ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" квітня 2025 р.                                м. Рівне                              Справа № 918/164/25

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Торчинюка В.Г., при секретарі судового засідання Гупалюк О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив"

про стягнення штрафних санкцій в сумі 583 740 грн. 50 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Деркач Валерій Вікторович (поза межами залу суду);

Від відповідача: Вінокуров Володимир Олегович (поза межами залу суду).

ВСТАНОВИВ:

Описова частина:

В лютому 2025 року Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча                   компанія "Енергоатом" в особі   Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція звернулося у Господарський суд Рівненської області із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив" про стягнення штрафних санкцій в сумі 583 740,50 грн.

Ухвалою суду від 03 березня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №918/164/25 за позовною заявою Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі                   Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив" про стягнення штрафних санкцій в сумі 583 740,50 грн. Визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 25 березня 2025 року.

17 березня 2025 року через підсистему електронний суд представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній просив зменшити розмір штрафних санкцій, в решті позовних вимог відмовити.

19 березня 2025 року через підсистему електронний суд представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

20 березня 2025 року через підсистему електронний суд представником позивача подано відповідь на відзив, в якому останній просив задовольнити позовні вимоги.

21 березня 2025 року через підсистему електронний суд представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, в якому останній повторно просив зменшити розмір штрафних санкцій.

Ухвалою суду від 25 березня 2025 року відкладено розгляд справи по суті на 08 квітня 2025 року.

25 березня 2025 року через підсистему електронний суд представником відповідача подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 25 березня 2025 року задоволено заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

31 березня 2025 року через підсистему електронний суд представником позивача подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 31 березня 2025 року задоволено заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

08 квітня 2025 року в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позовній заяві, представник відповідача в свою чергу позовні вимоги заперечив.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Мотивувальна частина:

11 квітня 2024 року між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - Замовник), від імені якого відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція", та Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив" (далі - Постачальник) укладено договір поставки                                               № 53-122-01-24-14661.

Відповідно до пункту 1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Замовника продукцію, а Замовник, в свою чергу, зобов`язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації № 1 (Додаток № 1 до Договору).

Предметом поставки по даному договору є продукція: 38410000-2 (Лічильні прилади), яка передбачена специфікацією № 1 (Додаток № 1 до Договору) (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору ціна продукції, що поставляється за цим договором складає 4 729 795,20 грн., крім того ПДВ - 945 959,04 грн.

Згідно п. 2.2. Договору загальна сума договору (вартість продукції) становить                              5 675 754,24 грн.

Кількість продукції та ціна за одиницю продукції вказана у специфікації № 1 (додаток № 1 до Договору) (п. 2.3. Договору).

У пункті 3.1. Договору сторонами погоджено, що продукція поставляється в строк по 30.06.2024 року. Продукція поставляється Постачальником на умовах DDP згідно "Інкотермс-2010". Місце поставки та Вантажоодержувач - м. Вараш, склад Рівненського відділення ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК "Енергоатом".

Відповідно до п. 8.4. Договору датою поставки продукції є дата підписання видаткової накладної або накладної Вантажоодержувачем. Ризик випадкового пошкодження або знищення продукції переходить до Замовника з моменту поставки продукції.

Розділом 9 Договору сторони передбачили відповідальність, зокрема пунктом 9.1. визначено, що у випадку порушення строків поставки Постачальник зобов`язується сплатити Замовнику пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення поставки (недопоставки) продукції понад тридцять діб, Постачальник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7% вказаної вартості. У випадку порушення Постачальником взятих на себе зобов`язань по поставці продукції відносно якості або комплектності, Постачальник сплачує Замовнику штраф у розмірі 20% вартості неякісної (некомплектної) продукції. Сплата штрафних санкцій не звільняє Постачальника від виконання зобов`язань по Договору.

У пункті 9.3. Договору сторонами погоджено, що строк позовної давності за вимогами про стягнення штрафних санкцій передбачених пунктом 9.1. даного договору становить 3 (три) роки.

Усі спори, що виникають з цього договору або пов`язані з ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами (п. 9.4. Договору).

Якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного законодавства України. Претензійний порядок досудового вирішення спорів є обов`язковим (п. 9.5. Договору).

Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками (для контрагентів які застосовують печатку). Строк дії даного Договору - по 31.12.2024 року, а в частині виконання гарантійних зобов`язань Постачальника, що передбачені даним договором - до спливу гарантійних строків (п. 12.1. Договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих юридичних осіб.

Як встановлено судом, між сторонами підписано специфікацію № 1 до Договору.

Згідно специфікації сторони погодили поставку товару на загальну суму 5 675 754, 24 грн.

Специфікація підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками юридичних осіб.

Крім того судом встановлено, що між сторонами підписано технічну специфікацію, яка є Додатком № 2 до Договору.

Технічна специфікація підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками юридичних осіб.

Враховуючи умови Договору, граничний строк виконання зобов`язання з поставки товару за Договором - 30.06.2024 року.

На виконання умов Договору відповідачем було поставлено позивачу товар на загальну суму 5 675 754,24 грн. з ПДВ, а саме:

- 13.08.2024 року на суму 5 585 854,44 грн. за видатковою накладною № Х0023217 від 12.08.2024 року;

- 30.09.2024 року на суму 6 324,60 грн. за видатковою накладною № Х0028440 від 26.09.2024 року.

- 04.11.2024 року на суму 83 575,20 грн. за видатковою накладною № Х0032360 від 30.10.2024 року.

