Справа № 2-964/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2007 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Новак А.В., при секретарях Харченко Л.О., Тищенко О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Прилуки справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, третя особа - Прилуцька міська державна нотаріальна контора, про визнання договору дарування недійсним та про визнання права власності на квартиру, -
встановив:
позивачка звернулась до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_2., третя особа - Прилуцька міська державна нотаріальна контора, про визнання договору дарування недійсним та про визнання права власності на квартиру. Мотивувала свої позовні вимоги тим, що 17.10.2006 році між нею, її покійним чоловіком - ОСОБА_3, з однієї сторони та відповідачкою ОСОБА_2. було укладено договір дарування квартири, що розташована за адресою: м. Прилуки Чернігівської області, АДРЕСА_1. Вказаний договір був посвідчений державним нотаріусом Прилуцької міської нотаріальної контори ОСОБА_4. за місцем їх проживання. Посилалась на ті обставини, що вона та її покійний чоловік вчинили договір дарування під впливом помилки, а тому і просить суд визнати недійсним вказаний договір дарування зазначеної квартири та визнати за нею право власності на квартиру повністю, оскільки до укладення договору дарування вона була власницею 1/2 частини зазначеної квартири, а її покійному чоловіку належала інша 1/2 частина цієї квартири і тому після його смерті вона є спадкоємицею, оскільки прийняла спадщину фактично.
В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали вимоги позовної заяви, зазначивши, що договір дарування квартири позивачка та її покійний чоловік вчинили під впливом помилки, будучи особами похилого віку та вважали, що дана квартира відчуджувалась користь відповідачки не шляхом укладення договору дарування, а шляхом укладення договору довічного утримання, оскільки відповідачка обіцяла їм надавати допомогу по утриманню та догляду. Після укладення оспорюваного договору дарування, відповідачка перестала їй надавати будь-яку допомогу і вона була змушеня покинути квартиру та поїхати до рідної сестри, оскільки боялась лишитись без допомоги та догляду. Просили суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі
Відповідачка та її представник в судовому засіданні позов не визнали, вказуючи на безпідставність вимог позивача, оскільки договір дарування квартири розташованої за адресою: м. Прилуки Чернігівської області, АДРЕСА_1 відбувся добровільно. Саме позивачка та її покійний чоловік запропонували подарувати їй -ОСОБА_2. вказану квартиру, що в подальшому і зробили, виражаючи свою волю та бажання на грунті тривалих та доброзичливих відносин між ними. Жодного впливу на позивачку та померлого ОСОБА_3 з боку відповідачки та інших осіб не чинилось, а державним нотаріусом ОСОБА_4. був посвідчений з дотриманням усіх вимог закону. Просили суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1. в повному обсязі.
Третя особа - державний нотаріус Прилуцької міської нотаріальної контори ОСОБА_4. надіслала до суду лист з клопотанням розглянути справу у її відсутності, зазначивши у листі, що при посвідченні нею 17.10.2006 року договору дарування квартири АДРЕСА_1 в м. Прилуки Чернігівської області
були дотримані всі вимоги чинного законодавства, дарувальники мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і їх волевиявлення було вільним та відповідало їх внутрішній волі.
Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, відповідача та його представника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню, з таких мотивів.
У судовому засіданні встановлено, що 17 жовтян 2006 року державним нотаріусом Прилуцької міської нотаріальної контори ОСОБА_4. було посвідчено договір дарування квартири, що розташована за адресою: м. Прилуки Чернігівської області, АДРЕСА_1. У зазначеному договорі одна сторона - ОСОБА_1. та ОСОБА_3 (дарувальники) передали другій стороні - ОСОБА_2. (обдарованій), беоплатно майно - квартиру АДРЕСА_1 в м. Прилуки Чернігівської області(дарунок) у власність.
