ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
18 жовтня 2006 р. |
№ 9/97-06-2908 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
головуючого судді |
Кривди Д.С. -(доповідача у справі), |
|
суддів : |
Жаботиної Г.В., Уліцького А.М., |
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу |
Виконавчого комітету Одеської міської ради |
|
на рішення |
господарського суду Одеської області від 05.05.2006 року |
|
у справі |
№ 9/97-06-2908 господарського суду Одеської області |
|
за позовом |
Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 |
|
до |
1) Одеської міської ради 2) КП “Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” |
|
третя особа |
Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради |
|
про |
визнання права власності та зобов'язання зареєструвати право власності, |
за участю представників сторін від:
позивача: не з'явились
відповідачів: 1) не з'явились
2) не з'явились
третьої особи: Голубова І.Г. -за довіреністю від 04.10.2006р.
скаржника: не з'явились
Згідно розпорядження Заступника голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 17.10.2006р. здійснено заміну судді Бакуліної С.В. на суддю Уліцького А.М.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Одеської області від 05.05.2006р. (суддя Бакланова Н.В.) позов задоволено; визнано право власності Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 в м.Одесі, а саме: нежитлове приміщення першого поверху: 1-1 основне -129,17кв.м., 1-2 санвузол -15,12кв.м., 1-3 основне -95,15кв.м., 1-4 -коридор -15,12кв.м., загальна площа 254,56кв.м. нежитлове підвальне прииміщення: 1-1 коридор -15,12кв.м., 1-2 основне -128,4кв.м., 1-3 основне -94,9кв.м., 1-4 підсобне -14,9кв.м., загальна площа 253,32кв.м., всього 507,88кв.м.; визнано право власності Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на нежитлове підвальне приміщення, площею 158,9кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2в м.Одесі; зобов'язано Комунальне підприємство “Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” зареєструвати право власності Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на вказані нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 в м.Одесі та нежитлове підвальне приміщення, площею 158,9кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2в м.Одесі; стягнуто з кожного з відповідачів на користь позивача по 42грн. витрат по сплаті державного мита та по 59грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В касаційній скарзі Виконавчий комітет Одеської міської ради просить скасувати рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Скаржник посилається на те, що його не було залучено до участі у справі, тоді як рішення стосується його прав та обов'язків.
У відзиві на касаційну скаргу Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради підтримує доводи скарги і просить її задовольнити.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника третьої особи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Приватним підприємцем ОСОБА_1 зведено нежитлове приміщення, що складається вцілому з нежитлового підвального приміщення, загальною площею 253,32кв.м, та приміщення першого поверху, загальною площею 254,56кв.м., розташованого за адресою: м.Одеса, АДРЕСА_1. З метою належної експлуатації позивачем вказаного нежитлового приміщення ним була проведена капітальна реконструкція приміщення.
Процес реконструкції полягав в частковому демонтажі раніше існуючих усередині будівельних конструкцій та зведенні новозбудованих приміщень.
02.03.2003р. між Приватним підприємцем ОСОБА_1 та Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради укладено договір оренди нежитлового приміщення НОМЕР_1, згідно п.1.1 якого позивачу у строкове платне користування надано нежитлове підвальне приміщення, загальною площею 158,9кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_2. Строк дії договору до 11.11.2005р.
З метою належної експлуатації позивачем вказаного нежитлового приміщення ним була проведена капітальна реконструкція вказаного приміщення. Реконструкція приміщення була здійснена самовільно, без отримання відповідного дозволу органів виконавчої влади.
Правомірність вимоги позивача про визнання за ним права власності на спірне майно місцевий суд мотивує приписами п.4 ст.778 ЦК України, якою передбачено, що якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Разом з тим суд встановив, але не дав правової оцінки тій обставині, що реконструкція приміщення була здійснена без отримання відповідного дозволу органів виконавчої влади. Відсутність дозволу суперечить умовам договору оренди НОМЕР_1 та тягне за собою наслідки, передбачені п.2 ст.27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.
Також суд, задовольняючи позов, послався на п.3 ст.376 ЦК України, за умовами якої право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Колегія вважає безпідставним посилання суду на вказану норму, оскільки суд не встановив обставини, з яким закон пов'язує визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно. Зокрема, суд не дослідив чи надавалася позивачу у встановленому порядку земельна ділянка під вже збудоване нерухоме майно по АДРЕСА_1, а також яким чином нерухоме майно за вказаною адресою знаходилося у користуванні СПД ОСОБА_1
Таким чином, в порушення ст. 43 ГПК України суд не встановив правового статусу предмету спору (самочинно збудоване нерухоме майно; створена нова річ за угодою найму, внаслідок її поліпшення за згодою наймодавця тощо), що впливає на застосування до правовідносин сторін норм матеріального права та на визначення підстав набуття права власності. Встановлені судом факти є суперечливими, оскільки з одного боку суд зазначає про реконструкцію спірних будівель, з іншого ж застосовує положення Цивільного кодексу України, які містять приписи щодо набуття права власності на нову річ.
За змістом ст.107 Господарського процесуального кодексу України касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.
Виконавчий комітет Одеської міської ради у касаційній скарзі посилається на те, що господарський суд прийняв рішення, що стосується прав і обов'язків комітету.
Так, у відповідності до ст.31 Закону України “Про місцеве самоврядування” до відання виконавчих органів міських рад належать: розгляд і внесення до відповідних органів виконавчої влади пропозицій до планів і програм будівництва та реконструкції об'єктів на відповідній території; надання відповідно до законодавства дозволу на спорудження об'єктів містобудування незалежно від форм власності; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством; організація роботи, пов'язаної зі створенням і веденням містобудівного кадастру населених пунктів; здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.
Згідно ст.14 Закону України “Про основи містобудування” до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: надання відповідно до закону дозволу на будівництво об'єктів містобудування незалежно від форми власності у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами.
Приписи наведених норм суд залишив поза увагою.
Крім того, з договору оренди нежитлового приміщення НОМЕР_1 від 02.03.2003р. вбачається, що позивач перебував у відносинах найму стосовно спірного нежитлового приміщення по АДРЕСА_2в м.Одесі з Приморською районною адміністрацією.
Визнавши за позивачем право власності на спірне приміщення за вказаною адресою, передача в оренду якого була предметом договору НОМЕР_1, суд фактично прийняв рішення що стосується прав і обов'язків Приморської районної адміністрації, яку не було залучено до участі в справі.
Вказане, враховуючи суть спору, свідчить про нез'ясування судом всіх обставин та недослідження всіх доказів, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, у зв'язку з чим прийнято рішення, що стосується прав та обов'язків не залучених до участі у справі осіб.
Відповідно до пункту 3 частини 2 ст.11110 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.
З огляду на зазначене постановлене у справі судове рішення підлягає скасуванню, а справа згідно з пунктом 3 ст.1119 ГПК України -передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду слід відповідно до вимог ст.ст. 21, 24 ГПК України визначити коло учасників процесу та їхнє процесуальне положення.
Господарському суду Одеської області, врахувавши викладене та встановивши обставини справи з дотриманням вимог ст.43 ГПК України, належить вирішити спір у відповідності з чинним законодавством.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, п.3 ч.1 ст.1119, 11110, ст.11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради задовольнити.
Рішення господарського суду Одеської області від 05.05.2006 року у справі №9/97-06-2908 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Державне мито у розмірі 51грн., що сплачене за платіжним дорученням НОМЕР_2 від 04.08.2006р. при подачі касаційної скарги покласти на Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичну особу ОСОБА_1 Доручити господарському суду Одеської області видати наказ.
Головуючий суддя Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький