№2- 513/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2008 року Печерський районний суд м. Києва в складі :
головуючого - судді Кафідової О.В.,
при секретарі - Рудницькій З.А.,Нечаєвій Ю.Ю.,Глібко Н.В..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства „ЕКОС” , 3-ті особи військова частина А2100, військова частина А2084 про відшкодування моральної шкоди ,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просить стягнути завдану йому неправомірними діями працівниками відповідача моральну шкоду у розмірі 50 000 грн. , посилаючись на те, що працвники відповідача безпідставно виселили його з займаної кімнати в гуртожитку відповідача , утримували у себе тривалий час речі позивача , в зв”язку з чим йому не було де проживати , позивач вимушено мешкав в казармі, чим було створено невиносимі умови для належної служби в збройних силах України . При цьому таки дії працівників відповідача порушили його конституційні права і інтереси, в зв”язку з чим було пережито тяжкий моральний стрес та з спричиненими моральними переживаннями та хвилюванням погіршився його стан здоров'я, ускладнилися життєві та службові стосунки.
В судовому засіданні позивач , представник позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити в повному обсязі .
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував , посилаючись на те , що їх працівники діяли не у відповідності за своїми посадовими обов”язками , вийшли за їх межі , тому вони , як роботодавці не можуть нести відповідальність за дії своїх працівників , Крім того , просили врахувати , що військова частина , яка укладала договір оренди з ними в інтересах позивача , не оплачувала належні за договором суми оренди , просили в задоволенні позову відмовити .
Представник 3-ї особи В/Ч А2100 в судове засідання не з”явився , про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином , причини неявки в суд не повідомив , суд визнав можливим слухати справу за відсутності представника 3-ї особи на підставі наявних в матеріалах справи доказів про права та взаємовідносини сторін .
Представник 3-ї особи В/Ч А2084 в судовому засіданні позов позивача ОСОБА_1 підтримав , просив задовольнити .
Суд , вислухавши пояснення позивача, представника позивача, представників відповідача ,представника 3-ї особи , допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків .
Судом встановлено, що договором №25 про компенсаційні витрати на утримання житлового фонду дочірнього підприємства „ЕКОС” холдінгової компанії „Київмісьбуд” на 2007 рік від 02.01.2007 року , який укладено мід відповідачем ДП „ЕКОС” та В/Ч А 2100 , обумовлено проживання позивача ОСОБА_1 АДРЕСА_1 строком на 6 місяців з 01.01.2007 року по 30.07.2007 року , з оплатою 3000 грн. 00 коп. за весь час .
Зазначений проміжок часу позивач ОСОБА_1 проживавв кімнаті гуртожитку , зазначені обставини не заперечували сторони в судовому засіданні .
Після закінчення терміну договору від 02.01.2007 року відповідач надсилав позивачу попередження , щодо звільнення ліжко-місць у кімнаті 12б гуртожитку АДРЕСА_1 , однак позивач не звільнив гуртожиток в добровільному порядку .
Як вбачається з матеріалів перевірки по заявіОСОБА_1 про незаконне виселення з гуртожитка АДРЕСА_1 , проведеної Деснянським РУ ГУ МВС України в м. Києві, за результатами якої винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 08.11.2007 року , встанволено , що 24.10.2007 року після численних попереджень щодо звільнення кімнати , працівниками гуртожитку було опечатано кімнату , де проживав ОСОБА_1, а особисті речі ОСОБА_1 знаходились в камері схову гуртожитка і мають бути повернуті в любий час за його проханням .
При цьому , хоча в ході проведеної перевірки формально вбачались ознаки злочину , передбаченого ст. 356 КК України , на підставі п.2 ст. 6 КПК - в порушенні кримінальної справи відмовлено.
Постанова Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 08.11.2007 року набула чинності , сторонами не оскаржувалась у встановленому законом порядку , в матеріалах перевірки містяться письмові пояснення ОСОБА_2, яка працює завідуючою камери схову гуртожитку ЖЕУ „Лівобережне” АДРЕСА_1, ОСОБА_3, яка працює завідуючою гуртожитку АДРЕСА_1.
Як вбачається з письмових пояснень працівників відповідача , які були оголошені в судовому засіданні , ними дійсно було в денний час опечатано кімнату , в якій мешкав позивач ОСОБА_1, в його присутності змінено замки на вхідних дверях в кімнату гуртожитку , винесено його речі та повідомлено , що він їх має забрати всі разом одночасно.
Таким чином , посилання представника відповідача на ту обставину , що їх працівники діяли як приватні люди , а не як працівники за своїми посадовими обов”язками є необгрунтованими , оскільки є постанова про відмову в порушенні кримінальної справи , якою встановлені факт опечатування кімнати позивача , його виселення без судового рішення, віднесення особистих речей до камери схову , чим було порушено прав позивача , дії працівників відповідача при цьому визнані неправомірними .
Крім того , як встановлено в судовому засіданні між відповідачем та військовою частиною А 2084 , згодом в листопаді місяці 2007 року було укладено продовжений договір на проживання позивача в гуртожитку
Відповідно до ст. 1167 моральна шкода , завдана фізичній або юридичній особі діями чи бездіяльністю , відшкодовується особою , яка її завдала .
Згідно ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду , завдану їхнім працівником під час виокнання ним своїх трудових ( службових ) обов”язків .
Доказів , що працівники відповідача діяли як приватні фізичні особи по відношенню до позивача при опечатуванні кімнати та виселенні позивача з кімнати , представником відповідача суду не надано .
Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 4 від 31.03.95 року ( в останній редакції) „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” зазначено , що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі, незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Поставлені позивачу ОСОБА_1 діагнози та стан його здоров”я за наданими ним медичними довідками ( а.с. 24-28) не перебувають у причинному зв”язку з діями працівників відповідача під час виселення 24.10.2007 року .
До показів свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, суд відноситься критично, оскільки жоден свідок не був присутнім при опечатанні кімнати позивача , виселенні з кімнати і є друзями, рідними та співслужбовцями позивача .
Оскільки доказів на обгрунтування розміру моральної шкоди позивачем не надано , суд вважає факт її спричинення доведеним в узагальненому вигляді моральних страждань .
Таким чином , з урахуванням обставин справи , наданих письмових доказів , суд вважає належною до стягнення з відповідача суму моральної шкоди в розмірі 1 000 грн. 00 коп. , відповідно до вимог закону .
На підставі викладеного та керуючись ст. 41 Конституцією України , ст. ст. 10, 60, 131, 140, 174 , 195 , 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 387, 1167, 1172 ЦК України, , Постановою Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної / немайнової / шкоди” , суд , -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства „ЄКОС” , 3-ті особи військова частина А2100, військова частина А2084 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково .
Стягнути з Дочірнього підприємства „ЄКОС” на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 1 000 грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва .
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження .
СУДДЯ: