Справа № 11 -160/08. Головуючий у І інстанції Гладіч Н.І.
Категорія: 185 ч. 3 КК України. Доповідач Оксентюк В.Н.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 4 квітня 2008 року.
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого -судді: Оксентюка В.Н.,
суддів: Пазюка О.С., Бешта Г.Б.,
прокурора Смолюка Б.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією прокурора Любешівського району на постанову Любешісвського району від 25 січня 2008 року, якою кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_1за ст. 185 ч. 3 КК України повернута прокурору Любешівського району для проведення додаткового розслідування,-
в с т а н о в и л а:
Органами досудового слідства ОСОБА_1 звинувачується у тому, що 28 вересня 2007 року, біля 24 години вечора, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_3., з метою таємного викрадення чужого майна, розбивши віконне скло, проникли в приміщення магазину підприємця ОСОБА_2 в с. Великий Курінь Любешівського району звідки таємно викрав гроші в сумі 200 гривень та інші товаро-матеріальні цінності на суму 510 гривень, а всього викрав майна на суму 710 гривень.
На стадії судового розгляду справи, за клопотанням захисника неповнолітнього підсудного, вказана кримінальна справа судом повернута прокурору для проведення додаткового розслідування у зв'язку з неповнотою досудового слідства, яка не може бути усунена в судовому засіданні та притягнення до кримінальної відповідальності іншої особи.
Старший помічник прокурора Любешівського району, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, у поданій на постанову апеляції та доповненні до неї посилається на те, що станом на 25 серпня 2008 року дрібною крадіжкою вважалась крадіжка майна, вартість якого не перевищувала 620 гривень. Як встановлено з матеріалів справи, вчинення крадіжки грошей в сумі 200 гривень з каси магазину умислом ОСОБА_3. не охоплювалось і про крадіжку цих грошейОСОБА_1 йому нічого не було відомо. Згідно ч. 3 ст. 29 КК України співучасники не підлягають кримінальній відповідальності за діяння, вчинене виконавцем, якщо воно не охоплювалось їхнім умислом. В діях ОСОБА_1 є ексцес виконавця. Тому в діях ОСОБА_4 відсутній склад злочину, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України. Досудове слідство проведено повно. В постанові суд вже наперед вирішив обсяг обвинувачення та його доведеність. Прохає постанову про повернення справи прокурору для проведення додаткового розслідування скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.
Заслухавши доповідача, який доповів суть постанови та доводи апеляції, прокурора, який свою апеляцію підтримав, дослідивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів судової палати приходить до висновку, що апеляція до задоволення не підлягає.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи обвинуваченому ОСОБА_1. пред'явлено звинувачення у вчиненні крадіжки чужого майна на загальну суму 710 гривень за попереднім зговором групою осіб з неповнолітнім ОСОБА_3. та з проникненням в приміщення ( а.с. 98; 102-106 ).
Обвинувачений ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_3в ході досудового слідства та в судовому засіданні не заперечили факту попередньої змови на вчинення даної крадіжки. Як вбачається з їх показань, з цією метою, в нічний час, вони разом розбили віконне скло в приміщенні магазину підприємця ОСОБА_2 та проникли в це приміщення звідки разом і викрали товаро-матеріальні цінності. З зібраних по справі доказів вбачається , що ОСОБА_1 та ОСОБА_3є співвиконавцями вчинення даної крадіжки і їх намір був направлений на крадіжку чужого майна у не визначеному розмірі.
Згідно п. 25 постанови № 12 Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності” - крадіжку, грабіж, розбій, шахрайство і вимагательство належить кваліфікувати як здійснені за попереднім зговором групою осіб тоді, коли за домовленістю, яка виникла до початку вчинення злочину, в ньому брали участь як співвиконавці дві і більше особи.
Тому доводи апелянта в тій частині, що крадіжку грошей в сумі 200 гривень ОСОБА_1 вчинив з окремим умислом та таємно від ОСОБА_3. не грунтуються на матеріалах справи. Органи досудового слідства дійшли до передчасного висновку по відсутність в дія ОСОБА_3. складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і передчасно закрили щодо нього кримінальну справу на підставі ст. 6 п. 2 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину. За таких обставин, пред'явлене ОСОБА_1. обвинувачення за ст. 185 ч. 3 КК України прямо суперечить постанові про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_3і таке обвинувачення щодо ОСОБА_5 є суперечливе.
З врахуванням цих обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що досудове слідство у даній справі проведено неповно та поверхнево, не з'ясовані та не досліджені всі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Оскільки з матеріалів справи та постанови суду вбачається, що не всі особи притягнуті до кримінальної відповідальності, обвинувачення ОСОБА_1 за ст. 185 ч. 3 КК України тісно пов'язане з діями особи, щодо якої провадження по справі закрито і розгляд цих справ у окремому провадженні є неможливий, а тому суд підставно повернув дану кримінальну справу прокурору для проведення додаткового розслідування.
Не заслуговують на увагу доводи апелянта і про те, що обвинувачений ОСОБА_1, не оскарживши відповідно до чинного законодавства в ході досудового слідства постанови про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_3., фактично погодився з висновками досудового слідства про закриття кримінальної справи в цій частині.
Як вбачається з матеріалів справи постанова про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_3. винесена 16 листопада 2007 року. Сама ж постанова в справу вшита між 83 та 85 аркушами і не пронумерована. Того ж дня, ОСОБА_1 та його захисник були ознайомлені з матеріалами кримінальної справи, слідчим складено обвинувальний висновок і справа в порядку ст. 225 КПК України направлена прокурору для затвердження обвинувального висновку ( а.с.100-106 ). За таких обставин, ОСОБА_5 був позбавлений можливості в межах строків слідства оскаржити дану постанову, а відсутність скарги на постанову, не перешкоджала обвинуваченому ОСОБА_5 та його захиснику при розгляді справи по суті заявляти суду клопотання про неповноту досудового слідства.
Той факт, що при поверненні справи прокурору для проведення додаткового розслідування, судом не вирішено питання про запобіжний захід обвинуваченому не є безумовною підставою для скасування постанови суду.
Не заслуговують на увагу доводи апелянта і в тій частині, що повертаючи справу для проведення додаткового розслідування суд наперед вирішив питання про обсяг обвинувачення та доведеність вини винних осіб, оскільки питання про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності у справах публічного обвинувачення є виключною компетенцію органів досудового слідства і суд першої інстанції пропонував прокурору при проведенні додаткового розслідування даної кримінальної справи виконати вимоги ст. 22 КПК України про всебічне, повне і об'єктивне дослідження обставин справи.
Постанова суду є умотивована і підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.
При проведенні додаткового розслідування слідчому слід більш ретельніше встановити направленість умислу обвинуваченого ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3при вчиненні даної крадіжки, суб'єктивної та об'єктивної сторони злочину і на підставі встановлених доказів прийняти законне та обгрунтоване рішення.
Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати,-
у х в а л и л а:
Постанову Любешівського районного суду 25 січня 2008 року про повернення кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_1 за ст. 185 ч. 3 КК України прокурору Любешівського району для проведення додаткового розслідування залишити без зміни, а апеляцію старшого помічника прокурора Любешівського району - без задоволення.
Головуючий В.Н. Оксентюк.
( підписи) О.С. Пазюк.
Судді В.О. Опейда.
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Волинської області В.Н. Оксентюк.