Справа № 2-а-25/07
ПОСТАНОВА
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
22 червня 2007 року Амвросіївський районний суд Донецької області у складі: судді Смольнякова О.О. при секретарі Світлицькій М. М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Амвросіївка справу за позовом ОСОБА_1 до відділу культури і туризму Амвросіївської районної державної адміністрації про скасування наказів та стягнення моральної шкоди
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду до відділу культури і туризму Амвросіївської районної державної адміністрації (далі Відділ культури) про скасування наказів, мотивуючи тим, що вона працює на посаді бухгалтера відділу на протязі тривалого часу. 12.01.2007 року наказом № 2-1-од всім робітникам централізованої бухгалтерії встановлені надбавки за складність та напруженість в роботі, але їй надбавка встановлена не була, хоч завантаженість у неї така, як у всіх.. З цим наказом її не ознайомлювали. Вважає його неправомірним та просить скасувати. Ніяких дисциплінарних стягнень у неї не було. 21.02.2007 року наказом № 16-од їй винесено догану. Цей наказ вона також вважає необгрунтованим, оскільки вона бачила тільки одну скаргу на неї та дала пояснення відносно того, що її вини у несвоєчасної виплаті заробітної плати не має. З наказом вона також не була ознайомлена і взнала про нього тільки 26.02.2007 року. Комісії по трудовим спорам у відділу не має, у профком вона не зверталася, оскільки з боку начальника відділу почалися переслідування голови профкому. Вважає накази незаконними, просить їх скасувати. Крім того, просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 3000 гривень.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги та збільшила їх і суду пояснила, що з листопаду 2006 року почали ширитися чутки про її звільнення у зв'язку з зменшенням об'єму роботи. Потім, у грудні 2006 року, її перевели на 0, 5 ставки. Потім почали надходити якісь скарги, але її ознайомили тільки з останніми. З 15.01.2007 року по 03.02.2007 року вона знаходилася в учбової відпустці. Коли вийшла на роботу, то взнала, що їй не нараховують надбавку за інтенсивність праці. Головний бухгалтер по цьому питанню їй нічого не пояснила. Наказ про надбавку за інтенсивність їй надали в кінці лютого 2007 року, датовано його січнем, а зареєстровано 22.02.2007 року. Коли вона звернулася до начальника відділу, той їй пояснив, що у неї буде догана, тому нараховувати надбавку він не може. Але ніякої догани у неї не було. Вважає, що відносно неї упереджене відношення. У один день дві скарги і догана. Просить скасувати наказ про встановлення надбавок, але не весь, а тільки у той частині, що стосується її, вважає, що її безпідставно лишили надбавки та бажає, щоб їй також вона була встановлена з 01.01.2007 року. Вважає, що догана, яка їй винесена наказом від 22.02.2007 року, безпідставна. У січні 2007 року вона не займалася нарахуванням зарплати, тому що з 15 січня знаходилася у відпустці. Аванс нараховується з 16 числа. Коли головний бухгалтер їй каже, що є гроші на спец рахунку, вона готовить відповідні документи для казначейства. Вона робить нарахування зарплати у всякому випадку. Якщо робітники до 21 числа не отримують зарплату, вона не знає чия це вина, але її вини не має. Заробітна плата робітникам була нарахована, платежі були підготовлені і вона не знає чому секретар ОСОБА_2 не передала своєчасно платежі. Секретар неодноразово втрачала документи і їй потрібно було їх переробляти, тому виникала затримка зарплати. Крім того, просила стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 3000 гривень, яку обґрунтовує тим, що в наслідок того, що відповідачем незаконно винесено догану, незаконно позбавлено її надбавки за інтенсивність праці, вона повинна захищати свої права у суді, що потягло за собою додаткові витрати та впливає на її самопочуття. У неї виникли проблеми з серцем, вона погано спить, повинна звертатися за медичною допомогою. Крім того, вона
' сплатила за правову допомогу 800 гривень та понесла витрати на ліки. Всього просить стягнути з відповідача 1120 гривень.
Представник відповідача Сафошкін В.О. позовні вимоги не визнав та суду пояснив, що відносно ОСОБА_1 неодноразово надходили скарги та доповідні записки. Він власноручно передавав скарги позивачці, просив щоб вона все владнала сама, але цього зроблено не було. ОСОБА_1 дуже груба з людьми. Вважає, що було досить підстав для оголошення догани. Неодноразові нарікання відносно роботи позивачки, скарги та доповідні записки з причини несвоєчасної виплати заробітної плати, все це і є підстави догани. Нарікання були саме відносно роботи ОСОБА_1 , а не будь кого з бухгалтерії. Якщо систематично затримується виплата заробітної плати, це нікому не сподобається. Відносно наказу про надбавки, вважає, що це питання вирішує начальник. Робітнику повинна бути сплачена заробітна плата, а надбавка, це рішення керівника. Вона надається за сумлінну працю, а відносно роботи ОСОБА_1 були одні скарги. Тому її не було включено до наказу про встановлення надбавок. Вважає, що в наказі не повинно бути вказано, чому ОСОБА_1 не надали надбавку. Позовні вимоги відносно стягнення моральної шкоди вважає необгрунтованими.
