Справа 2-508/2008 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2008 р. м. Макіївка
Центрально - Міський районний суд м. Макіївки, Донецької області, у складі:
головуючого судді: Мироненко В.В.
при секретарі: Бережній О.М.
за участю позивача: ОСОБА_1
представника позивача та третьої особи ОСОБА_5: ОСОБА_7
відповідачки: ОСОБА_2
третьої особи: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Макіївки Донецької області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: КП «Жилцентр №7», ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, суд, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 та неповнолітньої ОСОБА_6 про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 в якому вказує, що з ОСОБА_2 його син ОСОБА_3 одружився у 1988 р. та вона стала проживати в квартирі за адресою: АДРЕСА_1. З 1990 р. вона, а у 1992 р. їх донька ОСОБА_6 зареєстровані в спірній квартирі. В 1999 р шлюб між його сином та невісткою було розірвано, після цього невістка забрала свої речі та виїхала з квартири і проживає у своїй квартирі за адресою: АДРЕСА_2. Просив визнати її та онуку ОСОБА_6 втратившими право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.
У судовому засіданні ухвалою суду від 29.02.2008 р. неповнолітня ОСОБА_6 виведена із складу відповідачів, а дружина позивача - ОСОБА_4 та колишній чоловік відповідачки - ОСОБА_3 залучені до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник, діючий на підставі договору про надання правової допомоги від 24.11.2007 р. та доручення від 24.11.2007 р. ОСОБА_7 підтримали позовні вимоги в повному обсязі і пояснили суду, що відповідачка ОСОБА_2 у 1988 р. одружилась з ОСОБА_3 - сином позивача і вселилась у квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , а в 1990 р. зареєструвалась у вказаній квартирі. На момент реєстрації шлюбу основним наймачем квартири була мати позивача: ОСОБА_8, крім неї в квартирі були зареєстровані він з дружиною ОСОБА_4 і його сини - ОСОБА_3 та ОСОБА_9. Невістка ОСОБА_2 була зареєстрована за згодою наймача та усіх зареєстрованих осіб, як член сім'ї наймача. У 1992 р. у вказаній квартирі була зереєстрована і донька відповідача ОСОБА_6. У 1996 р. шлюб між відповідачкою ОСОБА_2 та сином позивача - ОСОБА_3 за рішенням Центрально-Міського райсуду м. Макіївки був розірваний, після чого відповідачка забрала всі свої, та дитячі речі, і виїхала із спірної квартири. З 1996 р. вона в квартиру не вселялась, хоча ніяких перешкод щодо вселення її в квартиру ним та його сім'єю не чинилось. За весь період часу з 1996 по теперішній час комунальні послуги за вказану квартиру сплачує він та його дружина. З 2000 року відповідачка мешкає в особистій квартирі, яку вона згідно довідки КП «БТІ» м. Макіївки купила, а у спірній квартирі мешкають квартиранти. Просить визнати відповідачку ОСОБА_2 та її неповнолітню доньку ОСОБА_6 втратившими право користування жилим приміщення, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала та пояснила суду, що у 1988 р. вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 Після одруження вона вселилась та зареєструвалась в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, як член родини наймача. Крім неї в квартирі були зареєстровані бабуся чоловіка- ОСОБА_8, яка фактично проживала, батьки чоловіка та його брат, які там не проживали. У 1992 р. народилась донька, яку зареєстровали у вказаній квартирі. З 1995 р. вона з чоловіком припинила шлюбні відносини, в 1996 р. - вони розірвали шлюб, чоловік пішов з квартири, а вона залишилась там жити до 01 листопада 1999 р. разом із бабусею чоловіка та донькою. Потім вона виїхала з квартири, так як бабуся була паралізована і мала потребу в постійному догляді, а вона сама є інвалідом 2 группи і не мала змоги за нею доглядати. Крім того, до них часто приходили якісь люди, що вимагали сплати боргів її чоловіка, який на той час вже покинув країну, та скрився. Коли вона у 1999 р. повернулась від матері з Дніпропетровської області, то виявила, що на дверях квартири змінені замки. Батьки колишнього чоловіка змінили замки і дати їй ключі від квартири відмовились, а потім в квартиру заселились квартиранти, які проживають там до теперішнього часу. За весь час, починаючи з 1999 р., вона дійсно не сплачувала комунальні платежі, так як не мала коштів і нікуди не зверталась щодо вселення в спірну квартиру, в якій немає її речей.
Третя особа ОСОБА_4 у судовому засіданні вважала, що позовні вимоги позивача пілягають задоволенню і пояснила, що вона зареєстрована у вказаній квартирі з 1964 року. У квартирі вона фактично проживала до 1988 р., і коли її син ОСОБА_3 одружився з відповідачкою то вона з чоловіком та другим сином, який є інвалідом і хворіє на цукровий діабет, та потребує постійного піклування, пішли жити до її матері за адресою: АДРЕСА_3 де проживають до теперішнього часу. У спірній квартирі залишились проживати мати її чоловіка та син з невісткою. У 1994 р. син пішов з сім'ї до іншої жінки , а відповідачка забрала свої речі та пішла до своїх батьків. Більше вона жити в квартиру не поверталась. В квартирі залишилась жити тільки бабуся - ОСОБА_8, яка була паралізована. Вони кожний день приїжджали в квартиру, щоб допомагати матері, і невістка там не з'являлась. У 2001 р. вони перевезли бабусю за місцем свого проживання, квартира залишилась порожня. Після пожежі у квартирі вони вимушені були змінити вхідні двері, та замки. Невістка за ключами до них не зверталась. Комунальні послуги завджи оплачувала вона з чоловіком. У 2004 році вони пустили в квартиру квартирантів, щоб хоч якось компенсувати витрати на утримання квартири. Ніяких речей відповідачки в квартирі немає, там залишався тільки спальний гарнітур, який вона забрала собі, так як вважає, що має на це право, бо давала гроші на його купівлю. Вважає, що відповідачка втратила право користування жилим приміщенням та її необхідно визнати втратившею право користування жилим приміщенням.
Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце слухання справи був повідомлени належним чином.
Представник третьої особи ОСОБА_5 , що діє за дорученням від 18.02.2008 р. ОСОБА_7 вважає, що позовна заява обгрунтована та її необхідно задовольнити, так як відповідачка ОСОБА_2 дійсно не проживає у спірній квартирі більше шести місяців без поважних причин.
Представник третьої особи КП «Жилцентр №7» у судове засідання не з'явився та надав суду лист з клопотанням розглянути справу без його участі, та зазначив, що заперечень та зауважень не має (а.с. 17).
Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_5 - ОСОБА_7, відповідача ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_4, свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.
Так, свідок ОСОБА_9, допитана в судовому засіданні показала суду, що у спірній квартирі вона ніколи не була. Їй відомо, що після розірвання шлюбу у 1994-1995 р. ОСОБА_2 виїхала із квартири чоловіка до своєї матері разом із дитиною, бо вона не мала можливості доглядати за хворою бабусею чоловіка, та сама потребувала догляду, так як є інвалідом 2 групи, при цьому вона не поверталась жити у квартиру чоловіка, бо в неї не було коштів на оплату комунальних послуг. Зараз в спірній квартирі мешкають квартиранти, а відповідачка проживає в квартирі свого брата, громадянина Росії, яку він купив для себе, але за документами вона оформлена на відповідачку ОСОБА_2, комунальні послуги за квартиру в якій проживає відповідачка з донькою сплачує брат.
Свідок ОСОБА_10 допитана в судовому засіданні покаала суду, що в квартиру за адресою: АДРЕСА_1 її племінниця - відповідачка ОСОБА_2 вселилась у 1988 р. коли зареструвала шлюб з ОСОБА_3, та проживала там з бабусею чоловіка, чоловіком, а потім і їх дочкою. У 1995-1996 р. вони розірвали шлюб, так як чоловік пив, гуляв та вчиняв дома скандали та бійки. Після розірвання шлюбу він пішов з дому до іншої жінки, а до племінниці ходили, якісь люди, вимагали борги її колишнього чоловіка. Потім чоловік виїхав до Росії, а відповідачка жила в квартирі до 1999 р., а коли вона приїхала від матері, то виявилось що замки на дверях квартири змінили. Вона просила у батьків чоловіка ключі, але вони відмовили їй. Всі свої речі вона з квартири забрала. Зараз в квартирі АДРЕСА_1 проживають квартиранти. В 2000 р. її племінник, який проживає в Росії купив собі квартиру та оформив її на ОСОБА_2, бо вважав, що як громадянин іншої країни не має права купувати нерухомість.
Згідно копії особистого рахунку № 2472 в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 з 1990 р. та ОСОБА_6 з 1992 р. (а.с.5)
Згідно довідки КП «Жилцентр №7» ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 разом із сім'єю у складі: ОСОБА_4 - дружина, ОСОБА_11 - син, ОСОБА_2 - невістка, ОСОБА_6 - онука (а.с.5)
Згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 розірвано 01.11.1999 р. про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу Макіївського відділу реєстрації актів громадянського стану м. Макіївки зроблено актовий запис №404, свідоцтво видано ОСОБА_5 (а.с. 6)
Згідно листа КП «БТІ м. Макіївки» на ім'я ОСОБА_2 зареєстрована квартира за адресою: АДРЕСА_2 на підставі биржового контракту договору купівлі-продажу від 21.07.2000 р.; на ім'я ОСОБА_6 відомостей про реєстрацію нерухомого майна - немає (а.с.24)
Згідно акта КП «Жилцентр №7» від 17.01.2008 р. у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 тривалий період часу ОСОБА_2 та її донька ОСОБА_6 не проживають (а.с. 44).
