ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

19 жовтня 2006 р.

№ 4/2227-9/327

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого судді:

Кочерової Н.О.,

суддів:

Рибака В.В., Черкащенка М.М.,

за участю представників сторін:

від позивача –

Костич О.І. (дов. від 16.10.2006р.);

від відповідача –

Дикий А.О. (дов. №1398 від 28.12.2004р.);

розглянувши  матеріали касаційної  скарги

КП “Наше місто”

на  постанову

Львівського апеляційного господарського суду від 12.07.2006р.

у справі

№4/2227-9/327 господарського суду Львівської області

за позовом

ТОВ “Роман”

до	КП “Наше місто”

третя особа

12 –та самостійна державна пожежна частина м. Трускавець МНС України у Львівській області

про	стягнення 18 430,94 грн.

ВСТАНОВИВ :

ТОВ “Роман” звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до КП “Наше місто” про стягнення завданих пожежею збитків на суму 10 500 грн.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та збільшив розмір позову і просив стягнути  збитки у сумі18430 грн. 94 коп.(а.с.23-24).

Рішенням господарського суду Львівської області від 01.02.2006р. у справі №4/2227-9/327 позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його до апеляційної інстанції.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.07.2006р. рішення господарського суду Львівської області від 01.02.2006р. у справі №4/2227-9/327 залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі КП “Наше місто” просить скасувати рішення та постанову цих судових інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, зокрема, ч. 2,3 ст.22, ч.1 ст. 1166, ст. 1192 ЦК України та процесуального права, зокрема ст.33 ГПК України, справу направити на новий розгляд.

Судова колегія розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку судами обставин справи, дослідивши правильність застосування ними норм процесуального законодавства прийшла до висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи 17.06.2004р. в м. Трускавець за адресою: вул. Стебницька, 73, виникла пожежа. Місцем виникнення пожежі була відкрита територія біля бетоннорозчинного вузла, що належить позивачу.

Пожежею було знищено майно останнього, а саме: дерев'яну конструкцію підлоги, шиферну покрівлю даху та обшивку бетонорозчинного вузла, а також пошкоджено електричний щиток бетонорозчинного вузла та устаткування.

Комісія у складі: начальника СДПЧ-12 м. Трускавець полковника внутрішньої служби Корнака М.М., заступника начальника СДПЧ-12 м. Трускавець старшого лейтенанта внутрішньої служби Городинського В. І., начальника караулу СДПЧ-12 м. Трускавець капітана внутрішньої служби Фока, встановила, що причиною пожежі було необережне поводження з вогнем під час спалювання сміття філією КП “Наше місто”, що не заперечувалось і самим відповідачем.

За приписом ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1192 ЦК України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

За результатами проведеного експертного дослідження складено висновок №46.04.11.1916.04 від 04.10.2004р., який затверджено начальником ДП “Західний експертно-технічний центр Держнаглядохоронпраці”, згідно якого  розмір збитків внаслідок пожежі було визначено у сумі 18430,94 грн., що і було покладено в основу рішення та постанови судових інстанцій (а.с. 25-27).

При цьому, судовими інстанціями не було враховано, що відповідач здійснив дії на відновлення втраченого позивачем майна і не заперечував проти подальшого відновлення або грошового відшкодування залишку пошкодженого майна.

Крім того, відновлення майна ТОВ “Роман” проводилось відповідачем на  території позивача і не могло бути не відомо останньому, тобто позивач не заперечував проти його відновлення.

Але ці обставини залишилися поза увагою судів.

Відповідно з ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному  і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права  встановлювати або вважати доведеними обставини справи, що не були встановлені судом першої та апеляційної інстанції, справа підлягає передачі на новий розгляд.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

                                       ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.07.2006р. та рішення господарського суду Львівської області від 01.02.2006р. у справі №4/2227-9/327 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Головуючий, суддя                                                                          Н.Кочерова    

                                                                       

Судді                                                                                                         В.Рибак

                                                                                         М.Черкащенко