Справа № 163/509/25

Провадження № 2/163/200/25

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2025 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Шеремети С.А.

з участю секретаря Голядинець О.В.,

розглянувши в підготовчому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вишнівської сільської ради Ковельського району Волинської області про визнання права на завершення приватизації земельних ділянок,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві позивач просить ухвалити рішення про визнання за ним права на завершення приватизації та реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,25 за з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 0723384700:02:001:0145 та земельну ділянку площею 0,0843 га для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 0723384700:04:006:0639 в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його діда ОСОБА_2 .

Заявлені вимоги обґрунтував тим, що за життя дід склав заповіт, яким все своє майно заповів йому. До складу спадщини увійшли і вищевказані земельні ділянки, які надані у власність спадкодавцю рішенням Радехівської сільської ради від 07.09.1993 року. Однак за життя дід процедури приватизації земельних ділянок не завершив. Він же виготовив технічну документацію на ці земельні ділянки. Спадщину після смерті діда він прийняв, подавши нотаріусу відповідну заяву. Інші спадкоємці - дружина та син від прийняття спадщини відмовились. На частину спадкового майна йому уже видані свідоцтва про право на спадщину. Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки нотаріус йому відмовив через відсутність реєстрації цього майна у державних органах, тому реалізація його спадкових прав можлива лише в судовому порядку шляхом надання права на завершення приватизації цих земельних ділянок.

В підготовче засідання сторони не з`явились.

Від Вишнівської сільської ради через Електронний суд надійшла заява про визнання позову та розгляд справи за відсутності представника ради.

Згідно з ч.ч.1, 4 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Дослідження матеріалів справи приводить суд до висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають положенням ст.ст.1216, 1218, 1223, 1235, 1269, 1270, 1297 ЦК України, ст.ст.125, 126, п.1 розділу Х «Перехідних положень» ЗК України.

Підставність та обґрунтованість позову доводиться доданими до позову письмовими доказами та витребуваною судом у приватного нотаріуса Ковельського районного нотаріального округу Каганюка О.Ю. копією спадкової справи № 98/2019 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Зокрема, на підставі цих доказів встановлено, що позивач ОСОБА_1 є онуком спадкодавця ОСОБА_2 , спадщину прийняв на підставі ст.1269 ЦК України.

За життя 16 листопада 2018 року ОСОБА_2 склав заповіт, яким все своє майно заповів позивачу ОСОБА_1 .

Інші спадкоємці - дружина спадкодавця ОСОБА_3 , подала нотаріусу 25.10.2019 заяву, в якій вказала, що від отримання обов`язкової частки в спадщині вона відмовляється, оскільки майно є особистою власністю чоловіка, на частку в спільному майні подружжя не претендує; син спадкодавця - ОСОБА_4 також подав заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті батька.

Чинність цього заповіту підтверджується інформаційною довідкою зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 25 жовтня 2019 року №58062252.

Відповідно до довідки Вишнівської сільської ради від 16.10.2019 року №1-541 вбачається, що після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, до складу якого увійшли земельні ділянки. Також зазначено, що після смерті ОСОБА_2 залишилось пережиле подружжя - ОСОБА_3 .

Із витягу з архівної копії рішення Радехівської сільської ради від 07.09.1993 № 12/3 вбачається, що розташована по АДРЕСА_1 , земельна ділянка для обслуговування житлового будинку площею 0,25 га та розташована в межах села Вижгів земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства площею 0,60 га передані у власність безкоштовно ОСОБА_2 .

На указані земельні ділянки позивач виготовив технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), відповідно до якої земельній ділянці для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га присвоєно кадастровий номер 0723384700:02:001:0145, земельній ділянці для ведення особистого селянського господарства площею 0,0843 га - кадастровий номер 0723384700:04:006:0639.

Постановою приватного нотаріуса Ковельського районного нотаріального округу Каганюка О.Ю. 27 грудня 2024 року № 318/02-31 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на зазначені земельні ділянки через відсутність на них правовстановлюючих документів.

Відмова нотаріуса узгоджується з положеннями ст.67 Закону України «Про нотаріат» та п.4.14, п.4.16 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Відповідно до положення ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За змістом ст.126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У пункті 1 Перехідних положень Земельного кодексу України установлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ листом від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування» роз`яснив, що в разі, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст.125 Земельного Кодексу, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання правовстановлюючого документу на землю на ім`я спадкоємця, але не права власності на земельну ділянку.

Таким чином, враховуючи вище вказані положення матеріального та процесуального закону, зміст позовних вимог та їх обґрунтування, наявні у матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Отже, встановлено підстави для ухвалення рішення в підготовчому засіданні та задоволення позовних вимог.

Згідно із ст.142 ЦПК України у зв`язку з визнанням відповідачем позову позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Керуючись ст.ст.200, 206, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право на завершення приватизації та реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на земельні ділянки:

- розташовану по АДРЕСА_1 площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 0723384700:02:001:0145;

- розташовану в селі Вижгів Ковельського району Волинської області площею 0,0843 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 0723384700:04:006:0639,

які згідно з рішенням Радехівської сільської ради Любомльського (зараз Ковельського) району від 07.09.1993 № 12/3 були безкоштовно передані у приватну власність ОСОБА_2 .

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору, сплаченого ним згідно із квитанцією АТ «ТАСКОМБАНК» № 0370-5566-7570-2437 від 02 березня 2025 року.        

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду.

Інформація про сторін:

позивач – ОСОБА_1 ; місце проживання – АДРЕСА_2 ; РНОКПП – НОМЕР_1 ;

відповідач – Вишнівська сільська рада; місце знаходження - вулиця Незалежності 80А, село Вишнів Ковельського району Волинської області; код ЄДРПОУ – 04333164.

Головуючий : суддя С.А.Шеремета