ВИРОК

Іменем   УКРАЇНИ.

Справа номер 1-47/2007р.

27 липня 2007 року Славутицький міський суд, Київської області у складі головуючого Малишенко Т.О. при секретарі Журавській Л.Ф. за участі прокурора Василенко СВ. підсудногоОСОБА_1, потерпілоїОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по звинуваченнюОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця республіки Білорусь, Гомельської області, Гомельського району, Торфозавод "Більшовик", громадянина України, розведеного, не працюючого, проживає:АДРЕСА_1( без реєстрації, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

- у скоєні злочину, передбаченого ст. 164 ч.1 КК України,

встановив:

ОСОБА_1., злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

Злочин скоєно при таких обставинах: згідно рішення Бородянського районного суду Київської області від 22.02.1993 року ОСОБА_1зобов'язаний сплачувати аліменти в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку на користьОСОБА_1(ІНФОРМАЦІЯ_2)  на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3ІНФОРМАЦІЯ_3. 10.01.2004 року у ВДВС Славутицького міського управління юстиції було відкрите виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 2-235 про стягнення аліментів зОСОБА_1, про що останнього було повідомлено. ОСОБА_1., будучи кровним батьком дитини та усвідомлюючи, що є рішення суду, на підставі якого він зобов'язаний сплачувати аліменти, добровільно аліменти не платив і кошти утримувалися з його заробітної плати за місцями роботи. Коли ОСОБА_1., припинив працювати офіційно з 2004 року та мав випадкові заробітки, добровільно сплачувати аліменти не бажав, Державним виконавцем ВДВС Славутицького МУЮ 18.10.2004 та 15.11.2004 рокуОСОБА_1, були вручені пропозиції-попередження про необхідність сплати аліментів з довідками - розрахунками про розмір аліментів та суму заборгованості, яка станом на 15.11.2004 року складала 1576 гривень 68 копійок. ОСОБА_1., пропозиції - попередження отримував, був з ними ознайомлений та попереджався про кримінальну відповідальність по ст. 164 ч. 1 КК України за злісне ухилення від сплати аліментів. Розуміючи наслідки настання кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати аліментів, оскільки ОСОБА_1., у 1997 році притягувався до кримінальної відповідальності за ст.114 ч. 1 КК України, він не бажаючи платити аліменти своїй колишній дружині та маючи умисел на злісне ухилення від сплати аліментів з 20.07.2005 року не сплатив жодних коштів. Ніяких заходів ОСОБА_1., по виплаті аліментів та погашення заборгованості не вжив, хоча мав випадкові заробітки,   заробляючи щомісяця до 800 гривень, а також

кошти, які були ним отримані від продажу своєї власної квартири 13.06.2005 року в м. Славутичі за адресою:АДРЕСА_2. Отримані від продажу квартири гроші, він витратив на свої потреби. Протягом часу з 2005 року по червень 2007 року ОСОБА_1., з метою ухилення від сплати аліментів, до ВДВС не з'являвся, місця свого проживання в м. Славутичі не повідомляв, за місцем реєстрації не проживав та аліменти з 20.07.2005 року не сплачував. Поважних причин, за якими ОСОБА_1., не мав можливість працювати і сплачувати аліменти, він не мав і станом на 25.06.2007 року має заборгованість по сплаті аліментів в сумі 6731 гривня 06 копійок.

Допитаний у суді в якості підсудного ОСОБА_1., провину у скоєному визнав частково, суду пояснив, що обов.язок по сплаті аліментів його колишній дружиніОСОБА_4на утримання їх сина ОСОБА_3, 1994 року народження, визнає, аліменти раніш сплачував, коли працював на ДСП ЧАЕС і аліменти відраховувалися із його заробітної плати. З 2005 року він не сплачує аліменти і платити їх не бажає, оскільки вважає, що його колишня дружина живе тільки на кошти, які він перераховує в рахунок аліментів, з нього сміялися його знайомі і він вирішив взагалі не сплачувати аліменти. Протягом останніх двох років він постійно проживав в м. Славутичі за різними адресами, які ВДВС не повідомляв, а за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_2, де він був зареєстрований до лютого 2007 року, не проживав. Офіційно, з оформленням трудового договору, він з 2005 року не працював, але мав випадкові заробітки підробляючи на будівництвах та виконуючі роботи за спеціальністю. Щомісяця заробляв від 500 до 800 гривень, з яких аліменти не сплачував, так як має іншу сім.ю. Також в червні 2005 року він продав квартиру за адресою АДРЕСА_2, яка належала йому на праві приватної власності, а отримані з продажу гроші витратив на себе. Наслідки настання кримінальної відповідальності він розуміє, у 1997 році за злісне ухилення від сплати аліментів притягувався до кримінальної відповідальності, але платити аліменти він не бажає. На даний час він проживає за адресоюАДРЕСА_3, співмешкає із ОСОБА_5, у якої троє дітей, на утримання яких він дає гроші.

