Справа № 2-а-31
2008 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2008 року Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:
судді - Приліпка В.М.
при секретарі - Петренко О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бахмачі справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бахмацької райдержадміністрації про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення і одноразової допомоги до 05 травня ,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інвалідом війни 2 групи.
У січні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Бахмацької райдержадміністрації про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і допомоги до 05 травня, як інвалід війни, посилаючись на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії та інвалідом війни 2 групи, і відповідно до ст.48 ЗУ “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат, крім того, відповідно до ст.12 ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, як інвалід війни 2 групи, має право на отримання щорічної одноразової допомоги до 05 травня в розмірі 7 мінімальних розмірів заробітних плат. Ці види допомог виплачуються громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. Розмір мінімальної заробітної плати, визначається на момент виплати. 05 жовтня 2006 року вступив у законну силу ЗУ “Про внесення змін до ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за №231-V, яким доповнено ст.71 “Особливості внесення змін до цього Закону”. Згідно із рішенням Конституційного Суду України 6-рп\2007 від 09 липня 2007 року визнані такими, що не відповідають Конституції України, ст.71 ЗУ “Про Державний бюджет України на 2007 рік” в частині виплати компенсації і допомоги в розмірах відповідно до мінімальної зарплати. А тому, позивач просить зобов”язати відповідача провести перерахунок недоотриманої ним одноразової допомоги на оздоровлення і допомоги до 05 травня за 2005- 2007 роки, коли він отримав лише частину належних йому до виплат коштів. Відповідні розрахунки недоплачених сум прикладені до позовної заяви. Загальна сума недоплачених йому коштів становить 10495,30 грн.
Ухвалою суду від 06 березня 2008 року до участі в справі як 2 відповідача притягнуто Чернігівський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги і просить їх задовольнити.
Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Бахмацької райдержадміністрації в судове засідання не з”явився, але в письмовій заяві відповідач просить справу розглянути без участі їх представника і у наданому суду письмовому запереченні на позовні вимоги вказав, що позов не визнає, так як здійснення перерахунку одноразової допомоги на оздоровлення та одноразової допомоги до 5 травня не входить до компетенції управління, оскільки розміри та порядок виплати допомог визначаються постановами Кабінету Міністрів України і ЗУ “Про Державний бюджет України”. Управління праці є головним розпорядником бюджетних коштів , призначених для виплати компенсації та допомог, передбачених ст. 48 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, тому, згідно п.5 та 6 ст.51 Бюджетного Кодексу України бере на себе забов”язання і проводить видатки тільки в межах бюджетних асигнувань. Згідно ст.62 вищеназваного закону роз”яснення порядку цього закону проводиться Кабміном України, рішення якого є обов”язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб”єктами господарювання незалежно від форми власності. В 2004 році механізм здійснення видатків на ці цілі чорнобильцям було визначено Порядком використання коштів Державного бюджету України на виконання програм, пов”язаних із соцзахистом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженим наказом Мінпраці та соціальної політики України від 02.07.04 року № 147, Постановою Кабміну України від 26.07.1996 року № 836. Відповідно до цих нормативних актів щорічна допомога на оздоровлення інваліду війни 2 групи нараховувалась і виплачувалась в розмірі 26 грн.70 коп. 20 вересня 2005 року Постановою Кабінету України №936 затверджений Порядок використання коштів держбюджету для виконання програм, пов”язаних із соцзахистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначено використання коштів для виплати щорічної допомоги на оздоровлення у розмірах, передбачених постановою Кабміну від 12.07.2005 року №562. Згідно даної постанови допомога на оздоровлення інваліду 2 групи нараховувалась і виплачувалась в сумі 120 грн. Дія ст.48 Закону на 2006 рік була зупинена п.37 ст.77 ЗУ “Про Державний бюджет України на 2006рік” від 20.12.2005 року №3235-1V та на 2007 рік - пунктом 30 ст.71 ЗУ “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року №489-V. Після прийняття рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп\2007 про визнання неконституційними окремих положень ЗУ “Про Державний бюджет України на 2007рік” зміни до цього Закону не вносились. В червні 2007 року ОСОБА_1було виплачено 120 грн. Управління праці та соціального захисту населення не є розпорядником коштів, які виплачуються ветеранам війни, як одноразова грошова допомога до 05 травня. Реалізація рішення Конституційного Суду можлива після внесення Верховною Радою змін до ЗУ “Про Державний бюджет України на 2007 рік” та визначення останнім джерела для усіх виплат.
Представник відповідача - Чернігівського обласного центру нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в судове засідання не з”явився, але в письмовій заяві другий відповідач просить розглянути справу у відсутність представника, і заперечує проти задоволення позову. В письмових запереченнях проти позову центр вказує, що відповідно до ст. 13 ЗУ “Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту” інвалідам війни 2 групи щорічно до 05 травня передбачена разова грошова допомога у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Зазначена допомога фінансується за рахунок коштів Державного бюджету. Згідно ст.30 ЗУ “Про Державний бюджет України на 2006 рік”, ст.29 ЗУ “Про Державний бюджет України на 2007 рік” виплата щорічної разової допомоги відповідно до ЗУ “Про статус ветеранів війни” здійснювалась інвалідам 2 групи в таких розмірах: за 2006 рік - 330 грн., за 2007 рік - 360 грн. Виплата щорічної разової допомоги проведена ОСОБА_1. в квітні 2006-2007 років. Видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно Законом “Про Державний бюджет України”. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року положення деяких статей ЗУ “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, зокрема: ст.29, п.13 ст.71 визнані такими, що не відповідають Конституції України. Зазначене рішення може бути реалізоване шляхом внесення змін до законодавчого акту, який був предметом спору. Затвердження Державного бюджету та внесення змін до нього належить до повноважень Верховної Ради України. Реалізація рішення Конституційного Суду можлива лише після внесення Верховною Радою змін до держбюджету. Виплата компенсацій та допомог, передбачених ст.48 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” проводиться управліннями праці та соціального захисту населення районних держадміністрацій, за рахунок коштів державного бюджету, які надходять на ці виплати.
Ознайомившись із матеріалами справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст.48 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” встановлено, що щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 2 групи виплачується в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
В 2005 році в квітні місяці позивачу було виплачено допомогу на оздоровлення в сумі 26 грн. 70 коп. Згідно із ст.90 ЗУ “Про Держбюджет України на 2005 рік” розмір мінімальної зарплати з 01.04.2005 року становив 290 грн. Розмір допомоги на оздоровлення згідно із ст.48 ЗУ (290 х 5) = 1450 грн. Розмір недоотриманої допомоги складає (1450 - 26,70) = 1423 грн. 30 коп.
В 2006 році в травні місяці позивачу було виплачено 120 грн. Згідно ст.82 ЗУ ”Про Державний бюджет на 2006 рік” розмір мінімальної зарплати з 01.01.2006 року по 01.07.2006 року становив 350 грн. Розмір одноразової допомоги згідно ст.48 складає (350 х 5) = 1750 грн. Розмір недоотриманої допомоги складає (1750 - 120) = 1630 грн.
В 2007 році, в травні місяці, позивачу було виплачено 120 грн. Згідно ст.76 ЗУ “Про Державний бюджет України на 2007 рік” розмір мінімальної зарплати з 01.04.2007 року по 01.07.2007 року становив 420 грн. Розмір допомоги на оздоровлення згідно ст.48 ЗУ складає (420 х 5) = 2100 грн. Розмір недоотриманої допомоги складає: (2100 - 120) = 1980 грн. Загальна сума недоотриманої допомоги за 2005-2007 роки складає 5033 грн. 30 коп.
Ця сума повинна бути стягнута із Управління праці та соціального захисту населення Бахмацької райдержадміністрації.
