Дата документу  28.09.2011

СПРАВА N 2-3434

          2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

"28" вересня 2011 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Кучеренко Н.В.

при секретарі –Левандовської О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь суму боргу в розмірі 35 700,23 гривень, витрати по оплаті судового збору в розмірі 357,23 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень, зазначаючи, що в квітні-травні 2011 року відповідач за договором купівлі-продажу  придбав на належній їй базі будівельні матеріали на суму 58 479,12 грн. За домовленістю між ними відповідач зобов’язувався сплатити гроші за придбаний матеріал до 01.06.2011 року. Однак свої зобов’язання повністю не виконав, сплативши лише 23 000 грн. Таким чином, відповідач заборгував їй 35 479,12 грн. Крім сплати 35 479,12 грн. відповідач зобов’язаний сплатити 3% річних за користування грошима, що передбачено ст. 625 ЦК України. Вказана сума за період з 01.06.2011 року по 15.08.2011 року складає 221,11 грн., а всього сума боргу відповідача складає 35 700,23 грн.   

Позивачка в судове засідання не з’явилась, від неї надійшло клопотання з проханням розглянути справу за її відсутності. Позовні вимоги, викладені в позовній заяві підтримує частково, просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 5 700,23 грн., оскільки під час розгляду справи відповідач погасив частину боргу в сумі 30 000 грн.

Відповідач в судове засідання не з’явився, від нього надійшла заява з проханням розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги в частині стягнення суми боргу 5 700,23 грн. та судових витрат по справі визнає в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, з урахуванням заяв сторін про слухання справи за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.   

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

в квітні-травні 2011 року відповідач за договором купівлі-продажу  придбав на належній позивачці базі будівельні матеріали на суму 58 479,12 грн., що підтверджується товарними чеками, доданими до справи.  

За усною домовленістю між сторонами відповідач зобов’язувався сплатити гроші за придбаний матеріал до 01.06.2011 року.

Однак свої зобов’язання відповідач повністю не виконав, сплативши лише 23 000 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами.

Таким чином, на момент звернення позивачці до суду  - 15.08.2011 року, відповідач мав заборгованість в сумі 35 479,12 грн. та відповідно до ст. 625 ЦК України повинен був сплатити 3% річних за користування грошима, що за період з 01.06.2011 року по 15.08.2011 року складає 221,11 грн., а всього сума боргу відповідача  станом на 15.08.2011 року складала 35 700,23 грн.

Під час розгляду справи відповідачем було сплачено на користь позивачки 30 000 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Однак до теперішнього часу відповідач різницю несплаченої суми, яка становить 5 700,23 грн. не повернув.  

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичайного ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Таким чином, суд вважає, що відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання зобов’язання, а тому з нього на користь позивачки слід стягнути суму боргу в розмірі 5 700 гривень 23 копійок.

Статтею 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.   

Оскільки на момент звернення позивачки до суду сума боргу відповідача складала 35 700,23 грн., при подачі позову вона була змушена сплатити суму судового збору в розмірі 357,23 грн., а відповідач лише під час розгляду справи сплатив частину боргу в сумі 30 000 грн., суд приходить до висновку, що стягненню з відповідача підлягає сума судового збору понесена позивачкою при поданні позовної заяви в повному обсязі, а саме 357,23 грн.,     а також у відповідності із ст. 88 ЦПК України підлягає відшкодуванню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень.   

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 610, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст. 15, 57, 59, 81, 88, 107, 208, 212-215 ЦПК України, суд

                       В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу –задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 5 700 (п’ять тисяч сімсот) гривень 23 копійки, витрати по оплаті судового збору 357 гривень 23 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень, а всього 6 177 (шість  тисяч сто сімдесят сім) гривень 46 копійок.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Суддя:                                  Н.В.Кучеренко