Донецький апеляційний АДМІНІСТРАТИВНИЙ суд
П О С Т А Н О В А
Іменем України
« 09 » квітня 2008р. справа № 22а-1012/08
м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Геращенка І.В.
суддів Міронової Г.М., Сіваченка І.В.
при секретарі судового засідання Скопінській А.О.
за участю представників сторін:
від позивача - Каменів О.А. за довр. № 1162 від 08.04.2008 року
від відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Луганського обласного військового комісаріату
на постанову Жовтневого районного суду м. Луганська
від 27.08.2007р.
у справі № 2а-320/07
за позовом Військового прокурора Луганського гарнізону в інтересах ОСОБА_1
до відповідача Луганського обласного військового комісаріату
про зобов'язання сплатити компенсаційні виплати за речове майно при звільнені з військової служби, -
ВСТАНОВИВ:
Виходячи з відсутності часу для складання повного тексту судового рішення, судова колегія оголошує тільки вступну та резолютивну частини постанови, з повідомленням сторін про час її виготовлення у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, ч. 4 ст. 167, ст. ст. 184, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Луганського обласного військового комісаріату на постанову Жовтневого районного суду м. Луганська від 27 серпня 2007 року у справі № 2а-320/07 - задовольнити.
Скасувати постанову Жовтневого районного суду м. Луганська від 27 серпня 2007 року у справі № 2а-320/07 за адміністративним позовом Військового прокурора Луганського гарнізону в інтересах ОСОБА_1до Луганського обласного військового комісаріату про зобов'язання сплатити компенсаційні виплати за речове майно при звільнені з військової служби.
В задоволенні позовних вимог Військового прокурора Луганського гарнізону в інтересах ОСОБА_1до Луганського обласного військового комісаріату - відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
У судовому засіданні 09 квітня 2008 року проголошено вступну та резолютивну частину, повний текст буде виготовлено 09 квітня 2008 року.
Головуючий І.В.Геращенко
Судді Г.М.Міронова
І.В.Сіваченко
Донецький апеляційний АДМІНІСТРАТИВНИЙ суд
П О С Т А Н О В А
Іменем України
« 09 » квітня 2008р. справа № 22а-1012/08
м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Геращенка І.В.
суддів Міронової Г.М., Сіваченка І.В.
при секретарі судового засідання Скопінській А.О.
за участю представників сторін:
від позивача - Каменів О.А. за довр. № 1162 від 08.04.2008 року
від відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Луганського обласного військового комісаріату
на постанову Жовтневого районного суду м. Луганська
від 27.08.2007р.
у справі № 2а-320/07
за позовом Військового прокурора Луганського гарнізону в інтересах ОСОБА_1
до відповідача Луганського обласного військового комісаріату
про зобов'язання сплатити компенсаційні виплати за речове майно при звільнені з військової служби, -
ВСТАНОВИВ:
В травні 2007 року Військовий прокурор Луганського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати Луганський обласний військовий комісаріат сплатити компенсаційні виплати за речове майно, яке не було отримано громадянином під час проходження військової служби у відповідності до ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Постановою Жовтневого районного суду м. Луганська від 27 серпня 2007 року зазначений позов задоволений у повному обсязі, стягнуто з Луганського обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за не отримане речове майно у розмірі 3376 грн. 73 коп.
Відповідач не погодився з постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій вказав, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням діючого законодавства, а саме: статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", тому просив скасувати прийняте судове рішення. Представник відповідача та позивач у судове засідання не з'явилися, були повідомлені належним чином, відповідач у скарзі просив розглянути справу у його відсутність.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, постанову суду скасувати з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції при розгляді справи встановлено, що позивач проходив службу у Луганському обласному військовому комісаріаті у якості заступника начальника 3 відділу, мав військове звання підполковника, згідно до наказу Луганського ОВК від 31.03.2005 року № 55 був виключений зі списку особового складу комісаріату з 31.03.2005 року у зв'язку зі звільненням в запас наказом Головнокомандувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 21.01.2005 року № 16 за п. 67 пп. "б" (за станом здоров`я) з правом носіння військової форми одягу, відповідно до "Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України", затвердженого Указом Президента України від 07.11.2001 року № 1053/2001.
На день звільнення позивачу не виплачена компенсація замість належних предметів речового майна у сумі 3376 грн. 73 коп., що підтверджено довідками Луганського ОВК від 18.05.2005 року № 323 та № 324, яка до теперішнього часу не сплачена відповідачем, не зважаючи на неодноразові усні звернення.
Зазначені обставини не спростовуються сторонами у справі.
Правовідносини, які є предметом спору, регулюються Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та інших актів законодавства України.
Згідно з пунктом 2 Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000 року № 1459-ІІІ, який вступив в дію з 11 березня 2000 року, призупинено дію частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частини одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість речового майна, за винятком військовослужбовців Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців.
Порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна і продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.
У відповідності до п. 27 Постанови Кабінету Міністрів України "Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час" від 28.10.2004 року № 1444 військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що на час звернення до суду із зазначеним позовом, ОСОБА_1 не є військовослужбовцем, а тому на нього не розповсюджується дія частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка поширюється лише на військовослужбовців під час проходження військової служби, а тому керувався п. 27 Постанови Кабінету Міністрів України "Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час".
Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, оскільки ОСОБА_1 має військове звання підполковника у запасі, якого його ніхто не позбавляв, а тому у відповідності до змісту статей 1, 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на нього розповсюджується дія частини 2 статті 9 цього Закону, ще й з огляду вимог ч. 4 ст. 9 Кас України.
Таким чином, колегія суддів вважає позов Військового прокурора Луганського гарнізону не підлягаючим задоволенню за необґрунтованістю.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Луганського обласного військового комісаріату на постанову Жовтневого районного суду м. Луганська від 27 серпня 2007 року у справі № 2а-320/07 - задовольнити.
Скасувати постанову Жовтневого районного суду м. Луганська від 27 серпня 2007 року у справі № 2а-320/07 за адміністративним позовом Військового прокурора Луганського гарнізону в інтересах ОСОБА_1до Луганського обласного військового комісаріату про зобов'язання сплатити компенсаційні виплати за речове майно при звільнені з військової служби.
В задоволенні позовних вимог Військового прокурора Луганського гарнізону в інтересах ОСОБА_1до Луганського обласного військового комісаріату - відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
У судовому засіданні 09 квітня 2008 року проголошено вступну та резолютивну частину, повний текст виготовлено 09 квітня 2008 року.
Головуючий І.В.Геращенко
Судді Г.М.Міронова
І.В.Сіваченко