Згідно копії биржового контракту 142 купівлі-продажу квартири від 21.07.2000 р. ОСОБА_2 є власницею квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_2(а.с. 50-51)
Згідно копії свідоцтва про народження батьками ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с. 58)
Згідно копії рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 05 травня 1996 р. шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрований 27.07.1988 р. у Палаці одруження м. Макіївки, актовий запис №1972 розірваний та вказано, що відповідачка позов про розірвання шлюбу визнала, так як фактично проживає однією сім”єю з іншим чоловіком(а.с. 73-75)
Згідно витягу із амбулаторної карти № 2103 ОСОБА_9 хворіє на цукровий діабет 1 типу (інсулінозалежний) тяжка форма з частими декомпенсаціями у вигляді гіпогликемічних та кетоацедотичних станів, хронічний атрофічний тиреоідит, гипотиреоз середньої тяжкості і потребує постійного догляду (а.с.80)
Згідно копії пенсійного посвідчення ОСОБА_2 з 01.10.2005 р. є інвалідом 2 групи безстроково (а.с. 86)
Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщення внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму ВСУ №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12.04.2985 р. У справах про визнання наймача або члена його сім”ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням, необхідно з”ясувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім”ї) суд може продовжити пропущений строк.
Таким чином, судом в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 з 1988 р. фактично проживала, а з 1990 р. була зареєстрована в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, як член сім'ї наймача. Разом з нею проживала її неповнолітня дитина ОСОБА_6 Також судом було встановлено, що у 1996 р. шлюб між відповідачкою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був розірваний і рішенням суду, яке вступило в законну силу і ніким не було оскаржено, встановлено, що шлюбні відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були припинені в 1995 р., а причиною їх припинення являється та обставина, що як ОСОБА_2 так і ОСОБА_3 мали на той час шлюбні відносини з другими особами, тобто кожен з них мав інші сім'ї. Ці обставини в судовому засіданні підтвердила свідок ОСОБА_9, яка вказала, що саме у цей час - 1994-1995 р. відповідачка самостійно, без будь-якого примусу з боку позивача та третіх осіб, виїхала із спірної квартири і при цьому забрала всі належні їй речі, які вважала за потрібне забрати. Ці ж обставини у судовому засіданні підтвердила і сама відповідачка, яка вказала, що на цей час у спірній квартирі ніяких речей, які б належали особисто їй немає. Посилання відповідачки на те, що позивач та третя особа ОСОБА_4 перешкоджала її проживанню у спірній квартирі суд не приймає до уваги, так як ніяких доказів в підтвердження цих пояснень відповідачкою не надано. Той факт, що у спірній квартирі були замінені замки підтвердили як позивач так і третя особа ОСОБА_4 Однак, як встановлено судом, ці обставини мали місце вже після того, як відповідачка ОСОБА_2 виїхала самостійно із спірної квартири, а потреба в заміні замків була визвана необхідністю, так як були пошкоджені двері, які також були замінені разом із замками, проти чого не заперечувала і відповідачка.
З пояснення відповідачки в судовому засіданні встановлено, що вона самостійно з власної ініціативи виїхала із спірної квартири, так як не мала можливості доглядати за хворою бабусею ОСОБА_8 та сплачувати комунальні послуги.
Також в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що відповідачка має благоустроєне житло, а саме квартиру за адресою:АДРЕСА_2, яка згідно біржового контракту № 142 від 21.07.2000 р. належить їй і де вона до сьогоднішнього часу мешкає разом із своєю неповнолітньою донькою. Посилання відповідачки на те, що ця квартира належить її брату суд находить неправдивими і нічим не підтвердженими, так як саме відповідачка, згідно вимог цивільного законодавства України, є власницею цієї квартири і саме за нею зареєстровано право власності на цю квартиру в КП «БТІ м. Макіївки».
Також суд вважає, що відповідачка понад встановлені строки, а саме більше шести місяців, без поважних причин не проживала в спірній квартирі. Весь цей час відповідачка не турбувалась за спірну квартиру, ніколи не зверталась з позовами, заявами про закріплення за нею житла чи усунення перешкод з чиєї б то нібито сторони щодо її права на спірну квартиру.
Таким чином, суд доходить висновку, що причини відсутності відповідачки ОСОБА_2 в спірній квартирі не є поважними та вважає, що ОСОБА_2 та її донька ОСОБА_6 втратили право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.
На підставі ст.ст. 71ч.2, 72 ЖК України, п.10 постанови Пленуму ВСУ № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12.04.2985 р. та керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 57, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: КП «Жилцентр №7», ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання особи, такою, що втратила право на користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 - задовольнити у повному обсязі.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітню ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, втратившими право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України
Рішення винесене в нарадчій кімнаті в 1-ом экз.
Суддя: Мироненко В.В.