копія
Справа № 11-237/2008 року головуючий в І-ій інстанції: Заєць В.С.
категорія: ст. 286 ч. 2 КК України доповідач: Бережний С.Д.
ухвала
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«25» березня 2008 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого-судді: Бережного С.Д.,
суддів: Задворного О.Л., Лінника П.О.,
з участю прокурора: Леськова В.Н.
та захисника: ОСОБА_3
при секретарі: Муляр О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2 та прокурора на вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від «06» лютого 2008 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, гр-на України, уродженця с. Жовтневе, Кам'янець-Подільського р-ну, Хмельницької обл., жителя м. Кам'янець-Подільського, АДРЕСА_1, з середньою освітою, працюючого слюсарем в ТОВ «МС ойл Кард», неодруженого, на утриманні 1 неповнолітня дитина, раніше не судимого, -
засуджено за ч.2 ст. 286 КК України до 4 років позбавлення волі з позбавлення права керування транспортними засобами на 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки.
Постановлено стягнути з засудженого на користь:
- потерпілої ОСОБА_2 46 035 матеріального збитку, завданого пошкодженням автомобіля, 8 596,64 грн. витрат на поховання та 50 000 грн. моральної шкоди.;
- НДЕКЦ при УМВСУ в Хмельницькій обл. 762,57 грн. за проведення автотоварознавчої експертизи та 1 765,3 грн. за проведення автотехнічних експертиз.
Долю речових доказів вирішено у відповідності до ст. 81 КПК України.
Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в закону силу залишено попередню - підписку про невиїзд.
За вироком суду ОСОБА_1 15 березня 2007 року, о 18.40 год., керуючи автомобілем «ВАЗ-21104», НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння по Проспекту Грушевського в м. Кам'янець-Подільському не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, не впорався з керуванням, внаслідок чого, автомобіль з'їхав ліворуч за межі проїзної частини та скоїв наїзд на дерево, в результаті чого пасажир автомобіля ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, від яких помер.
В апеляції прокурор не оспорюючи правильності кваліфікації дій засудженого за ч. 2 ст. 286 КК України, просить вирок скасувати та постановити новий, яким засудити ОСОБА_1 до 7 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.
Прокурор вважає, що призначене покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок надмірної м'якості покарання.
При цьому апелянт вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі врахував, що:
- внаслідок ДТП загинула людина;
- ОСОБА_1 вчинив злочин в стані алкогольного сп'яніння;
- засуджений своєї вини не визнав, у вчиненому не розкаявся, заподіяну шкоду не відшкодував та намагався уникнути відповідальності, постійно змінюючи на досудовому слідстві свої покази.
В своїй апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок, а справу повернути на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.
При цьому апелянт посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, однобічність досудового та судового слідства, істотні порушення кримінально-процесуального закону.
Так, засуджений стверджує, що за кермом автомобіля під час ДТП знаходився потерпілий ОСОБА_4, який і скоїв аварію, а він був лише пасажиром автомобіля, знаходячись на передньому сидінні справа. Однак, на думку засудженого, досудове слідство та суд однобічно розглянули справу, при цьому обвинувачення ґрунтувалося лише на припущеннях, а вирок на доказах, достовірність яких викликає сумнів.
Також засуджений вказує, що слідчий безпідставно не призначив по справі транспортно-трасологічної експертизи, а суд, в порушення КПК послався у вироку на покази свідка ОСОБА_5, який не допитувався в судовому засіданні.
В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_2 ставить питання про скасування вироку, постановлення нового вироку, яким посилити покарання засудженому до 7 років, а також збільшити суму моральної шкоди до 100 000 грн.
При цьому апелянтка посилається на явну м'якість призначеного засудженому покарання. Потерпіла вказує, що суд не в повній мірі врахував, що ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин в стані алкогольного сп'яніння, вини своєї не визнав та відмовився відшкодувати завдані збитки. Дані обставини, на думку ОСОБА_2 свідчать про підвищену суспільну небезпеку засудженого. Також, вона вказує, що суд не навів мотивів призначення такого м'якого покарання.
Крім того, апелянтка вказує, що суд при визначенні розміру моральної шкоди не повністю врахував тяжкість моральних страждань, заподіяних їй та її дитині.
Заслухавши доповідача, прокурора на підтримку свої апеляції та заперечення проти задоволення апеляції засудженого, доводи засудженого ОСОБА_1, який просив задоволити його заяву про звільнення від покарання на підставі закону України «Про амністію», доводи потерпілої ОСОБА_2, яка просила задоволити її апеляцію, провівши часткове судове слідство, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають задоволенню.
Висновок суду першої інстанції про винність ОСОБА_1 в порушенні правил безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом, що заподіяли тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_4 при наведених у вироку обставинах, відповідає матеріалам справи і ґрунтується на зібраних та належно оцінених в судовому засіданні доказах.
Доводи апеляції засудженого, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та мали місце істотні порушення вимог КПК під час розгляду справи в суді, не знайшли свого підтвердження.
Оцінивши всі докази по справі, суд обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Разом з тим, оскільки ОСОБА_1 підпадає під дію ст. 1 п. «б» Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року і просить про застосування до нього амністії, він підлягає звільненню від покарання.
Як вбачається з ксерокопії свідоцтва про народження на а.с. 218, ОСОБА_1 записаний батьком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_1 подав до апеляційного суду відповідну заяву про його звільнення від покарання на підставі акту амністії.
Колегія суддів вважає, що вищенаведені обставини дають підстави дійти висновку про можливість застосування до засудженого ОСОБА_1 амністії на підставі ст. 1 п. «б» Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року.
В зв'язку з цим, колегія суддів позбавлена можливості виправити недоліки вироку місцевого суду, про які зазначено в апеляціях прокурора та потерпілої.
За таких обставин, враховуючи викладене, колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду, керуючись ст.ст. 6 п. 4, 365, 366, 405-1 КПК України, ст. 74 КК України
у х в а л и л а :
Апеляції засудженого ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2 та прокурора залишити без задоволення.
Вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від «06» лютого 2008 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
На підставі ст. 1 п. «б» Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року (вступив в силу 09.06.2007 року) ОСОБА_1 звільнити від покарання за даним вироком.
Головуючий: /підпис/
судді: /підпис/
Копія вірна, згідно оригіналу
cуддя апеляційного суду Бережний С.Д.