Допитана у суді потерпіла ІНФОРМАЦІЯ_2ОСОБА_4, суду пояснила, що у 1994 році розлучилася з ОСОБА_4., і з цього року, за рішенням суду, на нього був покладений обов'язок сплачувати аліменти на їх дитину - сина ОСОБА_3ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі ЛА частини усіх видів заробітку. Протягом всього часу ОСОБА_1. не бажав платити аліменти, вона неодноразово зверталася із заявами до ВДВС, але попередження ДВС на нього не діяли, її прохання платити аліменти на ОСОБА_1 також не діяли, казав що платити не буде, іншої матеріальної допомоги не надавав, з дитиною не спілкується. Аліменти від ОСОБА_1 вона отримувала лише тоді, коли він працював на ДСП ЧАЕС і вони відраховувалися із його заробітної плати, а також отримувала у 2005 році кілька місяців кошти, які надходили з центру зайнятості. З серпня 2005 року вона аліментів не отримує взагалі, неодноразово зверталася до ВДВС із заявами, де їй повідомляли, що не можуть встановити місце проживання ОСОБА_1, хоча їй було відомо, що ОСОБА_1проживає в м. Славутичі, а квартиру за адресою АДРЕСА_2, яка перейшла до нього у спадок від батька, він продав у 2005 році за 8 тисяч евро, гроші розтратив за декілька місяців.

Оцінивши досліджені по справі докази, суд вважає, що провина підсудного у скоєні інкримінованого діяння підтверджується наступними доказами.

СвідокОСОБА_6., суду пояснила, що працює головним державним виконавцем ДВС Славутицького МУЮ, до свого провадження 01.06.2006 року прийняла виконавче провадження № 165 по стягненню аліментів з ОСОБА_1., на користьОСОБА_2, раніше провадження здійснював колишній працівник ДВС Ґалаґан В.Г. Вона з'ясувала місце реєстраціїОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_2, але за цією адресою він не проживав.ОСОБА_2 при зверненні до ВДВС повідомляла, що часто бачитьОСОБА_1 в місті але адресу його проживання встановити не було можливим. Вона неодноразово перевіряла адресу реєстрації ОСОБА_1 , щоб вручити йому виклик до ВДВС та пропозиції-попередження, але в квартирі нікого не було, викликати його не було можливості. З серпня 2005 року ОСОБА_1не перераховував жодних коштів. З часом було з'ясовано, що ОСОБА_1у 2005 році продав квартиру, але у матеріалах виконавчого провадження були відсутні дані про нерухоме майно, тому арешт не був накладений. ОСОБА_1римав право на власність житла 08.06.2005 року, а продав квартиру 13.06.2005 року. До теперішнього часу вручити пропозиції-попередження ОСОБА_4у не було можливості із-за відсутності даних про його місце проживання. ОСОБА_1неодноразово попереджався про настання кримінальної відповідальності за несплату аліментів, але після вручення попереджень даних про те, що ОСОБА_1почав сплачувати аліменти до ДВС м. Славутича не надходило.

Згідно заявиОСОБА_2, до Славутицького MB і ДВС, батько її сина, ОСОБА_1., ухиляється від сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3, просить притягнути його до кримінальної відповідальності /а.с.12, 40/.

Рішенням Бородянського районного від 22.02.1993 року з ОСОБА_1., були стягнуті аліменти у розмірі ј  частини від всіх видів заробітку на сина ОСОБА_3ІНФОРМАЦІЯ_3 до його повноліття починаючи з 05.02.1993 року на користь (ІНФОРМАЦІЯ_2) ОСОБА_1. На підставі цього рішення був виписаний виконавчий лист від 22.02.1993 року, згідно якого ОСОБА_1., повинен виплачувати аліменти на користь ОСОБА_1(ІНФОРМАЦІЯ_2) , на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі У* частини від всіх видів заробітку кожен місяць/а.с.35/.

Згідно наданих попереджень і розрахунків до них ОСОБА_1., більше трьох разів, тобто неодноразово, попереджався про те, що він має заборгованість по аліментам і в разі злісного ухилення від сплати аліментів, буде вирішено питання про порушення проти нього кримінальної справи за ст. 164 КК України/а.с.42,43,56,57,59,/ про що свідчать його підписи і чого він в судовому засіданні не заперечував. На час розгляду справи у суді борг підсудного по аліментам становить 6 731 гривня 06 копійок.

З довідки Славутицького міського центру зайнятості вбачається, що ОСОБА_1., перебував на обліку в центрі зайнятості, але знятий з обліку в зв'язку з невідвідуванням центру зайнятості більше місяця без поважних причин. Аліменти по виконавчому листу утримані по 19.07.2005 року, борг становив 1555,46, і на даний час на обліку у них він не перебуває /а.с.45/.

Проаналізувавши матеріали справи суд вважає, що в судовому засіданні

знайшла підтвердження кваліфікація дій ОСОБА_1., за ст. 164 ч.1 КК України, оскільки в судовому засіданні встановлено, що він злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів(аліментів) на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 1993 року народження.

Призначаючи міру покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, відомості про особу, обставини, які обтяжують і пом'якшують покарання.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного і обставин, які пом'якшують відповідальність підсудного, судом не встановлено.

Підсудний за місцем проживання ні в чому поганому не був замічений, на даний час офіційно ніде не працює.

Згідно скоєного підсудним, характеристик особи підсудного суд прийшов до висновку, що його виправлення і перевиховання можливе тільки з застосуванням громадських робіт.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст.321,323,324 КПК України, суд

присудив:

Визнати виннимОСОБА_1 за ст. 164 ч.1 КК України і призначити покарання у вигляді громадських робіт на строк 120 годин.

Міру запобіжного заходу до ОСОБА_1., до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Київської області через Славутицький міський суд протягом 15 діб.