Справа № 22-4262                                                       Головуючий у сулі 1-й інстанціі

2006 рік                                                                        Загороднюк В.І.

Суддя-доповідач Ісаєва Н.В.

УХВАЛА

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

13 вересня 2006 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області у складі: головуючого судді Косогор Г.О. суддів: Ісаєвої Н.В., Ткачук О.О. при секретарі Зелінському О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОПТУ № 16 за по справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського професійно-технічного училища -№ 16   про   стягнення   шкоди заподіяної  здоров'ю  та  зобов'язанні   надати документи,

ВСТАНОВИЛА:

20.04.2005  року позивачка звернулася  в суд з  позовом до відповідача та просила стягнути на її користь заборгованість по виконавчому листу за період з 1991 року по 2001 рік в розмірі 112012 грн, втрачену вигоду в розмірі 4622 грн., моральну   шкоду    10000   грн   та   зобов'язати   передати   в   Фонд   соціального страхування від нещасних випадків на виробництві документи необхідні для нарахування страхових виплат.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали.

Представник ПТУ №16 позов визнала частково, вважаючи суму позову завищеною та пред'явленим з пропуском строку позовної давності. Рішенням суду позов задоволено частково.

На рішення суду представник відповідача приніс апеляційну скаргу в який просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та перевіривши законність і обгрунтованість рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає у зв'язку з тим, що районний суд повно і всебічно дослідив і Оцінив обставини по справі, надані сторонами докази згідно ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

У судовому засіданні встановлено, що 23 квітня 1956р. народний суд Ворошиловського району м. Одеси постановив рішення про стягнення з ФЗО № 5 на користь позивачки ОСОБА_1. щомісяця і довічно, починаючи з 26.03.56р. по 302 руб. у зв'язку з отриманою неї на виробництві травмою та втратою працездатності.

Одеське ПТУ №16, як правонаступник ФЗО № 5 до 1990р. проводив виплати у розмірі 12.2руб по 1976 р, про що свідчать надані відповідачем заява ОСОБА_1. про оплату її мотоколяски, та лист Одеської централізованої бухгалтерії №НОМЕР_1

Обласного управління профтехосвіти від 28 червня 1976р. З 1991 р відповідачка не одержувала виплати по зазначеному рішенню суду від відповідача.

Суд з урахуванням відмови позивачки від стягнення заборгованості по виплаті компенсації за шкоду заподіяну на виробництві за період з 1.01.91р. по 1.01.95р. та з урахуванням визнання представником відповідача частково позову вважав правомірним стягнути заборгованість з урахуванням розміру середнього заробітку маляра 4 розряду з урахуванням втрати позивачем 80% працездатності в розмірі 34175, 5 грн. на підставі ст. 455, 456 ЦК України (в редакції від 1.01.64р.).

Суд також вірно дійшов до висновку, що доводи відповідача про визначення суми заборгованості у відповідності до місячних тарифних ставок робітників в галузі транспортного будівництва є безпідставними та не відповідаючими ст. 455 ЦК України (в редакції від 1.01.64р.), якою передбачено, що особ-. відповідальна за шкоду, повинна відшкодувати потерпілому втрачена заробіток, тобто середню місячну заробітну плату, яка як правило відрізняєтється за розміром від тарифної ставки.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, ч.І п. 1 ст. 307, 308, 314 ч. 1 п. 1, 315, 319 ЦПК України, судова колегія,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державний професфйно-техничний навчальний заклад « Одеське порфесійно-техниічне училище будівництва і комунального господарства » відхилити .

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 січня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців.