П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2025 року м. Київ

Справа № 752/20954/23

Провадження № 22-ц/824/1279/2025

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.

сторони: позивач ОСОБА_1

відповідачі ОСОБА_2

розглянувши в порядку письмового провадженнями за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргоюОСОБА_2 , подану адвокатом Танащуком Максимом Володимировичем, на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 24 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.07.2021 між нею та відповідачем був укладений договір позики на суму 2 500 000 грн. відповідач зобов`язався повернути позику з відсотками в розмірі 3 000 000 в строк до 31.12.2021, про що склав розписку.

Відповідач гроші в обумовлений строк не повернув.

24.10.2023 Голосіївським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

01.11.2023 судом постановлено ухвалу про відмову в забезпеченні позову.

15.12.2023 відповідач звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

З урахуванням приписів ст. 19, 279 ЦПК України суд не вбачав підстав для переходу для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, хоча предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 22 квітня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг в розмірі 3 000 000 (три мільйона) грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 13 420 (тринадцять тисяч чотириста двадцять) грн. 00 коп.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання, які виникли у нього з договору позики від 21 липня 2021 року, та допустив прострочення, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 3000000 грн, яка підлягає стягненню на користь позивача.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 24 травня 2024 року виправлено описки в рішенні Голосіївського районного суду міста Києва від 22.04.2024 по справі №752/20954/2, та зазначено:

- у вступній частині рішення «розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін», замість помилково зазначеного «розглянувши в порядку загального позовного провадження без виклику сторін»;

-в описовій частині рішення «відповідач своїм правом на подачу відзиву скористався, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог», замість помилково зазначеного «відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався»;

-в описовій частині рішення «24.10.2023 судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін» замість помилково зазначеного «24.10.2024 судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін».

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на те, що ухвала є незаконною, необґрунтованою, постановленою при порушенні норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції виправив зміст власного рішення а саме: в описовій частині рішення «відповідач своїм правом на подачу відзиву скористався, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог», замість помилково зазначеного «відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався», що свідчить про те, що суд першої інстанції не розглядав відзив відповідача на позовну заяву.

Відзив на апеляційну скаргу іншими учасниками справи не подано.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 грудня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено статтею 368 ЦПК України, частина перша якої встановлює, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Ураховуючи те, що справа в силу своїх властивостей є малозначною, розгляд справи Київським апеляційним судом здійснюється в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

За правилами частини 2 статті 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 22 квітня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг в розмірі 3 000 000 (три мільйона) грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 13 420 (тринадцять тисяч чотириста двадцять) грн. 00 коп.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 24 травня 2024 року виправлено описки в рішенні Голосіївського районного суду міста Києва від 22.04.2024 по справі №752/20954/2, та зазначено:

- у вступній частині рішення «розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін», замість помилково зазначеного «розглянувши в порядку загального позовного провадження без виклику сторін»;

-в описовій частині рішення «відповідач своїм правом на подачу відзиву скористався, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог», замість помилково зазначеного «відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався»;

-в описовій частині рішення «24.10.2023 судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін» замість помилково зазначеного «24.10.2024 судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з таких підстав.

Діючі норми процесуального права не передбачають можливості виправлення помилок у судовому рішенні судом, який його ухвалив.

Для усунення недоліків судового рішення передбачена норма щодо виправлення описок та арифметичних помилок.

Положеннями ст. 269 ЦПК України передбачено, що суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Отже, законом передбачені тільки випадки, коли можуть бути усунені недоліки рішення суду тим самим судом, що його ухвалив.

Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо (постанова Верховного Суду від 14 січня 2019 року, справа № 369/8367/16-ц). В цій же постанові окремо зауважено, що суд не має права змінювати зміст судового рішення.

Арифметичні помилки - це помилки, пов`язані з розрахунками, які були зроблені судом під час прийняття рішення. Такими помилками, зокрема, можуть бути неправильний розрахунок суми позовних вимог, яка, на думку суду, підлягає присудженню позивачу, або неправильний розрахунок розподілу судових витрат. Не є арифметичними помилками, а, отже, і не може бути виправлене в порядку, передбаченому вказаною статтею, застосування неправильних методик підрахунку, застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень. Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився (постанова Верховного Суду від 07.05.2020 року в справі № 576/599/17-ц).

Згідно роз`яснень, викладених у пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Виходячи з вищевикладеного, в описовій частині рішення «відповідач своїм правом на подачу відзиву скористався, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог», замість помилково зазначеного «відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався», не є змістом судового рішення, та може бути змінений у порядку виправлення описок або арифметичних помилок.

Виправлення описок у вказаній частині не призведе до зміни суті рішення суду, а відтак вказана ухвала не виходять за межі положень цивільного процесуального закону щодо правових підстав для виправлення описок.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги оскільки вказані в ухвалі Голосіївського районного суду м. Києва від 24 травня 2024 року не змінюють суть судового рішення.

Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 24 травня 2024 року - без змін, оскільки підстав для скасування судового рішення немає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Танащуком Максимом Володимировичем- залишити без задоволення.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 24 травня 2024 року - залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає .

Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус

Судді: Л.Д. Поливач

О.І. Шкоріна