задовольнити, надав пояснення на його обґрунтування, які є аналогічними тим, що викладені в самому клопотанні. Зокрема, зазначив, що ризики, які існували на момент застосування указаного запобіжного заходу не перестали існувати, у двомісячний строк завершити досудове розслідування у кримінальному провадженні не виявилось за можливе, внаслідок складності кримінального провадження.

Підозрюваний проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу відносно нього у вигляді тримання під вартою до 13.05.2025 заперечив. На обґрунтування своєї позиції вказав на те, що ризики, на які посилається сторона обвинувачення, не підтверджуються належними та допустимими доказами, оскільки він самостійно з`являвся на всі виклики слідчого та прокурора, а тому твердження про його ймовірне переховування від органів досудового розслідування є припущеннями сторони обвинувачення. Крім цього, вказав на те, що на даний час існує визначений КПК України порядок скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внаслідок виявлення підозрюваним наміру та бажання продовжити проходити військову службу із захисту національної державності. Його захисником у встановленому законом порядку отримано згоду від військової частини на зарахування його до особового складу, а також клопотання військової частини про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для ОСОБА_4 , які скеровані у встановленому порядку до суду. Повідомив про те, що указані обставини є окремим підтвердженням того, що підозрюваний ОСОБА_4 немає намірів переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а навпаки прагне продовжити військову службу щодо захисту України.

Окремо підозрюваний вказав на необґрунтованість підозри, оскільки на його думку, він на момент внесення відомостей про кримінальне правопорушення не являвся військовослужбовцем у розумінні Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Указані обставини підтверджуються ухвалами Солом`янського районного суду м. Києва та Київського апеляційного суду, які встановили указаний факт. Також просив слідчого суддю звернути увагу на те, що його вдруге притягують до кримінальної відповідальності за одне і те ж діяння, стосовно якого є винесена постанова про закриття кримінального провадження у зв`язку із відсутністю в його діях складу злочину. На думку підозрюваного саме клопотання та додатки до нього є «дефектними», оскільки належним чином не посвідченні копії документів, які були вручені йому разом із клопотання, що позбавляє його можливості пересвідчитись у справжності підписів, виконаних на процесуальних документах від імені посадових осіб. ОСОБА_4 вважає, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється з порушенням правил підслідності, а тому всі винесені процесуальні рішення та отриманні докази у справі не є належними та допустимими. З урахуванням викладених обставин просив у задоволенні клопотання слідчого СП ВРЗЗС СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити та, відповідно, задовольнити подані ним та його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу на особисте зобов`язання або ж скасування взагалі запобіжного заходу в порядку, який визначений ст. 616 КПК України.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження та поданих клопотань, слідчий суддя встановив наступні обставини у справі із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів, і прийшов до наступних висновків.

Щодо заявленого клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов`язання підозрюваному ОСОБА_4 .

До Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області надійшло клопотання підозрюваного ОСОБА_4 про зміну застосованого запобіжного заходу, подане в порядку ст. 201 КПК України, у зв`язку із необґрунтованістю підозри за ч. 5 ст. 407 КК України, а також внаслідок відсутності ризиків, передбачених ст. ст. 176, 177 КПК України.

Так, на обґрунтування поданого клопотання, заявник вказує, що 25.07.2024 відносно нього на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України закрито кримінальне провадження № 42022164010000122 від 01.06.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Разом з тим, кримінальне провадження № 62024240010000116 від 27.03.2024 розпочато під час проведення досудового розслідування у іншому кримінальному провадженні № 42022164010000122 від 01.06.2022, що свідчить про порушення слідчим та прокурором у кримінальному провадженні № 62024240010000116 норм кримінального процесуального законодавства в частині прямої заборони здійснення досудового розслідування у двох кримінальних провадженнях, які стосуються однієї і тієї ж події.

Тому, ОСОБА_4 не визнає обґрунтованість підозри в межах кримінального провадження № 62024240010000116 від 27.03.2024.

Окрім того, заявник зазначає, що ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 10.04.2024 у справі № 760/23827/23 (провадження № 1-кс/760/139/24), залишеноу без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 11.06.2024, встановлено, що ОСОБА_4 втратив статус військовослужбовця з 10.08.2023. Відтак, останній не є суб`єктом злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Водночас, заявник звертає увагу слідчого судді на те, що у нього були наявні поважні причини залишення військової частини, а саме тяжке захворювання. Зважаючи на зазначене, заявник переконаний, що у його діях відсутній склад правопорушення, що передбачений ч. 5 ст. 407 КК України.

