Справа № 2-412/11

Номер рядка звіту 26

РІШЕННЯ

Іменем України

"07" грудня 2011 р.   

Ємільчинський районний суд  Житомирської області

в складі: головуючої     –судді                               Прищепи Т.П.

              при секретарі                                               Ходоровському В.Є.

              з участю позивачки                                       ОСОБА_1  

              представника  відповідача                          ОСОБА_2

              відповідача                                                   ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Ємільчине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ПриватБанку», ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідачів ОСОБА_4 про визнання недійсним договору поруки, -                                      

                                                  В С Т А Н О В И В :

         ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПАТ КБ «Приват Банк»в особі філії «Житомирського регіонального управління»ПАТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідачів ОСОБА_4 про визнання недійсним договору поруки № ЕМ-12-07 від 02 липня 2007 року укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк».

            В позові зазначила, що 02 липня 2007 року між ОСОБА_4 та ПАТ КБ «ПриватБанк»було укладено кредитний договір № ЕМ-12-07. В той же день між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк»було укладено договір поруки № ЕМ-12-07. Відповідно до кредитного договору ПАТ КБ «ПриватБанк»зобов'язався надати ОСОБА_4 кредит в розмірі 30 000 грн. на умовах повернення даної суми, а відповідно до договору поруки ОСОБА_3 зобов'язався відповідати перед банком всім своїм майном за належне виконання позичальником своїх зобов'язань. Таким чином позивач вважає, що було порушено її майнові права, оскільки вона є дружиною ОСОБА_3 який уклав договір поруки без її відома та без отримання її згоди, а відповідно ч. 2,3 ст. 65 Сімейного Кодексу України при  укладенні договорів одним з подружжя, вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, або чоловік мають право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним, як такого, що укладений другим без її (його) згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Оскільки договір поруки в даному випадку не можна вважати дрібним побутовим позивачка вважає, що для його укладення  ОСОБА_3 мав отримати її згоду.

          В позові позивач просила суд визнати договір поруки № ЕМ-12-07 від 02 липня 2007 року укладений між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк»недійсним.

          Позивачка в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила їх задоволити, дала пояснення зіславшись на обставини викладені в позовній заяві.  

         Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні визнав позовні вимоги повністю, не заперечив проти задоволення позову.

Представник відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк»ОСОБА_2 позов не визнав, просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що договором поруки передбачено, що поручитель ОСОБА_3 відповідає перед кредитором належним йому майном. Будь –якого конкретно визначеного майна (в тому числі, яке б мало статус спільного сумісного майна подружжя) договором поруки не передбачено. Таким чином за зобов'язаннями по кредитному договору, забезпеченому порукою, поручитель відповідає лише належним йому майно, а не спільним сумісним майном подружжя, а тому приписи ст. 65 СК України при укладанні оспорюваного договору не порушено.

Третя особа на стороні відповідачів ОСОБА_4 в судове засідання не з?явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином судовою повісткою, про причини неявки суд не повідомив та не надіслав заяви про розгляд справи у його відсутності.

           Вислухавши пояснення позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи: ксерокопію свідоцтва про укладення шлюбу між позивачем та ОСОБА_3; ксерокопії свідоцтв про народження дітей; ксерокопію кредитного договору  № ЕМ-12-07 від 02.07.2007 року; ксерокопію графіка погашення кредиту, відсотків і винагороди; ксерокопію договору поруки № ЕМ-12-07 від 02.07.2011 року, суд вважає, що позов не обгрунтований та не підлягає задоволенню, оскільки  в судовому засіданні було встановлено, що 02 липня 2007 року між ОСОБА_4 та ПАТ КБ «ПриватБанк»було укладено кредитний договір № ЕМ-12-07. В той же день між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк»було укладено договір поруки №ЕМ-12-07. Згідно договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання обовязків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

          Згідно ст. 73 СК України за зобов'язанням одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі. На майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, стягнення може бути накладено лише в тому разі, якщо судом установлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, і те, що було одержано за договором, використовується на її потреби. Однак факту укладення ОСОБА_3 договору поруки в інтересах сім'ї судом не встановлено. Згідно зі змістом договору його укладено в інтересах банку та ОСОБА_4 Отже за укладеним ОСОБА_3 договором поруки стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на виділену йому в натурі частку в майні, яка належить йому та позивачу на праві спільної власності. На інше належне їм майно стягнення за договором поруки не може бути накладено.

Зі змісту ст. 553 Цивільного Кодексу України випливає, що порука є угодою щодо прийняття особою на себе обов’язку поручителя перед кредитором за виконання боржником свого зобов’язання та несення відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов’язання боржником шляхом відшкодування в грошовій формі того, що не було виконане боржником.

Порука є способом забезпечення виконання зобов’язання, а не угодою щодо розпорядження спільним майном подружжя, яка потребує дотримання вимог ч. 3 ст. 65 СК України, оскільки змістом поруки є не майно, а відповідальність особи (поручителя) за порушення боржником своїх зобов’язань перед іншим суб’єктом, а тому договір поруки не створює обов’язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором. Згода ж одного з подружжя вимагається при відчуженні спільного сумісного майна подружжя і коли такий договір підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються ст. 553 ЦК України.

На підставі наведеного, ст.  553 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 60, ч.1 п.2,  209, 213, 214, 215, 216,  294 ч.1 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ПриватБанк», ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідачів ОСОБА_4 про визнання недійсним договору поруки - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Ємільчинський районний суд  протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя:Т. П. Прищепа