Позивачка та її представник, на обгрунтування своїх вимог в позовній заяві та у судовому засіданні зазначили, що оспорюваний договір дарування вчинений під впливом помилки, в зв'язку з похилим віком та незадовільним станом дарувальників, однак суд не погоджується з даною позицією оскільки, як вбачається з письмових пояснень державного нотаріуса ОСОБА_4. , перед тим, як посвідчити оспорюваний договір дарування вона та працівник нотаріальної контори двічі виїзджали за адресою проживання ОСОБА_1. та ОСОБА_3 для встановлення дієздатності останніх і ними усвідомлювалась природа цього правочину та значення своїх дій. Обоє дарувальників перебували при здоровому розумі та ясній пам'яті, діяли вільно без будь-якого фізичного чи психічного примусу відносно них. Крім того, як зазначила державний нотаріус, договір дарування був прочитаний та особисто підписаний дарувальниками.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6, ОСОБА_7. пояснили, що їм було відомо про наміри ОСОБА_1. та ОСОБА_3 подарувати свою квартиру ОСОБА_2., оскільки між ними склались теплі стосунки. ОСОБА_2. піклувалась про подружжя Шакуло, які неодноразово зазначали, що вони зі своїми родичами не спілкуються і мають намір залишити свою квартиру ОСОБА_2., що узгоджується з пояснення державного нотаріуса ОСОБА_4. та спростовує твердження позивачки на рахунок її намірів та намірів її чоловіка укласти саме договір довічного утримання, а не договір дарування, а отже суд приходить до висновку, що ними(дарувальниками) в повному обсязі усвідомлювалась суть вчиненого правочину і вони не помилялись, щодо обставин, які мали істотне значення при його вчиненні.
Крім того, представником відповідача в судовому засіданні були надані та долучені до матеріалів справи відповіді на запити адвоката ОСОБА_8, з яких вбачається наступне:
З відповіді Прилуцької центральної міської лікарні за № 489/7 від 30.07.2007р. вбачається, що ОСОБА_1., мешканка м. Прилуки, АДРЕСА_1 в період з 01.10.2006 року по 30.07.2007 року за медичною допомогою не зверталась.
З відповіді сімейного лікаря Прилуцької центральної міської лікарні вбачається, що ОСОБА_1., 1932 року народження, мешканка м. Прилуки, АДРЕСА_1 в період з 01.10.2006 року по 25.10.2006 року та впродовж 2007 року за медичною допомогою та консультаціями не зверталась.
З відповіді завідуючого психоневрологічного відділення Прилуцької центральної міської лікарні вбачається, що ОСОБА_1., 1932 року народження, мешканка м. Прилуки, АДРЕСА_1 на обліку у психіатра не перебуває.
З відповіді правління Прилуцької міської організації Червоного хреста України в Чернігівській області від 02.08.2007 року вбачається, що ОСОБА_1., мешканка м. Прилуки, АДРЕСА_1 у них на обліку не перебуває.
Відповідно до ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилась щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним, однак зазначені позивачкою обставини про її помилку, щодо мотивів правочину, в конкретному випадку не мають істотного значення і не є підставою для задоволення вимог про визнання договору дарування недійсним. При заключенні договору дарування квартири від 17.10.2006 року були виконані всі передбачені умови та порядок укладення договорів, що регламентується главою 16 та главою 55 ЦК України.
Свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10, в судовому засіданні пояснили, що позивачка є їх родичкою і їм відомо, що вона не мала наміру дарувати свою частину картири відповідачці, так само, як і не мав наміру дарувати свою частину квартири покійний ОСОБА_3 Крім того пояснили, що відповідачка ОСОБА_2. ніякого догляду за подружжям Шакуло не здійснювала і отримавши квартиру в дарунок, вигнала позивачку з цієї квартири. Суд не бере до уваги покази зазначених свідків, оскільки вони суперечать іншим матеріалам справи і не узгоджуються з доказами по справі дослідженими в судовому засіданні.
За таких обставин суд приходить до висновку, про необхідність відмовити позивачці в задоволенні позову, про визнання договору дарування від 17.10.2006 року недійсним та визнання за нею права власності на квартиру.
Також, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд відмовляє позивачці в стягненні з відповідача понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі ст. ст. 202, 229, 717-722 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 58, 60, 88, 208, 209, 212-215, 223, 294-296 ЦПК України, -
вирішив:
ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_2, третя особа - Прилуцька міська державна нотаріальна контора, про визнання договору дарування недійсним та про визнання права власності на квартиру -відмовити, за безпідставністю заявлених вимог.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги -протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Зазначені заява та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.