Судом встановлено, що зазначені видаткові накладні підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб.

На виконання пункту 9.4 договору поставки Позивачем, на електронну адресу ТОВ «Хімлаборреактив», направлено претензію від 11.12.2024 за № 22-23089/001-юр із вимогою сплати штрафних санкцій на загальну суму 648 600,56 гривень.

У відповіді на вищевказану претензію Постачальник визнав факт порушення строків поставки продукції передбачених договором, проте просив зменшити розмір заявлених штрафних санкцій на 50%.

В свою чергу філією «ВП «Рівненська АЕС», листом від 21.01.2025 за № 22-1270/001 - юр, пропозиція щодо зменшення штрафних санкцій розглянута та відхилена.

Листом від 05.02.2025 за № 1834, Постачальником в черговий раз запропоновано Позивачу розглянути можливість зменшення заявлених до сплати штрафних санкцій, також вказаним листом ТОВ «Хімлаборреактив», в черговий раз визнано факт порушення строків поставки продукції та добровільно сплачено 64 860,06 гривень штрафних санкцій.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що дані правочини за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 630 ЦК України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що в разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 631 ЦК України встановлено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

З видаткової накладної № Х0023217 від 12.08.2024 року вбачається, що постачальником поставлено продукцію з простроченням строку на 43 дні; З видаткової накладної № З видаткової накладної № Х0023217 від 12.08.2024 року вбачається, що постачальником поставлено продукцію з простроченням строку на 43 дні; З видаткової накладної №  Х0028440 від 26.09.2024 року вбачається, що постачальником поставлено продукцію з простроченням строку на 91день;  З видаткової накладної № Х0032360 від 30.10.2024 року вбачається, що постачальником поставлено продукцію з простроченням строку на 126 днів, чим порушено пункт 3.1 Договору.

Х0028440 від 26.09.2024 року вбачається, що постачальником поставлено продукцію з простроченням строку на 91день;  З видаткової накладної № Х0032360 від 30.10.2024 року вбачається, що постачальником поставлено продукцію з простроченням строку на 126 днів, чим порушено пункт 3.1 Договору.Відповідачем доказів протилежного не надано, доводи позивача щодо порушення строку поставки товару достатніми та допустимими доказами не спростовано.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено встановлене договором зобов`язання з поставки товару.

Частиною 1 статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Наведені норми свідчать, що за порушення зобов`язання боржник на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).

Відповідно до п. 9.1. Договору у випадку порушення строків поставки, Постачальник зобов`язується сплатити Замовнику пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення поставки (недопоставки) продукції понад тридцять діб, Постачальник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Враховуючи умови п. 3.1. Договору та дати поставки згідно видаткових накладних судом встановлено, що за видатковою накладною № Х0023217 від 12.08.2024 року поставлено продукцію з простроченням строку на 43 дні; За видатковою накладною № Х0028440 від 26.09.2024 року поставлено продукцію з простроченням строку на 91день;  За видатковою накладною № Х0032360 від 30.10.2024 року поставлено продукцію з простроченням строку на 126 днів.

Таким чином, відповідач з огляду на допущене ним прострочення зобов`язання з поставки товару за видатковими накладними зобов`язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, обумовленої в п. 9.1. Договору. Крім того відповідач з огляду на допущене ним прострочення зобов`язання з поставки товару за видатковими накладними зобов`язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 7% вказаної вартості, обумовлений в п. 9.1. Договору.

З матеріалів справи вбачається, що вартість товару, що підлягав поставці відповідачем за видатковими накладними становить 5 675 754,24 грн.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені та штрафу, суд вважає, що надані розрахунки є арифметично вірними.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, то суд зазначає, що положення статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України передбачають право суду на зменшення штрафних санкцій.

За змістом статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За змістом наведених вище норм, зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафних санкцій та розмір, до якого підлягає зменшенню.

При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Отже, питання про зменшення розміру штрафних санкцій вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, які суд покликався вище - справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України).

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

При цьому, зменшення суми неустойки є правом, а не обов`язком суду, яке може бути реалізовано ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.

Так, укладаючи з позивачем договір, який містить умови щодо стягнення штрафних санкцій у разі порушення строків оплати, відповідач беручи на себе відповідні зобов`язання, діючи вільно і на власний розсуд, мав усвідомлювати наслідки несвоєчасного поставки товару.

Матеріали справи не містять доказів, які б давали підстави суду скористатись правом для зменшення розміру штрафних санкцій.

Отже, відповідач не довів належними доказами виключних обставин для зменшення розміру штрафних санкцій.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій у цій справі, у зв`язку з чим відповідне клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив" про стягнення пені в сумі 251 297,76 грн. та штрафу в сумі 332 442,74 грн. є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 8 756,11 грн.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 57/3, код. 23522853) на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34403, м. Вараш, код. 05425046) 583 740 (п`ятсот вісімдесят три тисячі сімсот сорок) грн. 50 коп. штрафних санкцій з яких 251 297 (двісті п`ятдесят одна тисяча двісті дев`яносто сім) грн. 76 коп. - пені та 332 442 (триста тридцять дві тисячі чотириста сорок два) грн. 74 коп. - штрафу та 8 756 (вісім тисяч сімсот п`ятдесят шість) грн. 11 коп. витрат по оплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 09 квітня 2025 року.

      Суддя                                                   Вадим Торчинюк