ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

19 жовтня 2006 р.

№ 44/106

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді: суддів:

Добролюбової Т.В., Дроботової Т.Б., Продаєвич Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Димитроввантажтранс", м. Димитров, Донецька обл.

на постанову

Донецького апеляційного господарського суду від 22.05.2006

у справі

№ 44/106 господарського суду Донецької області

за позовом

Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк

до	Товариства з обмеженою відповідальністю "Димитроввантажтранс", м. Димитров, Донецька обл.

про	стягнення штрафу у розмірі 1485,40 грн.

за участю представників сторін:

від позивача:

Ніколаєв О.С. за дов. від 25.12.05 №Н –01/4001 /присутній у засіданні суду 12.10.06/

від відповідача:

не з'явилися, належно повідомлені про час і місце засідання суду

Ухвалою від 11.09.2006 касаційна скарга ТОВ "Димитроввантажтранс" прийнята до провадження та призначена до розгляду на 12.10.2006 року колегією суддів Вищого господарського суду України у складі: Добролюбова Т.В. –головуючий, судді: Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.

Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 09.10.2006 № 02-12.2/354 у зв’язку з перебуванням судді Гоголь Т.Г. у відпустці розгляд справи господарського суду Донецької області

Доповідач: Продаєвич Л.В.

№44/106 здійснено колегією суддів у складі: Добролюбова Т.В - головуючий, судді: Дроботова Т.Б., Продаєвич Л.В.

За правилами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалася перерва до 19.10.2006 року.

У судове засідання касаційної інстанції 19.10.2006 сторони не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Донецька залізниця" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з ТОВ "Димитроввантажтранс" штрафу у сумі 1485,40грн. за невиконання загального плану вантажоперевезень по вагонах в першій –другій декадах листопада 2005року, по залізницях призначення –у другій декаді листопада 2005 року.

Позовні вимоги обґрунтовані приписами пункту 6.3 Правил планування перевезень вантажів та положеннями статтей 106, 107 Статуту залізниць України.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.04.2006 (суддя: Мєзєнцев Є.І.) –у задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що відповідач має бути звільнений від сплати штрафної санкції на підставі абзацу "г" статті 107 Статуту залізниць України та п. 2.8 Правил –через фактичне виконання, перевиконання місячного плану в тонах вантажів, перевезення яких планувалося у тонах і вагонах.

За апеляційною скаргою Державного підприємства "Донецька залізниця" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.05.2006 (судді: Гуреєв Ю.М. –головуючий, Мирошниченко С.В., Скакун О.А.) –скасоване, позов задоволений, на користь Державного підприємства "Донецька залізниця" з ТОВ "Димитроввантажтранс" стягнуто штраф у розмірі 1485,40грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Димитроввантажтранс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування постанови апеляційної інстанції через невідповідність викладених у ній висновків нормам матеріального права, зокрема, статті 107 Статуту залізниць України.

Не оскаржуючи нарахування штрафу, ТОВ "Димитроввантажтранс" наполягає на наявності підстав, передбачених цією статтею для звільнення його від сплати штрафу.

Скаржник посилається на те, що суд фактично застосував декадну відповідальність відправника стосовно залізниць призначення, проігнорувавши той факт, що декадного плану законодавство не передбачає.

Посилання суду на те, що п. 6.10 Правил не передбачає коригування штрафу у зв’язку з перевиконанням плану у третій декаді при невиконанні плану у першій та другій декадах, скаржник вважає помилковим тому, що цим пунктом, на його думку, врегульована технологія обліку виконання плану перевезень. Товариство посилається на те, що воно надолужило недовантаження вагонів по залізницях призначення, допущене у першій та другій декадах, перевантаживши у третій декаді листопада 2005 року - 20 вагонів з 1435 тн. вантажу.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, повноту встановлення обставин справи і проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення присутнього у судовому засіданні 12.10.2006 представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке:

В силу статті 1117 Господарського процесуального кодексу України  касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, між сторонами укладено договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 16.05.2005 №322, за умовами якого вантажовідправник зобов’язується пред’являти залізниці у визначені терміни місячні плани перевезень, заявки на подачу вагонів та здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляються їм, або прибувають на його адресу.

Відповідно до пункту 4.1 договору залізниця і вантажовідправник несуть відповідальність за невиконання плану перевезень згідно із Статутом залізниць України.

Судами встановлено, що в листопаді 2005 року по станції Красноармійськ відповідачем було заплановано до перевезення 5000 тн. вантажу у 75 вагонах. План був прийнятий до виконання за обліковою карткою №1073. З цієї картки вбачається, що у першій декаді листопада 2005 року планувалося до перевезення 1133 тн. вантажу у 17 вагонах, у другій декаді –1933 тн. у 29 вагонах, у третій декаді –1934 тн. у 29 вагонах. Виконання перевезень враховувалось позивачем в обліковій картці. За листопад 2005 року відповідачем не були виконані декадні заявки, а саме у першій декаді фактично навантажено 680 тн. у 10 вагонах, у другій декаді –963 тн. у 14 вагонах, у третій декаді - 3369 тн. у 49 вагонах.