Окрім того, заявник наголошує на порушенні правил підслідності, а саме недотримання процедури, передбаченої КПК України при передачі кримінального провадження № 62024240010000116 від 27.03.2024 від ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, до СУ ГУНП в Хмельницькій області, а відтак проведення досудового розслідування не уповноваженим суб`єктом порушує права ОСОБА_4 , як підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні.

Тому беручи до уваги усе викладене вище, ОСОБА_4 вважає, що наявні достатні підстави для зміни обраного йому запобіжного заходу в межах кримінального провадження № 62024240010000116 від 27.03.2024 на більш м`який, не пов`язаний із триманням під вартою, а саме на особисте зобов`язання.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Хмельницькій області, за процесуального керівництва Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 62024240010000116 від 27.03.2024, за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що у відповідності до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11.08.2023 №526-ОС солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу загону та всіх видів забезпечення, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, який прибув для подальшого проходження військової служби з НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України з 10 серпня 2023 року та наказом Голови Державної прикордонної служби України зарахований у розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У відповідності до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13.08.2023 №531-ОС солдата ОСОБА_4 призначено на посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії – водія медичного пункту прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки.

Відтак, з моменту прийняття на військову службу ОСОБА_4 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , він набув статусу військовослужбовця – особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов`язку – проходження військової служби.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан.

В подальшому, Указом Президента України № 26/2025 від 14.01.2025 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб.

Рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною радою України приймає Президент України. Відповідних рішень Президентом України не приймалось, відтак в Україні з 24 лютого 2022 року діє воєнний стан, тому солдат ОСОБА_4 вчинив інкриміноване кримінальне правопорушення в умовах воєнного стану.

Разом із тим, як слідує із повідомленої підозри, солдат ОСОБА_4 , у порушення вимог вищевказаного законодавства, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, порушуючи військову дисципліну, маючи намір тимчасово ухилитись від несення обов`язків військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в умовах воєнного стану, без поважних причин та дозволу командування ІНФОРМАЦІЯ_2 , 25.01.2024 самовільно залишив військову частину за місцем її дислокації: АДРЕСА_2 і перебував поза межами військової частини тривалістю понад три доби, проводячи час на власний розсуд та не виконуючи обов`язки військової служби, тим самим припинив виконувати свій Конституційний обов`язок щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості України по 28.06.2024.

28.06.2024, солдат ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність і помилковість своїх дій, добровільно, з власної ініціативи, самостійно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , з місцем дислокації: АДРЕСА_2 , чим припинив вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.

Таким чином, як вказує орган досудового розслідування, своїми умисними діями, які виразились у самовільному залишенні місця служби, вчиненому в умовах воєнного стану, вчиненому військовослужбовцем (крім строкової служби), ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.

13.02.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення об`єктивно підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: Висновком та матеріалами службового розслідування за фактом самовільного залишення місця служби солдатом ОСОБА_4 №29/60/24-Вн від 15.02.2025; наказом про результати службового розслідування №505-АГ від 17.02.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 10.07.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 10.07.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 10.07.2024.

15.02.2025 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без можливості внесення застави, строком до 07.04.2025.

Не погоджуючись із обраним запобіжним заходом, підозрюваним подано клопотання про його зміну на більш м`який, не пов`язаний із триманням під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Частиною 4 статті 201 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При цьому, слідчий суддя наголошує, що під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу.

За змістом ст. 201 КПК України підставою для зміни запобіжного заходу є зокрема наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу: зміна обставин підозри, зменшення встановлених ризиків.

Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які безпосередньо можуть вплинути на висновок про наявність обґрунтованої підозри або свідчать про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Оцінюючи наведені у клопотанні аргументи, якими заявник обґрунтовує вимоги клопотання, слідчий суддя вважає за доцільне звернути увагу на таке.

Слідчим суддею у ході розгляду клопотання органу досудового розслідування про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 було враховано тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, можливість останнього впливати на свідків у кримінальному провадженні, направлення до суду відносно останнього обвинувального акту за ч. 2 ст. 190 КК України, що свідчить його особистісний суспільно – протиправний ухил, та дає підстави продовження злочинної діяльності, у разі обрання більш м`якого запобіжного заходу, окрім як тримання під вартою.

У ході судового розгляду поданого клопотання не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість перебування ОСОБА_4 під вартою або ж про інші обставини, які б переважили встановлені ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні; знищення, схову або спотворення будь-якої із речей і документів, які мають значення для даного кримінального провадження, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

При цьому, щодо твердження підозрюваного про недопустимість зібраних доказів у кримінальному провадженні № 62024240010000116 від 27.03.2024 та необґрунтованість врученої підозри у зв`язку із відсутністю складу злочину, слідчий суддя зазначає, що перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.

Виходячи зі змісту ст.368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей протии Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Відтак, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою для повідомлення особі про підозру. Водночас, докази, на яких ґрунтується підозра, повинні бути отримані органом досудового розслідування в порядку та у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом, та містити відомості, які могли б переконати стороннього спостерігача в тому, що ця особа має відношення до вчиненого кримінального правопорушення.

Надання слідчим суддею оцінки достатності доказів для повідомлення особі про підозру можливе лише в межах перевірки у відповідному судовому провадженні.

Таким чином, дослідження та оцінка наданих стороною захисту доказів не входить до повноважень слідчого судді на даній стадії досудового розслідування.

Із зазначених міркувань, слідчим суддею не може здійснюватись оцінка підставності залишення підозрюваним військової частини у зв`язку із хворобою, на що останній звертає увагу у поданій скарзі.

Окрім того, слідчий суддя сприймає критично твердження підозрюваного про те, що він не є суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у зв`язку із втратою ним статусу військовослужбовця 09.08.2023, що преюдиційно встановлено ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 10.04.2024 у справі № 760/23827/23 (провадження № 1-кс/760/139/24), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 11.06.2024, оскільки цією ж ухвалою встановлено, що 11.08.2023 ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу загону.

Відтак, на момент скоєння ймовірного правопорушення, а відтак послідовної реєстрації кримінального провадження № 62024240010000116 від 27.03.2024 у ЄРДР та вручення підозри ОСОБА_4 перебував у статусі військовослужбовця.

З огляду на наведене, слідчий суддя вважає, що з моменту обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу та до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставин підозри та не зменшилися встановлені ризики, які стали підставою для обрання щодо нього запобіжного заходу та які дають суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м`який запобіжний захід.

За таких обставин, на переконання слідчого судді, підозрюваним ані у клопотанні, ані у судовому засіданні не доведено наявність підстав для зміни запобіжного заходу ОСОБА_4 .

При цьому, оскільки підозрюваним подано клопотання саме про зміну запобіжного заходу, слідчий суддя акцентує увагу на положеннях ч. 8 ст. 176 КПК України, згідно якої під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Указане, поміж іншого, позбавляє слідчого суддю можливості змінити запобіжний захід особі, підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 407 КК України.

Відтак, зважаючи на усе зазначене вище, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов`язання слід відмовити.

Щодо заявленого клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ст. 616 КПК України.

02.04.2025 до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області через електронну пошту надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_5 , яке підтримане в судовому засіданні підозрюваним, про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 на підставі ст. 616 КПК у кримінальному провадженні № 62024240010000116 від 27.03.2024.

В обґрунтування заявленого клопотання зазначено про те, що станом на 31.03.2025 командир військової частини НОМЕР_2 надав згоду на проходження військової служби солдатом ОСОБА_4 , у зв`язку із виявленням наміру та бажання продовжувати проходження військової служби та брати участь у захисті Батьківщини, з наступним призначенням його на посаду санітарного інструктора медичного пункту штурмового батальйону ІНФОРМАЦІЯ_4 ».

До указаного клопотання долучено копію згоди та клопотання командира військової частини НОМЕР_2 .

Слідчим суддею в ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_4 вперше вчинив кримінальне правопорушення під час воєнного стану, наявні підстави для звільнення від кримінальної відповідальності (ч. 5 ст. 401 КК України), а також захисник підозрюваного у встановленому порядку звернувся до прокурора Хмельницької Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону із відповідним клопотанням про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного.

Прокурор в судовому засіданні заперечив проти задоволення указаного клопотання та вказав на те, що дійсно в адресу прокурора 02.04.2025 захисником підозрюваного через електронну пошту було подане відповідне клопотання. Наразі указане клопотання у визначеному КПК України порядку розглядається та у визначені строки буде надана відповідь на нього.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Хмельницькій області за процесуального керівництва Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 62024240010000116 від 27.03.2024 за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Як слідує із повідомленої підозри, солдат ОСОБА_4 , у порушення вимог вищевказаного законодавства, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, порушуючи військову дисципліну, маючи намір тимчасово ухилитись від несення обов`язків військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в умовах воєнного стану, без поважних причин та дозволу командування ІНФОРМАЦІЯ_2 , 25.01.2024 самовільно залишив військову частину за місцем її дислокації: АДРЕСА_2 і перебував поза межами військової частини тривалістю понад три доби, проводячи час на власний розсуд та не виконуючи обов`язки військової служби, тим самим припинив виконувати свій Конституційний обов`язок щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості України по 28.06.2024.

Таким чином своїми умисними діями, які виразились у самовільному залишенні місця служби, вчиненому в умовах воєнного стану, вчиненому військовослужбовцем (крім строкової служби), ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.

13.02.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

15.02.2025 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без можливості внесення застави, строком до 07.04.2025.

Статтею 616 КПК України визначено, що у разі введення воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, умисного вбивства двох або більше осіб або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також підозрюваний, обвинувачений, який згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України на момент вчинення кримінального правопорушення займав особливо відповідальне становище, має право звернутися до прокурора з клопотанням про ініціювання перед слідчим суддею або судом питання про скасування цього запобіжного заходу для продовження та/або проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу.

За результатами розгляду клопотання, передбаченого абзацом першим цієї частини, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для продовження та/або проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу.

Таким чином, кримінальним процесуальним законодавством чітко регламентовано порядок заявлення такого клопотання, а також визначено суб`єктів, які можуть звернутись із таким клопотанням до слідчого судді про скасування запобіжного заходу в порядку статті 616 КПК України, зокрема таке право має прокурор, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.

Наразі до суду прокурором таке клопотання не подавалось.

Відповідно до положень ч. 3ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Відтак, зважаючи на викладене вище, слідчий суддя приходить до висновку, що указане клопотання про скасування запобіжного заходу, яке подане захисником підозрюваного ОСОБА_4 – адвокатом ОСОБА_5 , слід залишити без розгляду, оскільки указане клопотання подане, особою не у встановленому законом порядку.

Щодо заявленого клопотання про продовження строку дії застосованого відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Хмельницькій області за процесуального керівництва Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 62024240010000116 від 27.03.2024 за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у відповідності до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11.08.2023 №526-ОС солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу загону та всіх видів забезпечення, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період , який прибув для подальшого проходження військової служби з НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України з 10 серпня 2023 року та наказом Голови Державної прикордонної служби України зарахований у розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У відповідності до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13.08.2023 №531-ОС солдата ОСОБА_4 призначено на посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії – водія медичного пункту прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки.

Відтак, з моменту прийняття на військову службу ОСОБА_4 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , він набув статусу військовослужбовця – особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов`язку – проходження військової служби.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан.

В подальшому, Указом Президента України № 26/2025 від 14.01.2025 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб.

Рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною радою України приймає Президент України. Відповідних рішень Президентом України не приймалось, відтак в Україні з 24 лютого 2022 року діє воєнний стан, тому солдат ОСОБА_4 вчинив інкриміноване кримінальне правопорушення в умовах воєнного стану.

Разом із тим, солдат ОСОБА_4 , у порушення вимог вищевказаного законодавства, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, порушуючи військову дисципліну, маючи намір тимчасово ухилитись від несення обов`язків військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в умовах воєнного стану, без поважних причин та дозволу командування ІНФОРМАЦІЯ_2 , 25.01.2024 самовільно залишив військову частину за місцем її дислокації: АДРЕСА_2 і перебував поза межами військової частини тривалістю понад три доби, проводячи час на власний розсуд та не виконуючи обов`язки військової служби, тим самим припинив виконувати свій Конституційний обов`язок щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості України по 28.06.2024.

28.06.2024, солдат ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність і помилковість своїх дій, добровільно, з власної ініціативи, самостійно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , з місцем дислокації: АДРЕСА_2 , чим припинив вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.

Таким чином своїми умисними діями, які виразились у самовільному залишенні місця служби, вчиненому в умовах воєнного стану, вчиненому військовослужбовцем (крім строкової служби), ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.

13.02.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення об`єктивно підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: Висновком та матеріалами службового розслідування за фактом самовільного залишення місця служби солдатом ОСОБА_4 №29/60/24-Вн від 15.02.2025; наказом про результати службового розслідування №505-АГ від 17.02.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 10.07.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 10.07.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 10.07.2024.

15.02.2025 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без можливості внесення застави, строком до 07.04.2025.

28.03.2025 керівником Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_10 строк досудового розслідування продовжено до 3 місяців.

Відтак, строк тримання під вартою підозрюваного у даному провадженні закінчується 07 квітня 2025 року, проте, як стверджує ініціатор клопотання, завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється можливим, оскільки необхідно всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, зокрема, необхідно виконати наступне: провести аналіз вилученої інформації з медичних установ, в яких проходив лікування ОСОБА_4 та надати правову оцінку вказаним документам; отримати відповіді на запити з ІНФОРМАЦІЯ_2 , опрацювати їх та надати правову оцінку; отримати виконане доручення від працівників УОТЗ ГУНП в Хмельницькій області, опрацювати їх та надати правову оцінку; з врахуванням отриманої в ході досудового розслідування інформації, вирішити питання про зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення; повідомити про зміну підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_4 ; допитати як підозрюваного ОСОБА_4 після здобуття додаткових доказів у кримінальному провадженні; здійснити відкриття матеріалів кримінального провадження та надати стороні захисту достатній строк для ознайомлення з ними; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів кримінального провадження.