Представник позивачки підтримав її вимоги та суду пояснив, що наказ за № 16 від 21.02.2007 року не відповідає формі, а саме: в ньому не вказано який проступок скоїла ОСОБА_1 . Відношення до людей - це не дисциплінарний проступок. Як бухгалтер ОСОБА_1 не відає заробітну плату, а тільки нараховує. Якщо ОСОБА_1 знаходилася у відпустці, повинна друга людина виконувати її роботу у її відсутність. Вважає, що наказ є незаконним. Відносно наказу про надбавки, також вважає його недійсним, тому що керівник повинен обґрунтувати чому робітнику не надається надбавка. Керівник цього не зробив. Як встановлено у судовому засіданні причинами того, що ОСОБА_1 залишили без надбавки є ті ж скарги. Скарги, це підстава для проведення службового розслідування. Якщо після такого розслідування буде встановлено в діях робітника дисциплінарний проступок, тоді видається наказ. Позивачка, внаслідок неправомірних дії відповідача, переживала, у неї безсонниця, почало боліти серце і вона зверталася до лікарні. Він підтримує заявлену моральну шкоду у розмірі 3000 гривень.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Встановлено, що наказом № 16-од від 21.02.2007 року ОСОБА_1 винесено догану "за несумлінне виконання своїх посадових обов'язків, які потягли за собою несвоєчасну виплату та перерахування заробітної платні працівникам відділу культури і туризму, неповажне відношення до співробітників".
Підставою догани з'явилися скарги від 05 та 21 лютого 2007 року, пояснення ОСОБА_1 від 21.02.2007 року та службова записка головного бухгалтера від 21.02.2007 року.
У скарзі за вх. № 2 від 05.02.2007 року ОСОБА_3 вказує на грубість ОСОБА_1 .
У скарзі за вх. № 4 від 21.02.2007 року колектив ЦКіД «Вікторія» вказує на неодноразові затримки у виплаті зарплати з боку бухгалтерії та просить вжити відповідні заходи. Конкретно ставиться питання по заробітної платі за грудень 2006 року.
В пояснювальної записці ОСОБА_1 вказала причини несвоєчасної виплати заробітної плати по спецрахунку за грудень 2006 року, а саме те, що табель було надано 03.01.2007 року, на той момент сміти не були затверджені та операції по казначейству не проводилися. 3 15 січня ОСОБА_1 знаходилася в учбової відпустці.
Головний бухгалтер Шапорева Т.В. у судовому засіданні підтвердила той факт, що ОСОБА_1 з 03 по 15 січня 2007 року не нараховувала заробітну плату, тому що не було сміти.
В скарзі за вх. № 5 від 21.02.2007 року, ОСОБА_4 вказує на те, що з причини несвоєчасного перерахування зарплати за грудень 2006 рік, вона не отримала доплату, аванс також було сплачено не своєчасно.
З пояснень ОСОБА_1 та секретаря відділу культури ОСОБА_2 слідує, що ОСОБА_1 своєчасно передала останній платіжні доручення, але вони з невідомих причин зникли. ОСОБА_2 зверталася до ОСОБА_1 з проханням написати нові платіжні доручення, але остання відмовилася, пославшись на зайнятість.
Таким чином, суд вважає, що підстави, які лягли в основу наказу № 16-од від 21.02.2007 року, є необгрунтованими.
Крім того, суд вважає, що наказ є незаконним, тому що не відповідає встановленої формі. У наказі відповідач не зазначив, за який саме дисциплінарний проступок позивачка отримала догану, за яких обставин було вчинено проступок, характер останнього.
Відносно позовних вимог по скасування наказу № 2-1-од від 12.01.2007 року про надбавки працівникам бухгалтерії, суд вважає, що ці позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відділом культури позивачці сплачується встановлена заробітна плата.
Питання про встановлення надбавок до заробітної плати вирішує керівник установи в межах фонду заробітної плати і суд не вправі втручатися у діяльність установи.
Позивачка просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 3000 гривень та витрати, пов'язані з позовом, а саме: оплату правової допомоги у розмірі 800 гривень та витрати на придбання ліків.
Вислухавши доводи позивачки, суд вважає, що ОСОБА_1 , після винесення їй догани, зазнала моральні страждання, але вони не відповідають тому розміру, який просить стягнути позивачка. Той факт, що позивачка зверталася до лікарні у травні 2007 року, не доказує, що виною цього стався саме наказ від 21.02.2007 року про винесення їй догани.
Суд вважає, що позов відносно стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню на суму 200 гривень.
Витрати, пов'язані з наданням правової допомоги, у розмірі 800 гривень, підлягають стягненню з відповідача. У решті позовних вимог ( гроші, які позивачка потратила на придбання ліків) позивачці слід відмовити, приймаючи до уваги недоведеність доказів.
Керуючись ст. ст. 159-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до відділу культури і туризму Амвросіївської районної державної адміністрації про скасування наказів та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
Наказ відділу культури і туризму Амвросіївської районної державної адміністрації № 16-од від 21 лютого 2007 року про оголошення догани ОСОБА_1 визнати протиправним та скасувати.
Стягнути з відділу культури і туризму Амвросіївської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 1000 ( одну тисячу ) гривень.
У решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до суду апеляційної інстанції.