Справа №2-378/2007 p.

   Рішення

іменем України

1 серпня    2007 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Теремецької Н.Ф., при секретарі Воробей М.М., з участю:

позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у попередньому   судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

УСТАНОВИВ:

12 липня 2007 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивачка просить розірвати шлюб з відповідачем

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що спільне життя з відповідачем не склалося в силу психологічної несумісності їхніх характерів, в них зовсім різні погляди на сімейне життя, внаслідок чого припинилися шлюбні відносини, тому їхній шлюб носить формальний характер.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити, пославшись на зазначені в позовній заяві обставини. Суду пояснила, що в них так і не склалися сімейні відносини, оскільки вони з чоловіком зовсім різні люди, в них немає нічого спільного, тому останнім часом їх шлюб з відповідачем дійсно носить формальний характер, вони не підтримують шлюбних відносин, спільне господарство не ведуть, в кожного окремий бюджет.

Відповідач позов визнав повністю.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову відповідачем ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України, якщо визнання позову відповідачем не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Судом встановлено, що позивачка і відповідач перебувають у шлюбі, зареєстрованому 22 листопада 2003 року року у відділі реєстрації актів громадянського стану Славутицького міського управління юстиції Київської області, Україна, актовий запис № 178, що підтверджується свідоцтвом про одруження, копія якого долучена до справи.

Від шлюбу в них народилася донька ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якої є відповідач, що підтверджується свідоцтвом про народження, копія якого долучена до матеріалів справи, і яка залишається проживати разом з позивачкою.

Між подружжям припинилися взаємна повага, підтримка, почуття любові, шлюбні стосунки фактично не підтримують, спільне господарство не ведуть, в кожного окремий бюджет.

За таких обставин суд вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки.

Визнання позову відповідачем не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Відповідно до ст.112 Сімейного кодексу України, зазначені обставини є підставою для розірвання шлюбу.

Судові витрати позивачка просила з відповідача не стягувати.

З відповідача підлягає стягненню державне мито за реєстрацію розірвання шлюбу відповідно до    ст.3 Декрету КМУ „Про державне мито".

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130, 174,   209, 213-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 22 листопада 2003 року року у відділі реєстрації актів громадянського стану Славутицького міського управління юстиції Київської області, Україна, актовий запис № 178.

Стягнути з ОСОБА_2 державне мито за реєстрацію розірвання шлюбу в розмірі 8 гривень 50 копійок.

Заяву про апеляційне оскарження цього рішення може бути подано до суду протягом десяти днів з дня його оголошення. Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з подачею копії апеляційної скарги до апеляційного суду Київської області або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.