Справа № 22-4722                                                                    Головуючий у суді 1-й інстанції

2006 рік                                                                                      Кириченко

Суддя-доповідач Ісаєва Н.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

13 вересня 2006 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області у складі: головуючого судді Косогор Г.О. суддів: Ісаєвої Н.В., Ткачук 0.0. при секретарі Зелініському О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою Овідіопольського районного військового комісаріату на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1   до Овідіопольського РВК про поновлення на роботі та скасування наказу,-

ВСТАНОВИЛА:

17 жовтня 2005 року позивачка звернулась до суду з вищеназваним позовом , в якому просила, поновити її на роботі на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту ІНФОРМАЦІЯ_1) та с касувати наказ № НОМЕР_1   від 03.10.2005 року про звільнення. Позивачка позов підтримала. Представник відповідача позов не визнав. Рішенням суду позов задоволено.

На рішення суду представник відповідача приніс апеляційну скаргу в який просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову ОСОБА_1. посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального о права.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає у зв'язку з тим, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази згідно ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до ст. 215 КЗпП України та ст. 15 Закону України "Про відпустки» працівникам , які навчаються у вищих закладах освіти з вечірньою та заочною формами навчання , надаються додаткові відпустки у зв'язку з незнанням, а також інші пільги, передбачені законодавством

Відповідно до 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, Який розглядає трудовий спір.

Так судом встановлене, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н,    відповідно до наказу № НОМЕР_2 від 01.07.2003 року була прийнята на роботу на посаду ІНФОРМАЦІЯ_1 по обліку та бронювання , яка є не державним службовцем. Будучи працюючи в даної установі ОСОБА_1. навчається у Вінницькому НКЦ Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Г.Сковороди на ІНФОРМАЦІЯ_4 заочної формі навчання .

23 вересня 2005 року позивачка ОСОБА_1. звернулась з заявою про надання відпустки дія проходження педагогічної    практики . яку належним 'шном передала працедавцю .

03 жовтня 2005 року керівництво Овідіопольського РВК відповідно до наказу № НОМЕР_1 звільнила позивачку з посадиІНФОРМАЦІЯ_1 по ст. 40 п. 4 КЗпП України в зв'язку з прогулу без поважних причин. В своїх доводах представник відповідача зазначив, що позивачка повинна працювати чесно і сумлінно і точно виконувати розпорядження уповноваженого ним органу, але з цім суд не поводився не, так як находження   позивачки на практиці є поважною причиною, крім того , ОСОБА_1 належним чином повідомила про проходження навчання.

З матеріалів службового розвідування не вбачається, що позивачка ОСОБА_1, не виконувала свої обов'язки відповідно до функціональних обов'язків , яки були затверджені військовим комісаром Овідіопольського РВК від 25.11.2003 р. а тому суд правильно дійшов до висновку про можливість поновлення позивачки на посаді інструктора та скасування наказу Озідіспольського РВК № НОМЕР_1 від 03,10.2005 року .

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, ч.І п. 1 ст. 307, 308, 314 ч. 1 п. І, 315, 319 ЦПК України, судова колегія,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Овідіопольського районного військового комісаріату   відхилити .

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 травня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців.