справа № 492/882/23

провадження № 2/492/84/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

26 березня 2025 року                                 м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді – Гусєвої Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання – Гамурар І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Позивач звернувся до суду із зазначеною позовною заявою до відповідача, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором на загальну суму 49431,69 грн., а також судові витрати, посилаючись на те, що між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «АЛЬФА-БАНК» (далі за текстом – ПАТ «АЛЬФА-БАНК»), назва якого 12 серпня 2022 року змінилась на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СЕНС БАНК» (далі за текстом - АТ «СЕНС БАНК») і ОСОБА_1 було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії (далі за текстом - кредитний договір) № 630833103 від 12 січня 2018 року шляхом підписання Анкети-заяви про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «АЛЬФА-БАНК» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб у ПАТ «АЛЬФА-БАНК», відповідно до умов якого ПАТ «АЛЬФА-БАНК» надало, а відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 4000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 35,99 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом. ПАТ «СЕНС БАНК» повністю та в строки виконав свої зобов`язання за вищевказаним кредитним договором, однак відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 22 січня 2023 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за кредитним договором, яка склала загальну суму 49431,69 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача, оскільки останній ухилився від добровільного погашення заборгованості по вищевказаному договору, що є порушенням прав позивача.

Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з`явився, але до суду від нього надійшло клопотання, в якому просив суд про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, у разі повторної неявки відповідача у судове засідання не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач про дату, час та місце судового засідання двічі поспіль повідомлявся належним чином, однак у судове засідання повторно не з`явився. Так, судом, відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України, надсилалась судова повістка про виклик до суду за адресою місця проживання відповідача, зареєстрованою у встановленому законом порядку, однак, згідно з поштовим конвертом з судовою повісткою, що повернулась до суду з довідкою відділення «Укрпошти» з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою», свідчить про неможливість вручення відповідачу судової повістки, та відповідно до частини 8 статті 128 ЦПК України, в такому випадку вважається, що судовий виклик вручено відповідачу належним чином. Клопотання про розгляд справи за його відсутності, відзив до суду не подав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив.

Суд, також, враховує, що складовим елементом права на справедливе судочинство є судовий розгляд справи упродовж розумного строку (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) від 04 листопада 1950 року та рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Світлана Науменко проти України» від 09 листопада 2004 року, пункт 86; «Странніков проти України» від 03 травня 2005 року, пункт 40; «Лещенко і Толюпа проти України» та «Смирнова проти України» від 08 листопада 2005 року, пункт 54, «Антоненков та інші проти України» від 22 листопада 2005 року, пункт 41).

Суд зазначає, що відповідно до вимог частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Також, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Отже відповідач зобов`язаний добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З матеріалів справи не вбачається, що відповідач надавав суду доказів неможливості прибути в судове засідання. Суд враховує строки розгляду справи, передбачені законом, дві неявки відповідача в судове засідання без поважних причин, а також не встановлення наявності поважних причин для неявки.

Також, судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи, забезпечено всі процесуальні права у спосіб, передбачений ЦПК України.

Виходячи з вищезазначеної практики ЄСПЛ, беручи до уваги дві неявки відповідача в судове засідання, суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності відповідача, який з 15 вересня 2023 року, тобто з моменту прийняття судом позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі до ухвалення даного заочного рішення, жодного разу до суду не прибув, станом розгляду справи не цікавився, тим самим своїм процесуальним обов`язком з`явитись в судове засідання за викликом, знехтував.

Вирішуючи питання про проведення розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідача, який не вчиняє дій щодо участі у розгляді справи.

Враховуючи вказані факти, згоду представника позивача, що викладені у поданому ним до суду клопотанні, щодо заочного розгляду справи, суд вважає за можливе, відповідно до частини 4 статті 223 ЦПК України, ухвалити рішення у справі при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, судом, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, надані докази, давши їм оцінку в сукупності, вважає позовну заяву позивача обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із зобов`язального права, пов`язані з ухиленням боржника від виконання своїх обов`язків з повернення кредитних коштів кредитору, тому при вирішенні спору між сторонами слід керуватися Цивільним Кодексом України.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Між ПАТ «АЛЬФА-БАНК» (а. с. 31), назва якого 12 серпня 2022 року змінилась на АТ «СЕНС БАНК» (а. с. 32-33), позивачем у справі, та ОСОБА_1 (а. с. 9 зворотна сторона-11), відповідачем у справі, відповідно до Анкети-заяви про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «АЛЬФА-БАНК» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб у ПАТ «АЛЬФА-БАНК» (далі за текстом – Договір) 12 січня 2018 року був укладений кредитний договір № 630833103, відповідно до умов якого позивач передав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у розмірі 4000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 35,99 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом (а. с. 4, 4 зворотна сторона-5, 7, 8). Відповідно до пункту 2.1.1 Анкети-Заяви підписанням Акцепту відповідач підтвердив акцепт Публічної пропозиції та укладення Договору між ним та ПАТ «АЛЬФА-БАНК» на умовах, викладених в Публічній пропозиції та додатках до Договору, що розміщені на веб-сторінці Банку www.alfabank.ua. Згідно з пунктом VI Оферти на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії підписанням цієї Оферти відповідач беззаперечно підтвердив, що попередньо ознайомлений у письмовій формі зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту; з інформацією, надання якої передбачене нормами Закону України «Про споживче кредитування» та нормативними актами НБУ. Крім того, 12 січня 2018 року відповідач підписав угоду на використання аналогу власноручного підпису клієнта.

Користування ОСОБА_1 , відповідачем у справі, кредитними коштами підтверджується випискою по рахунку з кредитною карткою за вищевказаним кредитним договором за період з 12 січня 2018 року по 28 лютого 2023 року (а. с. 13-24).

В порушення умов зазначеного кредитного договору відповідач взяті на себе зобов`язання не виконував, внаслідок чого в нього виникла заборгованість перед позивачем, яка згідно з розрахунком, наданим позивачем, станом на 28 лютого 2023 року склала загальну суму 49431,69 грн. (а. с. 12).

05 червня 2023 року АТ «СЕНС БАНК» направило на адресу відповідача ОСОБА_1 досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань за кредитним договором № 630833103 від 12 січня 2018 року протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги, надавши можливість позичальнику ОСОБА_1 , відповідачу у справі, добровільно врегулювати заборгованість за кредитним договором, однак дана вимога ним не виконана, заборгованість не погашена (а. с. 25).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з вимогами частини 1 статті 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 639 ЦК України, договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Положення частини 1 статті 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Аналізуючи вказані норми матеріального права слідує, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з частиною 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення частини 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, акцептуючи пропозицію банку, відповідач своїм підписом у Анкеті-заяві про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «АЛЬФА-БАНК» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб у ПАТ «АЛЬФА-БАНК» підтвердив, що між ним та позивачем досягнуто згоди щодо всіх істотних умов Договору, які передбачені чинним законодавством України для такого роду договорів, в тому числі договору про надання банківських послуг рахунку та кредитного договору..

Судом встановлено, що між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини, в тому числі і ті, що витікають з кредитного договору.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що ПАТ «АЛЬФА-БАНК», назва якого 12 серпня 2022 року змінилась на АТ «СЕНС БАНК», позивачем у справі, був наданий кредит в розмірі та на умовах, передбачених вищезазначеним кредитним договором, однак, ОСОБА_1 , відповідачем у справі, всупереч вимог чинного законодавства та Анкети-заяви належним чином свої зобов`язання з повернення кредиту та відсотків за користування кредитом не виконав та не здійснював повернення кредиту у встановлені строки. Ці обставини не підлягають доказуванню, оскільки про них зазначено в позовній заяві та вони не спростовані відповідачем.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, правильність якого перевірена судом, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на 28 лютого 2023 року становить 49431,69 грн. (а. с. 12).

Доказів, в розумінні статей 77, 78 ЦПК України, щодо неправильності складеного банком розрахунку заборгованості за кредитним договором відповідачем до суду не надано, інший розрахунок заборгованості на іншу дату за укладеним між сторонами по справі договором суду також не надано, відтак, розрахунок приймається судом як доказ у вирішенні спору.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, надавши їм оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову АТ «СЕНС БАНК» про стягнення з ОСОБА_1 , відповідача у справі, заборгованості за кредитним договором на загальну суму 49431,69 грн., оскільки зібрані у справі докази та їх належна оцінка доводять, що позов обґрунтований, а викладені позивачем в позовній заяві обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та вони не спростовані відповідачем.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог позивача, відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем при зверненні з наявним позовом до суду, оскільки сплата судового збору підтверджена відповідним меморіальним ордером (а. с. 1).

На підставі статей 6, 205, 207, 525, 526, 527, 530, 626, 628, 638, 639, 1049, 1054 ЦК України, керуючись статтями 2, 7, 48, 76-78, 81, 89, 95, 128, 133, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 274-279, 280-282, 284, 289, 354 ЦПК України, суд, –

ухвалив:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СЕНС БАНК» (місцезнаходження: вулиця Велика Васильківська, будинок 100, місто Київ, 03150; код ЄДРПОУ: 23494714) заборгованість за кредитним договором № 630833103 від 12 січня 2018 року у розмірі 49431 (сорок дев`ять тисяч чотириста тридцять одна) гривня 69 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СЕНС БАНК» (місцезнаходження: вулиця Велика Васильківська, будинок 100, місто Київ, 03150; код ЄДРПОУ: 23494714) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області                                                                 Гусєва Н.Д.