ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
20 жовтня 2006 р. | № 35/252-06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді М.В.Кузьменка,
судді І.М.Васищака,
судді В.М.Палій,
розглянувши касаційну скаргу Харківського державного медичного університету
на рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2006р. та
постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.09.2006р.
у справі №35/252-06
за позовом Асоціації учбових закладів “Інтернаука”
до Харківського державного медичного університету
про стягнення 21 297,86 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Харківський державним медичний університет звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2006р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.09.2006р. у справі №35/252-06.
Вказана скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню скаржникові з таких підстав.
Основні вимоги, що пред’являються до форми і змісту касаційної скарги, викладені у статті 111 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України. Так, зокрема, відповідно до ч.4 ст.111 ГПК України до касаційної скарги мають бути додані докази сплати державного мита.
Згідно п. 4 частини 1 статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.
В силу ст.46 ГПК України, державне мито сплачується в доход держаного бюджету у порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Розмір державного мита визначений Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, а порядок сплати –Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993р. №15.
Так, відповідно до підпункту “г” п.2 ст.3 вказаного Декрету, ставка державного мита з касаційних скарг на рішення та постанови встановлена у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
В силу підпункту “а” п.2 ст.3 Декрету, із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з поданої скарги, скаржник оспорює рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2006р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.09.2006р., якою було скасовано рішення суду першої інстанції про стягнення з відповідача 211 297,86 грн. та ухвалено нове рішення про присудження до стягнення з відповідача (скаржника) 21 297,86 грн. заборгованості.
Отже, до касаційної скарги скаржником мали бути додані докази сплати державного мита, обчисленого виходячи із ставок державного мита з касаційних скарг, з урахуванням ставок державного мита, встановлених для позовів майнового характеру –50 відсотків ставки з оспорюваної суми, тобто за подання даної касаційної скарги державне мито підлягало сплаті у розмірі 106,48 грн.
Разом з тим, із доданого до касаційної скарги платіжного доручення №2331 від 14.09.2006р. вбачається, що скаржником сплачено державного мита лише у сумі 59,0 грн., тобто менше ніж необхідно.
Окрім того, відповідно до п.14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, при перерахуванні державного мита з рахунку платника до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал останнього примірника платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту “Зараховано в дохід бюджету ___грн. (дата)”, скріпленим першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Додане скаржником до касаційної скарги платіжне доручення №2331 від 14.09.2006р. не відповідає вимогам названого пункту, а тому не може бути прийняте судом в якості належного доказу сплати державного мита.
Допущені скаржником порушення є підставою для повернення касаційної скарги.
Керуючись п.4 ч.1 статті 1113 ГПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Харківського державного медичного університету на рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2006р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.09.2006р. у справі №35/252-06 та додані до неї документи повернути.
Головуючий, суддя М.В.Кузьменко
Суддя І.М.Васищак
Суддя В.М.Палій