№2- 158/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 квітня 2008 року Печерський районний суд м. Києва в складі :
головуючого - судді Кафідової О.В.,
при секретарі - Своринь Ю.Г.,Нечаєвій Ю.Ю.,Глібко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-ті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання договорів дарування квартири недійсними ,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача ОСОБА_6 звернулась з позовом до суду до зазначених відповідачів та просила постановити рішення , яким визнати недійсними договори дарування квартири АДРЕСА_1 від 05.08.2006 року та від 31.05.2007 року , посилаючись на те , що позивач ОСОБА_1 в результаті хвороби знаходився в тяжкому стані і не мав наміру дарувати спірну квартиру, тому договір дарування ним квартири від 5.08.2006 року на користь відповідача ОСОБА_2 вважає недійсним на підставі ст. 57 ЦК України і ст. 48 Закону України „Про власність”, як такий, що укладений в результаті обману.
В судовому засіданні представник позивача надала доповнення та уточнення до позовної заяви і просила визнати недійсним спірний договір дарування з посиланням на норми ст. 225 ЦК України (в редакції 2004 року ), посилаючись на вчинення правочину дієздатною фізичною особою, яка на момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними , зазначивши , що позивач ОСОБА_1в момент вчинення правочину (укладення договору дарування) знаходився в такому хворобливому стані, що не усвідомлював значення своїх дій.
В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_6, ОСОБА_7 підтримали позовні вимоги позивача в повному об”ємі , просили позов задовольнити , посилаючись на обставини , викладені в позовній заяві , безпосередньо позивач в судовому засіданні підтвердив подачу позову до суду .
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2, представник відповідачів ОСОБА_8, яка діє одночасно від імені другого відповідача ОСОБА_3, проти позову заперечували , посилаючись на те , що відповідач ОСОБА_2 з позивачем ОСОБА_1 знаходиться в зареєстрованому шлюбі з 08.05.99 року, від шлюбу мають двох малолітніх дітей: ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідач завжди хотів, щоб майно подружжя було у володінні саме відповідача ОСОБА_2, для цього ще до його хвороби ним був складений заповіт на все майно на ім”я відповідача, а з 14.01.2003 року була видана генеральна довіреність строком на 3 роки на розпорядження всім майном , яка закінчилась в січні 2006 року і якби відповідач мала намір ошукати позивача, то могла би скористатись цією довіреністю під час його хвороби.
Крім того , відаовідач зазначила , що в 2005 році позивач захворів , оскільки 23.09.2005 року о 23-45 у чоловіка стався інсульт, вона поклала багато зусиль і понесла значні матеріальні затрати або поправити здоров'я позивача, в цьому їй дуже матеріально, морально і фізично допомагали її батьки та друзі, позивач все навчився робити заново: дивитись, дихати, ковтати, сидіти стояти, ходити, а коли здоров'я позивача поправилось, він виявив бажання подарувати її квартиру, розуміючи, що у них 2-є дітей, що він хворий і на випадок смерті, щоб ніхто не міг претендувати на майно подружжя, оскільки у позивача є діти від 2-го шлюбу, хоча він 2-й дружині залишив все майно після розлучення. Оскільки в той період, коли оформлявся договір дарування, він пересувався, однак мова частково була поновлена і з ним можна було розмовляти, то нотаріус посвідчуючи договір переконалась про дійсне бажання позивача на час укладання спірного договору дарування.
В судовому засіданні представник 3-ї особи приватного нотаріуса ОСОБА_4 позов не визнав , надав письмові пояснення, зазначивши, що при оформленні спірного договору дарування, були дотримані вимоги законодавства та інструкції , договір посвідчено відповідно до дійсного волевиявлення наміру позивача подарувати квартиру своїй дружині відповідачу .
3-тя особа приватний нотаріус ОСОБА_5в частині визнання договору дарування квартири АДРЕСА_1 від 31.05.2007 року позов не визнав , надавши суду письмові пояснення , посилаючись на те , що при оформленні договору ним були виконані всі вимоги закону і підстав для відмови у посвідченні цього договору у нього не було, просив слухати справу у його відсутність . Суд визнав можливим слухати справу у відсутність 3-ї особи .
Суд , вислухав пояснення сторін , представників сторін , допитавши свідків , дослідивши матеріали справи , приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.55 Конституції України право громадян на судовий захист у цивільному судочинстві реалізується у відповідності з нормами ЦПК України.
Відповідно до ст.4 ЦПК України усяка заінтересована особа може звернутися до суду за захистом порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу в порядку, встановленому законом.
В судовому засіданні встановлено , що відповідно до договору дарування від 05.08.2006 року позивач ОСОБА_1 подарував відповідачу ОСОБА_2 , яка є його дружиною та матірья двох неповнолітніх дітей квартиру АДРЕСА_1 , зазначений договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 , від імені ОСОБА_1 в договорі поставила підпис ОСОБА_9, особу якої було встанволено та перевірено нотарусом .