Також відповідачем не виконані зобов’язання по виконанню плану перевезень по залізницях призначення у другій декаді: по Придніпровській залізниці планувалося перевезення у 18 вагонах, але фактично відправник вантажу (відповідач) відвантажив у третій декаді на 20 вагонів більше запланованого з 1435 тн. вантажу.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд  послався на те, що відповідачем протягом третьої декади надолужено недоперевезення по залізницях, а відтак останній має бути звільнений від відповідальності на підставі пункту "г" статті 107 Статуту залізниць України, якою передбачені підстави звільнення від сплати штрафу за невиконання плану перевезень.

Здійснюючи апеляційний перегляд судового рішення Донецький апеляційний господарський суд зазначене рішення скасував, задовольнивши позовні вимоги Державного підприємства "Донецька залізниця".

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 107 Статуту залізниць України, вантажовідправник звільняється від сплати штрафу за невиконання плану перевезень у разі виконання плану в тоннах вантажів, перевезення яких планується у тоннах і вагонах (пункт "г") та надолуження недовантаження, допущеного протягом декади (пункт "д").

Згідно з частиною 5 статті 106 Статуту за невиконання плану перевезень по залізницях призначення вантажовідправник сплачує штраф за вагон (контейнер) у розмірі однієї добової ставки за користування вагоном (контейнером).

Частиною 1 статті 20 Статуту залізниць України передбачено, що виконання перевезень, у тому числі на пред’явлення, позапланових, понадпланових та перевезень для надолуження недовантаження протягом минулого місяця, враховується в обліковій картці встановленої Правилами форми.

Порядок планування перевезень вантажів залізницями в усіх видах сполучень, а також облік виконання планів визначено Правилами планування перевезень вантажів (статті 17-21 Статуту), затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 року № 873, зареєстр. у Міністерстві юстиції України 29.12.2002 за №1030/7318 (зі змінами і доповненнями від 12.09.2005 №540).

Пунктом 2.6 цих Правил встановлено, що за два дні (не враховуючи дня подання) до початку декади відправник подає начальнику станції декадну заявку з розподілом подачі вагонів на кожний день.

Згідно із пунктом 2.8. Правил планування перевезень вантажів план перевезення вантажів вважається виконаним за умови відвантаження передбаченої кількості тонн. Не використані для планового навантаження вагони надаються відправникові за його згодою для понадпланового перевезення.

У разі використання передбаченої планом кількості вагонів і невиконання плану в тоннах станція за заявою відправника може надавати йому вагони в кількості, необхідній для виконання плану в тоннах.

Відповідно до пунктів 6.5 Правил результати виконання плану перевезення вантажів за декаду визначаються у такому порядку: у графі 2 підраховується кількість вагонів за планом, у графі 3 підраховується кількість запланованих тонн, у графі 4 - кількість поданих для навантаження вагонів, у графі 5 - кількість фактично завантажених вагонів, у графі 6 - кількість фактично завантажених тонн.

Зіставленням сум, підрахованих у графах 2, 3, 5 і 6, визначається виконання плану навантаження за декаду.

Кількість вагонів (контейнерів) і тонн, не завантажених до плану на декаду, вказується у відповідних графах облікової картки, кількість не завантажених маршрутів указується під цими даними у знаменнику.

Якщо буде встановлено, що план за декаду не виконано, провадиться нарахування штрафу по закінченню декади.

Пунктом 6.10 цих Правил передбачено, що штраф за невиконання місячних планів і додаткових замовлень на перевезення вантажів нараховується на залізницю і відправника по закінченні кожної декади, сальдова сума штрафу визначається по закінченні місяця.

У разі перевиконання плану в першій декаді і невиконанні його в другій відповідальність за невиконання плану другої декади зменшується на величину перевиконання плану в першій декаді. Таким же чином враховується перевиконання плану в першій та другій декадах при невиконанні його в третій декаді.

Вирішуючи спір, апеляційний господарський суд встановив, що згідно даних облікової картки виконання плану перевезень № 1073 за листопад 2005 року, Державним підприємством "Донецька залізниця" відповідачеві нарахований штраф у сумі 1485,40 грн. за недовантаження 22 вагонів у першій –другій декаді та невиконання плану по дорогах призначення на 3 вагони.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції мотивував свою правову позицію тим, що зазначені норми Правил перевезень вантажів та статті Статуту залізниць України не передбачають звільнення відповідача від відповідальності в разі перевиконання ним плану перевезень у третій декаді, оскільки згідно з приписами пункту 6.10 Правил перевезення вантажів нарахування штрафу здійснюється подекадно та коригування його передбачено лише у певних випадках, а саме: у разі перевиконання плану у першій або другій декадах при невиконанні плану у другій або третій декадах.

Крім того, апеляційним судом правильно визнано, що пункт "г" частини 1 статті 107 Статуту залізниць України не передбачає звільнення вантажовідправника від сплати штрафу за невиконання плану перевезення вантажів залізницями призначення, оскільки вказана норма передбачає звільнення вантажовідправника від сплати штрафу за невиконання плану перевезення у разі виконання плану в тонах вантажів, перевезення яких планується у тонах і вагонах.

За таких обставин, висновки Донецького апеляційного господарського суду відповідають матеріалам справи та вказаним нормам чинного законодавства, а тому Вищий господарський суд України не вбачає підстав для зміни або скасування прийнятої у справі постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.05.2006 у справі № 44/106 –залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Димитроввантажтранс", м. Димитров, Донецька обл. –залишити без задоволення.

Головуючий, суддя

Т. Добролюбова

Суддя

Т. Дроботова

Суддя

Л. Продаєвич