Справа № 288/299/25

Провадження № 2/288/224/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2025 року. смт.Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Поліщук Р. М.,

за участю секретаря судових засідань - Плетенецької Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Попільня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Квітневої сільської ради Житомирського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до Квітневої сільської ради Житомирського району Житомирської області (далі – відповідач) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини в якій вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка до дня смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 та була співмешканкою батька позивача - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач зазначає, що господарюючи за останнім місцем проживання ОСОБА_2 в лютому 2025 року, він серед документів виявив заповіт ОСОБА_2 від 15 липня 2013 року, яким вона заповіла позивачу та ОСОБА_4 , земельну ділянку площею 2.5760 га, яка належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку.

Звернувшись до нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину 20 лютого 2025 року, позивач отримав відмову у видачі свідоцтва в зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини. При цьому, після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не заводилась, на час смерті вона проживала одиноко, а тому позивач не знав про наявність заповіту складеного на його ім`я та не подав вчасно заяву про прийняття спадщини, тобто він пропустив строк для прийняття спадщини з поважних підстав та має право на його поновлення.

На підставі вищевикладеного, позивач просить визначити йому, додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

       Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, позивач в поданому позові просив справу слухати без його участі.

       Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, 09 квітня 2025 року надав до суду заяву в якій просив справу розглядати без його участі, рішення приймати на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

У відповідності до статті 4 ЦПК України,  кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . / а.с.2/

Як вбачається з заповіту від 15 липня 2013 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Жовтневеї сільської ради Попільнянського району Житомирської області та зареєстрованого в реєстрі за № 13, ОСОБА_5 , на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: земельну частку (пай) в розмірі 2.5760 га (державний акт ЖТ № 121721), що розташована на території Жовтневої сільської ради Попільнянського району, Житомирської області заповідає в рівних частинах: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 . /а.с.3/

Відповідно до довідки Квітневої сільської ради № 37 від 03 лютого 2025 року, ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала та була зареєстрована до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1 , проживала одиноко. /а.с.4/

Згідно Витягу зі Спадкового реєстру від 20 лютого 2025 року, в Спадковому реєстрі відсутня інформація про спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . /а.с.5/

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 121721 від 26 лютого 2004 року, ОСОБА_5 на підставі розпорядження голови Попільнянської районної адміністрації від 10 листопада 2003 року № 427 є власником земельної ділянки площею 2.5760 га, яка розташована на території Жовтневої сільської ради Попільнянського району Житомирської області, цільове призначення земельної ділянки: - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 1824782100:01:0010186. /а.с.6/

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . /а.с.7/

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 вказано ОСОБА_3 та ОСОБА_6 . /а.с.8/

Як вбачається з довідки виконавчого комітету Жовтневої сільської ради № 77 від 12 вересня 2001 року, виданої ОСОБА_5 про те, що вона проживала спільно з чоловіком ОСОБА_3 з 1973 року по день його смерті в незареєстрованому шлюбі, вели спільне господарство і хоронила його за власний рахунок. /а.с.9/

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . /а.с.10/

20 лютого 2025 року за вих.№ 47/07-16 приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Мітніцьким Ю.Г. повідомлено ОСОБА_1 про те, що розглянувши документи щодо оформлення спадщини за законом, після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на частку належного померлій спадкового майна - земельної ділянки площею 2.5760 га, кадастровий номер 1824782100:01:001:0186, встановлено, що строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , закінчився 23 грудня 2024 року, а ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори 20 лютого 2025 року, тобто строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 пропущено, а заява про прийняття спадщини не може бути прийнята, а свідоцтво про право на спадщину не може бути видано. /а.с.11/

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

             Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16  ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Позивач звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, так як він не знав про наявність заповіту.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами  статті 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частиною першою статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.

Для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини

з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17, від 22 березня 2023 року у справі № 361/8259/18 та багатьох інших.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.

Згідно з правовим висновком, викладеним Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, під час вирішення питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Свобода заповіту охоплює особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належно вираженим, підлягає правовій охороні і після смерті заповідача. Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також неодмінність поваги до волі заповідача та обов`язковість її виконання. Тобто, складаючи заповіт, спадкодавець виражає свою волю на набуття спадкоємцем права на визначене в ньому майно.

Водночас прийняття спадщини є правом, а не обов`язком спадкоємця, який, відмовляючись від прийняття спадщини, не порушує свободи заповіту, а діє у власних інтересах.

       В постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року в справі № 686/5757/23 визначено: «77. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду висновує, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що випливає з принципу свободи заповіту, проте таку необізнаність суд не повинен ототожнювати з його (спадкоємця) незнанням про його право на спадкування загалом, оскільки в такому випадку особа з незалежних від неї причин не вчиняє юридично значущих дій, які пов`язані з набуттям нею певних прав, що випливають із спадкування. 78. Коли ж особа усвідомлює чи повинна усвідомлювати, що вона є учасником процесу спадкування, зокрема на підставі своєї спорідненості зі спадкодавцем як спадкоємець першої черги спадкування або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування, і не вчиняє активних дій, спрямованих на прийняття спадщини (засвідчення своєї згоди на вступ у всі правовідносини спадкодавця) виходячи з обставин, які не пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для своєчасного прийняття спадщини, то її необізнаність про наявність заповіту не може розглядатися як підстава для визначення їй додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини.»

       В пункті 87 вищевказаної постанови визначено, що з урахуванням наведених мотивів цієї постанови Велика Палата Верховного Суду дійшла переконання про наявність підстав для відступу від загального правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, про те, що «необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини», шляхом конкретизації, зазначивши таке: - необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права; - втім це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини; - спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини у встановлений строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; - тож необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини винятково для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом (закликані до спадкування).

       Судом встановлено, що позивач не є спадкоємцем за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом на майно ОСОБА_2 , яка була співмешканкою його батька, який помер, до укладення заповіту ОСОБА_2 , позивач не проживав разом із спадкоємцем на час її смерті, спадкова справа після її смерті не відкрита, про наявність заповіту позивач дізнався випадково, а пропущений ним строк для подання заяви про прийняття спадщини є незначним (майже два місці), таким чином наявні підстави для визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, позивачем доведено наявність підстав для визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, оскільки визначений частиною першою статті 1270 ЦК України  строк для прийняття спадщини, пропущено з поважних, незалежних від Позивача причин, які вказують на наявність об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання заяви про прийняття спадщини, які вплинули на своєчасність прийняття позивачем спадщини.

Частиною першою статті 76 ЦПК України, передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та визначення позивачу додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до статті частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач в поданій позовній заяві просить судові витрати віднести на свій рахунок, в зв`язку з чим суд не здійснює їх подальший розподіл.

Керуючись статтями 15, 16, 1216, 1217, 1223, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України; статтями 2, 4, 5, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 89, 128, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Квітневої сільської ради Житомирського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини – задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 - три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

       Суддя Попільнянського

       районного суду                                 Р. М. Поліщук