Тому, на переконання слідчого, для об`єктивного дослідження усіх обставин кримінального провадження, що мають важливе значення для подальшого судового розгляду, строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 необхідно продовжити в межах строку досудового розслідування.

Частиною 1 ст.183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні закінчується 07.04.2025, однак сторона обвинувачення не може завершити досудове розслідування до вказаного строку, оскільки у кримінальному провадженні необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, а також виконати вимоги ст. 290 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що на цій стадії досудового розслідування докази наявні в матеріалах кримінального провадження є вагомими та такими, що об`єктивно зв`язують підозрюваного з інкримінованими йому злочинами.

Повідомлена підозра повністю відповідає зазначеним вимогам та не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра» тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування.

При цьому, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.

Ризики, які стали підставою для застування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжують існувати.

Зокрема, беручи до уваги те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні підозрюється у вчиненні підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, останній з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи можливе покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Окрім того, на даний час існує ризик того, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, з якими проходив військову службу, здійснюючи тиск на останніх із метою зміни їхніх показів або надання неправдивих показів на його користь, тому є всі підстави вважати, що у випадку застосування до підозрюваного запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою, він шляхом вмовлять та погроз, зможе незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, з метою зміни їх показань.

Слідчим суддею враховується встановлена КПК процедура отримання показань від осіб, які є свідками, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримують шляхом слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду – усно шляхом допиту особи в судовому засідання (ч. 1,2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих в поряду, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому прокурору або посилатися на них (ч. 4 ст.95 КПК України).

Отже ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збирання доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту отримання показань судом від свідків.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні встановленого порядку несення військової служби, а саме самовільне залишення військової частини, а також відносно останнього 23.12.2024 направлено обвинувальний акт до Шевченківського районного суду за ч. 2 ст. 190 КК України, що свідчить його особистісний суспільно – протиправний ухил, та дає підстави продовження злочинної діяльності у разі обрання більш м`якого запобіжного заходу, окрім як тримання під вартою.

Вищеописані ризики на даний час не зменшились, оскільки не відбулось жодних суттєвих змін у колі спілкування підозрюваного, тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення не зменшилась, а свідки не змінили адрес своїх проживань та контактних номерів телефонів, що свідчить про продовження існування ризиків переховування, впливу на свідків та вчинення нових кримінальних правопорушень.

Зважаючи на зазначене, слідчий суддя вважає, що наведені стороною обвинувачення в судовому засіданні підстави для продовження строку тримання під вартою підозрюваного належним чином обґрунтовані та мотивовані.

Відтак, враховуючи наведені ризики, усі, визначені ст. 178 КПК України, обставини в їх сукупності, зокрема й майновий стан підозрюаного, його соціальні зв`язки, характеризуючи дані, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, приходжу до висновку, що слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , адже лише такий найсуворіший запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та буде достатнім стримуючим засобом для запобігання ризикам, наявність яких була доведена слідчим та прокурором.

На думку слідчого судді, зважаючи на обставини вчиненого кримінального правопорушення, в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, оскільки злочинне діяння вчинено військовослужбовцем на шкоду державним інтересам під час дії в Україні воєнного стану.

Указане, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства, або погрозою його застосування.        

З урахуванням викладеного, слідчий суддя із врахуванням всіх обставин у справі, дійшов до висновку про те, що строк тримання під вартою ОСОБА_4 слід продовжити, в межах строку досудового розслідування, а саме по 13.05.2025 включно, без визначення розміру застави.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 26, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 201, 309, 372, 616 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

У задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу, яке подане підозрюваним ОСОБА_4 , – відмовити.

Клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_5 , про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі статті 616 КПК України, – залишити без розгляду.

Клопотання слідчого СП ВРЗЗС СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_6 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити застосований ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15.02.2025 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, на строк по 13.05.2025 включно, без визначення розміру застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді в частині задоволення клопотання слідчого СП ВРЗЗС СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_6 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала слідчого судді в частині відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу, а також в частині залишення без розгляду клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_5 , про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі статті 616 КПК України, оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено 04.04.2025.

Слідчий суддя                                                                 ОСОБА_11