Згідно із ст.71 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи”, “дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону”
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України “органи державної влади та органами місцевого самоврядування, їх особи, забов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України”.
Конституційний суд України в своєму рішенні від 09 липня 2007 року №6-рп 2007 року вказав, що зупинення Законом України про Держбюджет України дії інших законів України щодо надання пільг і гарантій, компенсацій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено Законами України, не відповідає ст.ст. 1, 3 ч.2, ст.6, ч.2 ст.8, ч.2 ст.19, ст.ст.21, 22, п.1 ч.2, ст.92 ч.ч.1-3 ст. 95 Конституції України, а також, що Верховна Рада України не повноважна при прийнятті Закону про Держбюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних Законів України, зупиняти дію окремих законів України та\або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору підлягає застосуванню саме ст.48 ЗУ №796-Х11, ст. 90 ЗУ “Про Державний бюджет України на 2005 рік” “ст.82 ЗУ “Про держбюджет України на 2006 рік”, ст.76 ЗУ “Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Норми вище зазначених законів Конституційним судом не визначались антиконституційними. А тому, посилання представника Управління праці на Постанови Кабміну №836 від 26.07.2006 року і №562 від 12.07.2005 року є такими, що не відповідають вимогам Конституції, вищеназваним Законам України.
Згідно із ст. 13 ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту інвалідам війни 2 групи виплачується щорічна одноразова допомога в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Ця допомога виплачується до 05 травня.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни. Подаючи позов до суду, позивач помилково виходив з того, що він має право на цей вид одноразової допомоги, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком у 2007 році 410 грн., але з 01.04.2007 року розмір мінімальної пенсії за віком складав 406 грн., а отже в позові ним зроблені не вірні розрахунки, але відповідно ст.11 КАС України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін.
За повідомленням Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 17.03.08 року № 959\03, за повідомленням управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_1 від 18.02.08 року № 03-05\398 в 2005 році було виплачено одноразову допомогу в розмірі 330 грн. 00 коп., в 2006 році - 330 грн., у 2007 році 360 грн. Ця допомога виплачувалась у квітні місяці 2005-2007 років.
Відповідно до ЗУ від 09.07.2003 року №1058-IV з послідуючими змінами, з 01.04.2006 року був встановлений мінімальний розмір пенсії за віком - 359 грн., з 01.04.2007 року - 406 грн. Недоплачена сума допомоги за 2006 рік складає ((359 х 8) - 330) = 2542 грн., а за 2007 рік ((406 х 8) - 360) = 2888 грн. Загальна сума недоплати складає 5430 грн.
Ст.2 ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” вказує на те, що “права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними”.
Відповідно до ч.3 ст.22 Конституції України “ не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових або внесення змін до чинних законів.
Конституційний суд у справі №1-29\2007 р. від 09.07.2007 року визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення ст.29 ЗУ “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, за якою у 2007 році виплата щорічної одноразової допомоги інвалідам війни 2 групи здійснюється у розмірі 360 грн.
Сума 5430 грн. підлягає стягненню з Чернігівського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, так як саме цей орган займається нарахуванням та виплатою одноразової допомоги до 05 травня.
Керуючись ст.ст. 48, 71 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ст.ст.2,13,17 ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, ст.ст.22,152 Конституції України, ст.ст.71, 87, 86, 94, 159-163 КАС України, суд ,-
П О С Т А Н О В И В :
Стягнути із Управління праці та соціального захисту населення Бахмацької райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення як учаснику ліквідації автрії на Чорнобильській АЕС, за період 2005-2007 років, в сумі 5033 (п”ять тисяч тридцять три) гривень 30 копійок.
Стягнути із Чернігівського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення як ветерану війни, за період 2006-2007 років в сумі 5430 грн. (п”ять тисяч чотириста тридцять) гривень.
Судові витрати компенсувати за рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: