Центрально-Міський районний суд м.Макіївки

                                                                                 Справа  № 2-1043/11

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м  У к р а ї н и

29 вересня 2011 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі: головуючого          судді         Андрюшиної Л.А.

при секретарі                                  Сухановій Я.С.

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Макіївки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Макіївської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності та виділ частки в натурі в самостійний об»єкт нерухомого майна ,-  

в с т а н о в и в:

          Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вище зазначеним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.08.1988 року належить 3/8 частини домоволодіння АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку літ.«А-1», площею 33,5кв.м, сараю літ.»І-1», вбиральні літ»к».  Інші частини спірного домоволодіння належать відповідно до договору дарування від 08.01.2003 року № 54 ОСОБА_2- ј частини, відповідно до договору купівлі-продажу від 19.03.1990 року ОСОБА_3 –3/8 частини. В процесі експлуатації належній їй частини домоволодіння, нею з ціллю поліпшення житлових умов була збудована прибудова літ. «а2», в зв»язку з чим загальна площа належного їй жилого будинку змінилася з 57,36кв.м на 81кв.м у тому числі житлова 49кв.м, а також самочинно збудований сарай літ «Л». Згідно паспорту технічного обстеження основних несучих конструкцій, складеного КП «Містобудівництва, архітектури та проектування», результати візуального обстеження прибудови під літ. «а2»до житлового будинку літ «А-1», сараю під літ. «Л», вбиральні під літ «к»показали задовільний стан конструкцій, які припускають нормальну технічну експлуатацію без збільшення навантаження на основні несучі конструкції, без зміни умов їх експлуатації і при умові проведення регулярного поточного ремонту. Крім того, вона відповідно до ст. 364 ч.1 ЦК України має право на виділ в натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності, в зв»язку з чим вирішила звернутися до суду з вище вказаним позовом та просить суд визнати за нею право власності на самочинно збудовану прибудову літ. «а2», сараю літ «Л»та визнати за нею право власності на 3/8 частини домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 81кв.м, житловою площею 49кв.м. Визнати 3/8 частини цього домоволодіння, яка складається з: житлового будинку літ «А-1», прибудови літ «а2», сараю літ. «Л», вбиральні літ. «к»окремим об»єктом нерухомого майна, виділити цю частку в самостійну, припинив право спільної часткової власності та визнати за нею право власності на окремий об»єкт нерухомого майна, загальною площею 81кв.м., житловою площею 49кв.м, сараю літ «Л», вбиральні літ. «к».

           Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з»явилася. Про день та час розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином.

           У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_4, яка діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити. Пояснення суду в обґрунтування позовних вимог дала аналогічні тим, що викладені у позовній заяві. В подальшому представник позивача в судове засідання не з»явилася. Суду надала заяву з проханням розглянути справу у її відсутності.

Представник відповідача –Макіївської міської ради в судове засідання не з»явився. Про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Суду надана заява з проханням розглянути справу у відсутності їх представника. Покладаються на розсуд суду.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилась. Про день та час розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином. Суду надала заяву з проханням розглянути справу у її відсутності. Позовні вимоги визнає.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнала та не заперечувала проти задоволення позову, оскільки домоволодіння вже фактично поділено між ними та складається з 3-х окремих будинків. В подальшому відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з»явилася. Суду надала заяву з проханням розглянути справу у її відсутності.

          Суд, заслухавши пояснення представника позивачки ОСОБА_4, відповідачки ОСОБА_3 та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

            Згідно вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

           Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 серпня 1988 позивачка ОСОБА_1 є власником 3/8 частин домоволодіння з відповідною частиною надвірних споруд, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. На вказаній земельній ділянці знаходиться: житловий будинок під літ. «А»житловою площею 33,5кв.м., житловий будинок під літ. «Б», житловою площею 20,7кв.м., житловий будинок під літ. «Д», житловою площею 24,9кв.м, два сараї під літ. «е»,»и», дві вбиральні літ. «г»,«к», споруда. Право власності зареєстровано в КП БТІ м. Макіївки за реєстровим № 1869 25.08.1988 року/а.с.6/.

            Відповідно до договору дарування жилого будинку від 08 січня 2003, посвідченого в нотаріальному порядку, відповідачка ОСОБА_2 є власником ј частини домоволодіння НОМЕР_1, яка складається з: житлового будинку «Б-1», сараю «Г-1», «Ж-1», вбиральні «Е-1», №1 споруда/а.с.37/. З договору купівлі-продажу від 19 березня 1990 року, посвідченого в нотаріальному порядку вбачається, що відповідачка ОСОБА_3 є власником 3/8 частин домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Право власності зареєстровано в КП БТІ м. Макіївки/а.с.45-46/.

            Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред»явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

            Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

            Згідно рішенню виконавчого комітету Макіївської  міської ради № 190 від 22.06.1993 року ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 був наданий дозвіл на будівництво на присадибній ділянці прибудови до житлового будинку/а.с.8/.  

             З акту наданого КП «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки»вбачається, що в домоволодінні, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 самочинно збудована прибудова літ. а2, проведена реконструкція жилого будинку літ. А-1, кількість жилих кімнат змінилася з 3 на 4, в зв»язку з чим загальна площа житлового будинку А-1 змінилася з 57,36 на 81,0кв.м., житлова з 33.5 на 49,0кв.м., а також збудований сарай літ «Л». Дозвіл на будівництво та реконструкцію в КП БТІ не наданий/а.с.23/.

             Згідно паспорту технічного обстеження основних несучих конструкції будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, складеному КП «Містобудівництва, архітектури та проектування», результати візуального обстеження прибудови, сараю під літ «Л»та огорожі показали задовільний стан їх конструкцій, які припускають нормальну технічну експлуатацію без збільшення навантаження на основні несучі конструкції, без зміни умов їх експлуатації і при умові проведення регулярного поточного ремонту та дотримання санітарних і протипожежних норм та правил. Загальна площа жилого будинку під літ «А-1» складає 81,0кв.м, в тому числі житлова-49,0кв.м/а.с.916/.

         Відповідно до ч.5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника(користувача) земельної ділянки, суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

           З державного акту на право постійного користування землею вбачається, що ОСОБА_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення виконкому Макіївської міської ради від 26 грудня 1997 року надана у постійне користування земельна ділянка для спільного постійного користування з гр. ОСОБА_3 для подальшого будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку/а.с.17/.

          Таким чином, на підставі наданих та оцінених доказів, суд приходить до переконання про можливість задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання за нею права власності на 3/8 частини домоволодіння з урахуванням самочинно збудованої прибудови під літ. а2, А1, внаслідок чого загальна площа змінилася та стала складати 81,0кв.м., житлова 49,0кв.м, оскільки вважає, що право власності набуто нею на підставах, що не заборонені законом, правомірно і визнання за нею право власності на самочинно збудовану нежитлову прибудову під літ. а2 та переобладнання сараю у житлову прибудову літ А1 не призведе до порушення прав, свобод та інтересів інших осіб. Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 жодних заперечень щодо позовних вимог ОСОБА_1 не мають.

           Згідно ст. 356 ч.1 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Відповідно до вимог ст. 364 ч.1,3 ЦПК України співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.   

    З технічного паспорту, плану будинку, експлікації приміщень до плану житлового будинку, виданих КП «БТІ м. Макіївки»вбачається, що до складу 3/8 частин домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 входить житловий будинок літ. А-1, загальною площею після реконструкції та збудованої прибудови – 81,0кв.м, житловою площею –49,0кв.м, вбиральня, сарай літ. «Л», огорожа/а.с.18-20/.

   Як встановлено в судовому засіданні, домоволодіння АДРЕСА_1 і знаходиться у спільній частковій власності позивачки ОСОБА_1 та відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3, фактично вже поділено в натурі, а саме кожному із співвласників належить окремо розташований один від одного житловий будинок.

          Таким чином, аналізуючи надані по справі докази, у їх сукупності, суд приходить до переконання, що відсутні будь-які перешкоди для виділу у натурі в самостійний об»єкт нерухомого майна частки, що належить позивачці ОСОБА_1 із майна, що є у спільній частковій власності та визнання за нею права власності на 3/8 частини домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 до складу якого входить: житловий будинок літ. А-1, загальною площею 81,0кв.м, житловою площею - 49,0кв.м, сараю літ. «Л», вбиральні літ. «к», оскільки при цьому цільове призначення домоволодіння не зміниться, законні права та інтереси інших осіб порушені не будуть. На підставі наведеного, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

          Керуючись ст.ст. 319, 328, 364, 376, 386, 391, 392 ЦК України, ст.ст. 10,11, 15, 60, 88, 209, 213- 215, 218 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на прибудову літ. «а2», А1, сараю літ «Л» та визнати за нею право власності на 3/8 частини домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 81,0кв.м., житловою площею 49,0кв.м.

Визнати 3/8 частини домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 та складається з: житлового будинку літ. «А-1», прибудови літ. «а2», «А1», сараю літ. «Л», вбиральні літ. «к»- окремим об»єктом нерухомого майна, виділити цю частку у самостійну, припинив право спільної часткової власності та визнати за ОСОБА_1 право власності на окремий об’єкт нерухомого майна - житловий будинок літ. «А-1»з прибудовами літ. «а2», «А1», загальною площею 81,0кв.м, житловою площею –49,0кв.м, сараю літ. «Л», вбиральні літ. «к».

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Рішення постановлене у нарадчій кімнаті у 1-ому примірнику.

Суддя                                                                                          Андрюшина Л.А.