Як вбачається з свідоцтва про одруження від 08.05.1999 року , сторони , а саме позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 08.05.1999 року уклали шлюб ( а.с.77) .
Як вбачається з свідоцтв про народження сторони мають дітей : сина ОСОБА_10- ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_11- ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с.78, 78-а).
Як вбачається з доручення від 14.01.2003 року позивач ОСОБА_1 уповноважив відповідача ОСОБА_2 управляти та розпоряджатись всім майном позивача протягом 3-х років.
Крім того , 16.03.2001 року позивачем ОСОБА_1. було складено заповіт , за яким позивач заповів все своє майно відповідачу ОСОБА_2.
Як вбачається з медичної документації Головного військового кліничного госпіталю позивач ОСОБА_1 тривалий час лікувався за наслідками перенесеного ОНМК (23.09.2005) , за виписними епікризами мав ясну свідомість , спокійність , розумову обставинність , на момент виписки в грудні 2005 зберігались явища правобічної геміплегії , при цьому хворий ОСОБА_1ходив з підтримкою , значно поліпшились мовні навички ( а.с. 89-98).
До посилань представника позивача на ту обставину , що позивач ОСОБА_1мав сам підписати спірний договір дарування , якщо в нього був дійсний намір , суд відноситься критично , оскільки в судовому засіданні встановлено , що саме функція руху для здійснення розпису у позивача не відновлена і безпосередньо сама представник позивача ОСОБА_6 з заяві від імені позивача ОСОБА_1 на ім”я нотаруса ставила свій особистий підпис ( а.с. 57) , особу якої теж було перевірено нотаріусом ОСОБА_4
Крім того , в судовому засіданні на запитання суду , представників сторін позивач ОСОБА_1 давав відповіді , які свідчили про його дійсне ставлення до тих чи інших питань, відсутні сумніви щодо розумових здібностей позивача .
Крім того , в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 ОСОБА_15, які є друзями та близькими людьми для позивача і перебували разом з позивачем до його хвороби , під час хвороби тощо та підтвердили, що дійсно після інсульту , який стався з позивачем восени 2005 року , лікування , піклування та відновлення стану позивача повністю лягло на плечі його дружини відповідача ОСОБА_2 , вважають, що позивач подарував квартиру по добрій волі , оскільки на момент коли була подарована квартира він одужав до такого стану, що міг пересуватися, частково розмовляв, спілкувався з оточуючими людьми , контролював свої дії , сам особисто показував договір дарування свідкам. Крім того , свідки підтвердили , що до хвороби позивач неодноразово стверджував , що склав заповіт на свою дружину , відповідача по справі , тобто наміри забезпечити дружину та маленьких дітей в нього були і до хвороби .
До посилань представників позивача на ті обставини , що спірний договір дарування необхідно визнати недійсним, оскільки він укладений позивачем у момент , коли позивач не усвідомлював своїх дій та не міг керувати ними , судом не може бути прийнято , оскільки відсутні докази на підтвердження цих обставин , медична документація , яка надана сторонами не містить таких висновків саме на час укладання спірного договору , клопотань щодо призначення позивачу судової експертизи представниками позивача не заявлялось , а ні в позовних заявах , ні в суді .
Крім того , як вбачається з позовних заяв , поданих представниками позивача від його імені , основними підставами позову зазначються шахрайські дії відповідачів в своїх інтересах
Таким чином , судом встановлено , що позивач ОСОБА_1 укладаючи договір дарування від 05.08.2006 року був повнолітньою , дієздатною людиною , розумів значення своїх дій, позивачем , представниками позивача не доведено , що правочин вчинені від його імені , а саме договір дарування спірної квартири не відповідають вимогам закону на зазначених представником позивача правових підставах .
На підставі викладено , відсутні правові підстави для визнання недійсним договору дарування спірної квартири , укладений між відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 30.05.2007 року та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, оскільки обдарована ОСОБА_3 набула права власності на спірну квартиру відповідно до вимог закону , при цьому відсутні підстави для визнання її недобросовісним набувачем .
На підставі викладеного, суд приходить до висновку , що позовні вимоги не обгрунтовані , в судовому засіданні не доведені і у суду відсутні підстави для задоволення позову на зазначених позивачем правових підставах та в судовому засіданні не встановлено порушення прав позивача діями відповідачів.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 203, 204. 215,216,225, 236, 386, 388 ЦК України, Законом України “Про власність”, ст. ст. 10, 60, 131, 174 , 195 , 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2ОСОБА_3, 3-ті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання договорів дарування квартири АДРЕСА_1 , укладених 05.08.2006 року та 31.05.2007 року недійсними - залишити без задоволення .
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва .
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження .
СУДДЯ: